РЕФЕРАТ
з курсу «³йськовесправа В»
по темі:В«Патріотизм, вірність військовому обов'язку - основа гідного служінню БатьківщиніВ»
Введення
Ідея патріотизму у всічаси займала особливе місце не тільки в духовному житті суспільства, але і у всіхнайважливіших сферах його діяльності - ідеології, політиці, культурі, економіці.Зміст і спрямованість патріотизму визначаються насамперед духовним іморальним кліматом суспільства, його історичними коренями, питающимисуспільне життя поколінь. Роль і значення патріотизму зростають на крутихповоротах історії, коли об'єктивні тенденції суспільства супроводжуютьсяпідвищенням напруги сил його громадян (війни, навали, соціальні конфлікти,революційні потрясіння, кризові явища, загострення боротьби за владу,стихійні та інші лиха). Прояв патріотизму в такі періоди відзначеновисокими благородними поривами, особливої вЂ‹вЂ‹жертовністю в ім'я Батьківщини, свогонароду, що дозволяє віднести це явище до одного з найбільш складних інеординарних.
Патріотизм- Джерело духовних сил воїна
Скільки великодушнихпоривів, героїчних діянь викликано глибоким почуттям - патріотизмом! Скількипрекрасних слів сказано, написано мислителями всіх народів світу пропатріотичному почутті! Згадаймо пушкінські слова: В«... Мій друг, Вітчизні присвятимодуші прекрасні пориви! В». А чи можна забути геніальну рядок: В«... І димВітчизни нам солодкий і приємний В»! А скільки існує народних прислів'їв про любовдо Батьківщини: В«Людина без Батьківщини - соловей без пісеньВ», В«Своя земля і в прикростімила В».
Ідея патріотизму на Русімає глибоке коріння. Її можна зустріти в літописі IX століття. Правда, в ті часи вона відрізнялася вельмиобмеженими рисами: не поширювалася далі особистої відданості своємуроду, дружині, князю.
З моменту прийняттяхристиянства на Русі патріотична ідея збагатилася новим змістом -почуттям відданості християнській вірі. Патріотичний ідеал отримавзагальнонаціональне значення.
По мірі звільнення іоб'єднання російських земель в єдину централізовану державу міцніли паросткиросійського патріотизму. Закликаючи російський люд до згуртування для боротьби зінтервентами, князь Дмитро Пожарський говорив: В«Щоб нам проти ворогів іразорителей віри християнських, польських і литовських людей, за Московськедержава стояти всім однодумно ... В».
Справжній розквітпатріотизму пов'язаний з особистістю Петра I, з його багатогранною діяльністю, спрямованою на зміцнення Росії.Великий реформатор і перетворювач ставив вірність Батьківщині вище всіх іншихцінностей, навіть вище відданості самому собі.
У В«Табелі про рангиВ»,заснованої Петром I, послугиВітчизні, старанність у справах державних оголошувалися вищою доблестю ізакріплювалися як найважливіші умови отримання чинів і нагород. З метоюформування патріотичної свідомості були затверджені відповідні символи,нагороди, ритуали, традиції.
Перемога в Полтавськійбитві, подальші численні перемоги російської зброї високо підняли престижзахисника Вітчизни в російському суспільстві. Патріотичні цінності збагатилисяідеєю захисту інших народів і держав від іноземного рабства. Готовністьзахистити свою країну і прийти на допомогу народам, які опинилися в біді, сталатрадицією російського воїнства.
Патріотизм, хоробрість івідвагу не раз демонстрували чудо-богатирі А.В. Суворова. Дивовижні прикладимасового патріотизму російського народу продемонструвала нам і Вітчизнянавійна 1812 року, яка зміцнила національну самосвідомість росіян, їхгордість і гідність. Старий і млад піднялися на боротьбу із загарбниками. ІРосія вистояла і перемогла. Герой Вітчизняної війни 1812 року Денис Давидовписав, що Суворов В«поклав руку на серце російського солдата і вивчив йогобиття ... Він подесятерили користь, принесену покорою. Сочетав його в душінашого солдата з почуттям військової гордості і впевненості в перевазі надусіма солдатами в світі ... В»
Але, з іншого боку,Вітчизняна війна 1812 року виявила і відставання Росії в пристроїдержавної та особистому житті її громадян, у забезпеченні громадянських свобод.
