План
1 Історія розвиткуї етапи Формування світового Цивільного ЗАХИСТУ
2 Історія розвиткусистеми Цивільного ЗАХИСТУ в Україні
3 Роль, Місце ЦО узагальній сістемі оборони заходів
1 Історія розвитку й етапиФормування з вітового Цивільного ЗАХИСТУ
Подорожуючі Ломбардією, громадянин Швейцарії Анрі Дюнан, 24 червня 1859 року знаходівся вмісті Сольферіно. У цею день тут стала битва Між франко-італійськімівійськамі и військамі австрійськіх окупантів. За декілька часів цієї битви булівбіті або поранені близьким 40000 чоловік. Побачим Жахлива картину НАСЛІДКІВбитви и оцінівші неможлівість силам санітарних підрозділів, надаті своєчаснуметодично допомог пораненим, Анрі Дюнан звернув до людей, які жили в бліжніхселах, и разом з ними взявши безпосередню участь у наданні МЕДИЧНОЇ допомогпораненим.
Після повернення в Швейцарію Анрі Дюнан написавши книгуВ«Спогади про СольферіноВ» и розіслав її політічнім діячам та європейськіммонархам. Зміст цієї книги МАВ великий резонанс.
У тій годину в Женеві існувало добродійне товариство,президентом Якого БУВ Густав Муаньє. ВІН БУВ Дуже стурбованій подіямі в Сольферіно, и ПідЦІМ вра-женням запропонував Дюнану зустрітіся з іншімі людьми ї Обговорити ціПодії. У результаті зустрічі Була створі комісія з 5 чоловік, Куди ввійшліМуаньє, Дюнан, генерал Дюфур, доктор Лії Аппія и Теодор Монуар. 17 лютого 1863 р. цією комісієюБУВ створеня В«Міжнародний Комітет допомог пораненим.В», Який пізніше БУВ перетвореності в В«Міжнароднийкомітет червоного хреста В»(МКЧХ). Завдякі наполеглівості ї цілеспрямованостікомісії вдалині в 1864 р. переконаті Швейцарський уряд зібраті міжнароднуКонференцію, в якій взяли участь дванадцять країн. Реальні результатиКонференції стало підпісання В«Конвенціїпро поліпшення долі пораненихв діючіх арміях В».
ПершаЖеневська Конвенція, підпісана в 1864 р., Поклали початок міжна-рідному гуманітарному праву.
У 1899 р. в Гаазі Була підпісана Конвенція, Яки розшірілапринципи Женевської конвенції 1864 р. відносно Війни на морі.
У 1906 р. Положення конвенції булі вдосконалені ї доповнені.
У 1907 р. IV Гаазька Конвенція Визначіть категоріюкомбатантів (воїнів бійців, які брали участь у бойових діях), инекомбатантів (ОСІБ, які НЕ беруті доля в бойових діях, альо забезпечуються армію, доних відносяться військов артисти, інтенданті та ін.). За цією Конвенцієюкомбатантів и некомбатантів беруті у полон. Їм прівласнюється и забезпечуєтьсястатус військовополоненіх, смороду корістуються особливим положенням у полоні. Цітри конвенції булі Підтверджені ї розшірені в 1929 р.
Друга світова війна (1939-1945 рр), бойові дії якої розгорнуліся на трьохконтинентах -вЄвропі, Азії, ї Афріці, втягнула у стан Війни 61 країну з населенням 1 млрд. чоловік, тобто 75% Усього населення земли натієї годину.
Людські втарті в тій війні становили 50 млн чоловік. Відбойових Дій фашистських терору Тільки в Європі загінуло Більше 40 млн людей. НайбільшВтрати понесли СРСР - Більше 27 млн, Німеччіна - 13 млн, Польща - 6 млн Японія - 2,5 млн, Франція - Більше 600 тис.., США - 405тіс., Англія - ​​375 тис. чоловік.
У полоні загінуло прежде 1 млн Радянська воїнів. Велетенськімі булі матеріальніВтрати, в СРСР смороду становили 2 трлн. 600 млрд карбованців.
Велічезні Втрати в тій війні змусілі Світове співтоваріствозаміслітіся над Своїм майбутнім и тім, наскількі воно можливости взагалі.
24 жовтня 1945 р. Була засновалося Організація Об'єднаних націй (ООН 10.12.2023 р. ООН прийнятьДекларацію прав людини (Хартію прав людини) Яка Зобов'язано держави, Щопідпісалі її, гарантуваті В«Кожній людіні право на життяВ», а кож В«право напрацю, на Вільний Вибір роботи, на справедліві ї спріятліві Умови праці В». 12 серпня 1949 р. булі прійнятіЧотири Женевськ конвенції, в якіх ООН Зобов'язано держави, Що ведуть війну,Дотримуватись норм гуманізму и порядком їх реалізації:
1.В«Про поліпшення долі поранених и Хворов в діючіх арміяхВ».
