Федеральне державне освітній заклад
вищої професійної освіти
ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ЗАЛЕЖНО авторитарні особистості КОМАНДИРА НАЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ПІДРОЗДІЛОМ
Курсова робота
ЗМІСТ
ВСТУП
1.ЗАГАЛЬНЕПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ КОМАНДИРА
1.1 Особливості військово-професійної діяльності
1.2 Особливості професійноїдіяльності командира
2. ЗАЛЕЖНІСТЬ ЕФЕКТИВНОСТІУПРАВЛІННЯ ВІД авторитарним керівником ПІДРОЗДІЛИ
2.1 Авторитет у військовому колективі
2.2 Особливості психологіївзаємин у військовослужбовців
2.3 Регулювання дисциплінипідрозділи за допомогою авторитарності командира
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність теми. Глибокі зміни в ідеологіїнового російського суспільства призвели до змін у ціннісно-смисловий сферіособового складу Армії і Флоту. На зміну цінностям радянського патріотизму іпролетарського інтернаціоналізму, відданості КПРС і всього радянського народу,класової ненависті до ворогів Батьківщини приходять цінності гуманізму та лібералізму. Такіглибокі соціальні зміни призвели до змін у змістісоціально-психологічних явищ в військових частинах і військових підрозділах.З'явилися нові критерії ефективності особистості та діяльності командира,змінилося мотиваційно-ціннісне ядро ​​вибору передових військовослужбовців,наповнилося новим змістом внутригрупповое єдність підрозділів,змінилися показники успішності військової служби, зазнали зміни бойовіустановки, склалися нові значення і сенси військової служби. Наукова розробкапроблем авторитарності командирів, і її вплив на ефективність роботипідрозділів дуже важлива в теоретичному і практичному відношенні. Розробкаїї повинна сприяти успішному виконанню завдань, поставлених ВерховноюГоловнокомандуючим і Урядом РФ по підвищенню ефективності і якостівсіх сторін діяльності Збройних Сил РФ, по зміцненню обороноздатностікраїни і захисту Вітчизни.
Ступінь розробленості а особливу важливість проблеми авторитарностікомандного складу вказували відомі державні та військові діячі Петро I,А.В. Суворов, М.І. Кутузов, М.І. Драгомиров, С.О. Макаров, М.В. Фрунзе, М.І. Калінін,Г.К. Жуков, К.К. Рокоссовський та інші. Вивчення феномена авторитетупроводилися не тільки з точки зору соціальної психології, але і психології управління,психології особистості. На сучасному етапі розвитку військової психології проблемоюавторитету в різних сферах діяльності займалися військові педагоги і психологиВ.К. Луценко, Н.Є. Бойків, Н. Кайзерів, Л. Павлов, А. Першин, В. Бдовюк, С. Ільїн.В.В. Стрежнєв (1965), А.І. Китів (1974), Е.П. Утлік (1975; 1996), Е.С. Алехнович(1978), О.В. Томашко (1978).
Актуальність проблеми, ступінь їїнаукової розробленості та безсумнівна практична значимість зумовили вибіртеми, мету і основні завдання дослідження.
Мета даної роботи розробити науково обгрунтованірекомендації командуванню і відділам виховної роботи щодо цілеспрямованогоі ефективному формуванню авторитарності командирів підрозділів, що виконуютьрізнотипні службові завдання і комплектуються на основі положень сучасноїВійськової Доктрини.
Відповідно до поставленої мети основнимизавданнями даної роботи є:
1. Виявити основні психологічнікомпоненти, складові структуру авторитету командира підрозділу. 2.Визначити провідні особистісні якості, що забезпечують формування авторитетукомандирів підрозділів і розробити програму їх розвитку. 3. Встановитизалежність авторитету від способу комплектування підрозділу, провідного видувійськової діяльності, сучасних соціально-психологічних умов особистогоскладу. 4. Сформулювати соціально-психологічну модель авторитету командирапідрозділи і на її основі запропонувати рекомендації старшим начальникам поуправлінню процесом його формування.
