Поняття,сутність, зміст та особливості військової дисципліни.
Військовадисципліна є складовою частиною соціальної дисципліни в цілому. Тому,перш за все, необхідно зупиниться на аналізі загальних положень про сутністьдисципліни.
Термін В«дисциплінаВ»звично вживають у різних науках, в повсякденному побуті, не зустрічаючиособливих труднощів у тлумаченні. Тим часом можна навести приклади того, що вінтрактується по-різному, в нього явним чи неявним чином вкладається різнезміст.
Так, якщо А.С. Макаренконастійно проводив думку про те, що дисципліна - це мета і результатдіяльності, то скажемо, М. І. Калінін бачив у ній засіб 1.
Інструментальний підхід додисципліні сформулював на початку XIX століття генерал Г. Жоміні 2.
З першої появи вросійською язике1, слово В«дисциплінаВ» сусідить з В«порядкомВ»,що, очевидно, повинно свідчити про їх синонімічності. Між тимдисципліна визначається як В«дотримання порядкуВ». Коли до іменникаВ«ДисциплінаВ» додається прикметник В«сувораВ», то це словосполучення явнимчином припускає, що всяке ненормативне дія стає об'єктомвоздействія2. Все сказане зобов'язує прийнятипевну точку зору на явище і сутність дисципліни.
В«Життєдіяльністьлюдини проходить у двох головних сферах: предметна діяльність і загальне якспецифічний вид діяльності. Наукові дослідження та історичний досвідговорять про те, що в діяльності і спілкуванні існує певний доцільнийпорядок, тобто дисципліна В»3.
Звідси вихідним пунктом унауковому розумінні дисципліни служить її ставлення до моральних принципів,корпоративним нормам і нормам права, призначеним для соціальної орієнтаціїдіяльності та поведінки громадян. Соціальна цінність їх активності,досягається завдяки дотриманню вимог правових норм, норм корпоративнихорганізацій і моральних правил, є першим найважливішим результатомдисципліни. Другий її результат - внутрішня впорядкованість дій,організованість спілкування та інших контактів між людьми. Отже,дисципліна є особливою якістю ефективної діяльності, який полягає в їїморально-правової нормативності, внутрішньої структурно-технологічноївпорядкованості та соціально-психологічної організованості.
У зазначеному сенсідисципліна може бути представлена ​​і як один із способів досягненнянеобхідного для успіху рівня впорядкованості діяльності. Суть цього способуі його відмінність від інших - в нормативності, тобто слідуванні при вирішенніщо стоять перед даним соціальним колективом завдань певним правовим,корпоративним і етичним нормам, дотриманні чіткого підпорядкування.
Дисципліна передбачаєпідпорядкування єдиної спрямовуючої волі - державній волі, вираженої ввідповідних юридичних нормах, правових актах, або волі представникадержави в особі повноважного її органу або посадової особи, підпорядкування впевній формі вираженої волі корпоративної організації або її органів іт.п. Цим досягається необхідне єдність дій окремих осіб, які входять всклад даної спільності людей, соціальних колективів.
Таким чином, дисципліна- Це суворе й точне підпорядкування правилам поведінки, порядку діяльності тавідносин, встановлених для всього суспільства в цілому або для якої-небудьпевним чином організованої його частини, соціальної групи (колективу).
На думку автора, даневизначення є найбільш повним і не суперечить іншим, наявним улітературе1.
Дотримання дисциплінинеобхідно в різних сферах суспільного життя, тому в залежності відхарактеру регульованих відносин, особливостей завдань, функцій певнихсоціальних колективів розрізняють відповідні форми дисципліни.
Так, В«в системі суспільнихорганізацій діють правила суспільної дисципліни, заснованої на нормах,правилах, встановлених цими організаціями, дотримання яких є обов'язковим дляїх членів. У системі державних відносин - правила державної дисципліни.А в тих відносинах між громадянами, які врегульовані певними правилами(Правовими нормами, нормами моралі і т.д.), регульованими без безпосередньогоучасті державного органу, діє дисципліна громадянська В»1.