Важливо зауважити, щорозвиток патріотичної ідеї в Росії зустрічало на своєму шляху чималоперешкод. Наприклад, заборона Павла I на вживання слів В«отечествоВ», В«громадянинВ».
Слово В«патріотизмВ»походить від грецького patris- Батьківщина, вітчизна. У тлумачному словнику Володимира Даля вказується, що патріот- Любитель вітчизни, ревнитель про благо його.
Патріотизм - це любов доБатьківщині, відданість своїй батьківщині, прагнення служити його інтересам іготовність, аж до самопожертви, до його захисту. Патріотизм - це почуттябезмірній любові до свого народу, гордості за нього, це хвилювання, переживання зайого успіхи і гіркоти, за перемоги і поразки.
Батьківщина - це територія,географічний простір, де людина народилася, соціальна і духовна середа,в якій він виріс, живе і виховується. Умовно розрізняють велику Батьківщину імалу. Під великою Батьківщиною увазі країну, де людина виросла, живе іяка стала для нього рідною і близькою. Мала батьківщина - це місце народження тастановлення людини як особистості. О. Твардовський писав: В«Ця мала батьківщина зісвоїм особливим виглядом, зі своєю, нехай скромною і невибагливою красоюпостає людині в дитинстві, в пору пам'ятних на все життя враженьдитячою душі, і з нею, з цією окремою і малою батьківщиною, він приходить зроками до тієї великої Батьківщини, що обіймає всі малі і - у великому цілому своєму -для всіх одна В».
Любов до Батьківщини у кожноголюдини виникає в свій час. З першим ковтком материнського молока починаєпробуджуватися любов до Батьківщини. Спочатку це відбувається несвідомо: подібнотого, як рослина тягнеться до сонця, дитина тягнеться до батька і матері.Підростаючи, він починає відчувати прихильність до друзів, до рідної вулиці,селу, місту. І тільки дорослішаючи, набираючись досвіду і знань, він поступовоусвідомлює найбільшу істину - свою приналежність до матері-Вітчизні,відповідальність за неї. Так народжується громадянин-патріот.
На особистісному рівнілюдини-патріота характеризують такі риси, як наявність стійкогосвітогляду, моральних ідеалів, дотримання норм поведінки.
На суспільному рівніпатріотизм можна розуміти як прагнення підсилити значимість своєї держави,підвищити його авторитет у світовому співтоваристві.
Патріот любить свою батьківщинуне за те, що воно дає йому якісь блага і привілеї перед іншими народами,а тому, що це його Батьківщина. Людина або є патріотом своєї батьківщини,і тоді він з'єднаний з ним, як дерево корінням із землею, або він лише пил,носимая всіма вітрами.
У різні роки чималонаших співвітчизників у пошуках кращого життя виїхало за кордон. Але багато хто зних так і не придбали нову Батьківщину, тужать по Росії. Навіть довге життя начужині не робить її Батьківщиною, незважаючи на звикання до чужого побуті і природі.Ні територія, ні расове походження, ні звичний побут, ні мова, ніформальне підданство іншої держави самі по собі не складають Батьківщину.Родина цим не вичерпується і до цього не зводиться. Батьківщина припускає влюдині живий початок духовності, щось священне, прекрасне і улюблене.В«Батьківщина, - писав видатний російський філософ І.А. Ільїн, - є щось від духу ідля духу В».
Носієм патріотичноїідеї завжди була і залишається Російська армія. Саме вона зберігає іпримножує у своєму середовищі патріотичні традиції, символи, ритуали, убезпечуєсвідомість воїнів від сумнівних політичних ідей.
Найбільш яскравопатріотичні почуття радянських воїнів проявлялися у воєнні роки при захистіБатьківщини від зазіхань агресорів.
Незважаючи на поразку уозера Хасан у липні - серпні 1938 року, японські мілітаристи не відмовилися відзагарбницьких планів щодо СРСР. Японська вояччина прагнула захопитиМонгольську Народну Республіку, щоб перетворити її на плацдарм для підготовкивійни проти Радянського Сою...