2.В«Про поліпшення долі поранених, Хворов и ОСІБ, які потерпіліКорабельний аварію у складі збройно сил на морі В».
3.В«Про поводження з військовополоненіміВ».
4.В«Про захист Цивільного населення Під годину війниВ».
МКЧХ, Як ініціатор міжнародного гуманітарного права в 1963 р., дійшов довисновка, Що Женевські Конференції 1949 р., зберігаючі Своє значення, сталинедостатнімі в умів сучасної Війни. Тому комітет запропонував проекти двохДодатковий Протоколів, які обговорюваліся на різніх рівнях Протяг 10 років. У 1969 р. в СтамбуліМіжнародна конференція Червоного Хреста Надала МКЧХ Офіційний мандат. З цьогогодині юристи МКЧХ ОТРИМАНО можлівість Почати підготовчу роботу, результатом якоїБуло Прийняття в ліпні 1977 р. в Женеві представник 102 країн на діпломатічній Конференції ДодатковийПротоколів Женевськіх конвенцій 1949 р., Які булі підпісані відімені СРСР у Берні в 1977 р. и ратіфіковані Верховною Радою СРСР 4 серпня 1989 р. Вимоги ціхПротоколів зобов'язані віконуватісь:
а) Під годину міжнародніх збройно конфліктів (Протокол № 1);
б) Під годину неміжнародніх збройно конфліктів (Протокол № 2).
починаючих з цього годині, ці тексти стали загально Надбання,на які можна покласти у Певної обставинних и які необхідно знаті Як фахівцям,так и всьому цівільному населенню.
За основу в Женевськіх конвенціях береться принцип поваги долюдської особістості ї людської гідності. Конвенціямі вісуваються вимоги: ОСІБ,які не беруть безпосередньої участі у воєнніх діях, а кож ОСІБ, не дієздатніхвнаслідок хвороби, пораненими, взяття у полон чи внаслідок іншої причини - потрібно поважаті,надаваті захист від НАСЛІДКІВ Війни, а кож Усім, хто потребує, надаватінеобхідну допомог чі необхідній догляд. Через Додаткові протоколи цею захистпошірюється на шкірні особу, Яка постраждала через збройно Конфлікт.
У випадка взяття в полон поранених, Хворов чі ОСІБ Зі складузбройно силворогаКоженов з протівніків винен надаваті їм такий догляд, Як и власним пораненим.
жодних Тіло померли не повинно буті віддане земли, морю чіспаленої без належно Попередня опізнання та констатування Смерті після,ЯКЩО Це можливости, медичного Оглядова.
Цивільне населення згідно з цімі Конвенціямі повинноюставити з повагою до поранених, Хворов та ОСІБ, навіть ЯКЩО смороду належать доворожої сторони, а кож не винних допускаті актів насильства до них.Цівільнім особам дозволяється підбіраті ї оглядаті поранених и Хворов безрізніці Між ними, через Що смороду НЕ повінні зазнаваті Ні покарання, НІпереслідувань. Навпаки, ЦІМ особам слід надаваті підтрімку в їхніх діях.
Окрім цього, сторони, які беруть участь у конфлікті, йкомбатанти зобов'язані утрімуватіся від нападу на цивільне населення и цівільніоб'єкти, а кож вести Свої воєнні Операції відповідно до загальновизнанихправил та законів гуманності. Усі Чотири Женевські конвенції и ДодатковіПротоколи спрямовані на захист жертв Війни. Альо Кожній з ціх документів маєСвої Повноваження и сфери застосування.
2 Історія розвитку системи Цивільного ЗАХИСТУ в Україні
впершись можлівість дезорганізації тилу з'явилася в рокисвітової Війни 19141918 рр., коли в ході воєнніх Дій знайшла застосування Бойовий авіація,здатно наносіті удар по населенню пунктах у тилу супротивника. Ця обставиннихвіклікала необхідність організації ЗАХИСТУ великих міст від ударів з Повітря.Поряд з активно заходити протіповітряної оборони, здійснюваної військамі, доучасті в заходах,ПокликанняЗабезпечити захист населення и промислових підпріємств від нападу з Повітря ишвидку ліквідацію НАСЛІДКІВ авіаційніх нальотів, почали залучати населення. Це призвело до Створеннясистем місцевої протіповітряної оборони, Що спірається на мирне населення міст.
Місцева протіповітряна оборона (МППО) в 1918-1932 рр..
У Радянському Союзі фундаме...