Теоретико-методологічна основа. Застосовувалися такі методи:теоретико-методологічний; аналіз літературних джерел; емпіричніметоди: експеримент; спостереження; вивчення та аналіз незалежних характеристик; контент-аналіз.
Емпіричною базою дослідження послужили офіційнідані органів Федеральної служби державної статистики Росії, матеріалимонографічних робіт, поточних публікацій у періодичних виданнях.
Курсова робота складається з вступу,двох розділів, висновку та списку використаних джерел, додатків. У вступіобгрунтовується актуальність даної теми, визначається мета і основні завданнядослідження. У першому розділі В«загальне поняття особистості командираВ» наводятьсяосновні аспекти аналізу управління підрозділом, виявляються основніпроблеми, поставлені перед дослідженням. У другому розділі В«залежністьефективності управління від авторитарності керівника підрозділу В»йдеться про безпосередній вплив даного типу управління на ефективністьроботи підлеглих.
На закінчення робляться короткі висновкипро взаємодію диференціації доходів та інфляції в умовах ринковоїекономіки.
Список використаних джерелмістить 9 найменувань.
1. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ КОМАНДИРА
1.1Особливості військово-професійної діяльності
Військова служба є видомлюдської діяльності, що володіє не тільки високою соціальною значимістю,але виходять за межі буденного, пов'язаним з особливими умовами. Озброєназахист вітчизни у всі часи вважалася почесною обов'язком і обов'язкомкожного громадянина. При цьому армія завжди розглядалася як одиниця суспільства,тому в ній знаходять відображення всі соціально - економічні та політичніпроцеси, які відбуваються в суспільстві, а так само закономірності міжнародноїобстановки. Кінець 20го початок 21 характеризуються виникненням цілого рядувогнищ військової напруженості, які зв'язані не з проблемами підвзаєминах між державами, а з посиленням міжнародного тероризму.Тому і в 21 столітті існує необхідність збройного захисту країни, аотже, військово-професійна діяльність зберігає свою високусоціальну значимість.
Військово-професійна діяльність- Це діяльність по захисту Вітчизни. У ній можна виділити численнікомпоненти. В першу чергу це два основних види: діяльність у бойовихумовах (бойова діяльність) і діяльність в звичайних (мирних) умовах. Розглянемодані види діяльності докладніше:
Бойова діяльність - це активність військовослужбовців по досягненнюцілей збройної боротьби. Слід зазначити, що бойова діяльність вельмиспецифічна за своїм цілям і завданням, умовам, засобам, труднощам, психологічномузмістом [1]. Вона має своїпсихологічні закономірності, певну внутрішню структуру, цілі,мотиви, способи, через які на її перебіг впливають ряд факторів:військово-політичний, військово-технічний, ідеологічний і психологічний, видзброї, керівництво колективом, проведена в бою виховна робота, бойоваі психологічна підготовка особового складу.
На психологічний зміст і структурубойової діяльності накладає відбиток те, що в бою вирішуються складнізавдання, пов'язані з небезпекою для життя, знищенням цінностей, величезнимируйнуваннями, втратами в людях і техніці, різного роду нестатками і незручностями.Ведення бою пов'язане з підвищенням моральної та юридичної відповідальності за точневиконання обов'язків, вимагає крайнього психічного і фізичного напруженнявсіх сил військовослужбовців.
Як було сказано вище, будьлюдська діяльність має свої мотиви. Бойова діяльність не євинятком. Якщо говорити про мотиви початку бойових дій на рівнідержави, то основною причиною тут практично завжди євиникнення реальної загрози цілісності і безпеки країни. У своючергу, ведення бойових дій передбачає прояв певноїактивності з боку конкретних людей (військовослужбовців). Разом з тимдіяльність людей в бойових умовах (бойова діяльність військовослужбовців) маєсвої спонукальні мотиви, до числа яких відносяться: потреби, почуття,бажання, прагнення, інтереси, ідеали, переконання і т. д. [2]
Безперечно, найважливішою потребою в боює прагнення людини вижити. Це нормальна, генетично обумовленапотреба у самозб...