Державнадисципліна базується на правових нормах, установлених державою,внаслідок чого вона має юридичну природу. Державна дисципліна розповсюджуєтьсяна ті суспільні відносини, на які держава безпосередньо впливає напроцесі управління, практично реалізуючи свої завдання та функції черездержавні органи та посадових осіб. Держава визначає колозагальнообов'язкових вимог, встановлює для державних організацій, їхструктурних підрозділів та особового складу комплекс обов'язків, виконанняяких веде до створення належного порядку.
Державноїдисципліною регулюються відносини не тільки в системі та всередині державнихорганізацій, але і відносини державних органів з громадськимиорганізаціями, трудовими колективами з питань, що належать до сферидержавної діяльності, а також між громадянами та державнимиорганами в процесі реалізації тих прав і обов'язків громадян, якіздійснюються при безпосередній участь державного органу або йогопредставника (наприклад, з приводу землекористування, призначення пенсії,виділення житла з державного житлового фонду тощо).
Отже,характерна ознака державної дисципліни, що дозволяє відокремити її від іншихформ дисципліни, полягає в тому, що, принаймні, одним з учасниківвідносин тут є держава, що представляється уповноваженим органом абопосадовою особою, які самі підкоряючись правилам державної дисципліни,забезпечують їх дотримання іншими учасниками цих відносин.
Таким чином, державнадисципліна полягає в дотриманні і точній, неухильному виконаннідержавними органами, підприємствами, організаціями, посадовими особами,робітниками і службовцями, громадськими організаціями та громадянами встановлених державоюправил і конкретних приписів по практичному здійсненню покладених наних задач, функції та обов'язків.
Державнадисципліна поєднує єдність та диференціацію. Вона забезпечує єдиний вмасштабі країни порядок і узгодженість у діяльності великих і малихколективів, усього суспільного організму і ефективну роботу складногодержавного механізму. Єдіна і внутрішньо узгоджена система їївимог. Однак єдність в основному, головному не виключає, а, навпаки,передбачає відмінності в особливому, окремому. Багатоаспектність державноїжиття, а звідси і різноманітний характер регульованих відносин обумовлюютьподіл державної дисципліни на окремі види. Будучи елементами єдиноїцілісної системи, конкретні види дисципліни несуть в собі те загальне, щопритаманне державної дисципліни в цілому, і разом з тим кожен вид дисципліниволодіє певною самостійністю і специфікою.
В основу класифікаціїдержавної дисципліни на види, з огляду на зміст і масштаби поєднуванихнею норм, можуть бути покладені різні і притому численні критерії. Дляпрактики державного керівництва найбільше значення мають такікритерії: 1) організаційний, 2) функціональний і 3)функціонально-організаційний, що сполучає в собі ознаки перших двох,оскільки вони тісно пов'язані і переплітаються між собой1.
Організаційний критерійслужить підставою розподілу державної дисципліни на види стосовно доструктурі народного господарства та інших галузей державного керівництва, вяких організаційно відособлені галузі, об'єднання, підприємства іустанови. У відповідності з цим розрізняється державна дисциплінагалузева (промислова, транспортна, будівельна, військова і т.д.),дисципліна в масштабі об'єднання і, нарешті, в масштабі підприємства,установи.
Військова дисципліна,будучи одним з видів державної галузевої дисципліни, має двавзаємопов'язаних початку - правове і моральне і дві відносносамостійні складові. Перша - соціально-політична складовадисципліни - відображає її сутність, визначає мотиви, способи підпорядкуваннялюдей встановленому в Збройних Силах порядку, тобто чи буде ця дисциплінапалки, голоду або ж усвідомленого поведінки, забезпечуваного законністю,гуманністю, раціональністю, особистою зацікавленіс...
