Тема: Хімічна зброя. Діяцивільної оборони і населення в осередку хімічного зараження.
Зміст:
Стор.
2
1. Історія хімічної зброї ........................................................... 3
2. Загальні відомості про хімічну зброю .............................................. 4
2.1. Методикаоцінки хімічної обстановки .........................................5
3.
4. Захист від хімічної зброї ....................................................... 11
4.1. Колективні засоби РХБ захисту ................................................ 11
5. Засоби індивідуального захисту - загальніположення ......................... 13
5.1. Правила поведінки та дія населення у вогнищіхім. зараження .......... 19
6. Хімічний
Розрахунок № 5 .....................................................................................23
25
Список використовуваної літератури ....................................................... 26
Введення.
Кожен знає всю небезпеку, яку таїть у собіхімічну зброю. Кожен також знає, що застосування його забороненоміжнародними конвенціями.
Однак залишається чимало можливих джерелвиникнення хімічної небезпеки. Це може бути терористичний акт, аваріяна хімічному підприємстві, агресія з боку неконтрольованого світовимспівтовариством держави і багато іншого.
Знаючи про все погіршується стані хімічнихпідприємств в Україні та відсутність коштів на ремонт та оновлення сховищхімічно небезпечних об'єктів, можна констатувати, що загроза хімічного зараженнямісцевості не втратила своєї сили.
Однак що робити, якщо хімічне зараженнявсе-таки відбулося? Наскільки воно серйозно? Всьому цьому присвячена данакурсова робота, в якій розкриваються питання виникнення хімічногозброї, склад, засоби РХБ захисту, правила поведінки і дії населення восередку хімічного зараження.
1. Історія хімічної зброї.
Вперше хімічну зброю в цілях масовихпоразок широко використовували під час 1-ї світової війни для нанесенняпоразок через органи дихання (хлором і фосгеном; соотв. в квітні і грудні 1915)і через шкіру (іпритом; у липні 1917).
Для досягнення поразки однієї людини в 1-йсвітовій війні витрачено 36 кг іприту. Для цих же цілей було потрібно 250 кгтротилу (типове ВВ). Ці обставини стимулювали розвиток хім. зброї, вт.ч. і пошук нових 0В. Так, вже до кінця 1-ї світової війни з'явилися люїзит, хлорацетофеноні адамсит; в 20-і рр.. - Азотисті іприт, в 30-40-і рр.. - Перші представникисмертоносних швидкодіючих фосфоровмісних 0В (діізопропіл-фторфосфат, табун,зарин, зоман).
Після 2-ї світової війни розробки в області хім.зброї інтенсивно проводилися в США, де в 1950-і рр.. синтезовані ві-газ іпсихотропні інкапасітанти; в 1960-і рр.. розпочаті дослідження смертоноснихшвидкодіючих 0В для використання в засобах мікст поразок ідиверсійного призначення (прототипи природних отрут), дослідження хім. факторів,визначають вражаючі властивості біологічної зброї [5, с. 11].
Одночасно з вдосконаленням 0В розроблялисянові засоби їх бойового застосування. У 1-у світову війну застосовували газопуск ідимопуску. Потім були створені артилерійські хім. боєприпаси (снаряди, міни),хім. авіабомби, вилівние авіаустройства, хім. фугаси, реактивні хім.боєприпаси, хім. головні частини ракет, засоби мікст поразок (кулі,снаряди, міни, авіабомби) і ср-ва бінарного спорядження. Особливість останніхполягає в тому, що вони споряджаються не самими 0В, а розміщеними в окремихконтейнерах його прекурсорами (попередниками) - вихідними речовинами, призмішанні яких (в момент пострілу або скидання бомби) здійснюється реакція зутворенням ОВ.
Основу існуючого запасу смертоносних 0В складаютьзарин, ві-газ (як найбільш ефективні) і іприт (як основа "старого"запасу); використання хім. зброї на їх основі припускає масованезараження атмосфери парами зарину і аерозолями ві-газу і іприту, а такожзараження площ осідають аерозолями і краплинно-рідкими рецептурами цих0В.
Слідом за появою хім. зброї розроблялисяср-ва захисту від дії 0В. Спочатку використовували пов'язки, просочені розчиномгіпосульфіту Na, соди, уротропіну та ін, що прикривають рот і ніс; потім длязахисту органів дихання стали використовувати протигази. Застосування іпритузажадало створення захисного одягу та засобів дегазації шкірних покривів,бойової техніки, споруд і місцевості. В подальшому були створені засоби длялікування уражених 0В і профілактики ураження (Антидоти). Важливе значення длязахисту від ОВ мали створені перед 2-ою світовою війною і в послід, період ср-ваіндикації ОР, які дозволяють виявити сам факт застосування хім. зброї,характер ОВ і його концентрацію. Для цього були розроблені індикаторні трубкиі папірці, а також автоматичні прилади хім. розвідки, що працюють на хім. абофіз. принципі.
В інтересах збереження миру актуальним єзаборона хім. зброї. Першим кроком у цьому напрямку була підписана 29Липень 1899 Гаазька декларація (набула чинності 4 вересня 1900), у до-рій 27держав Європи та Азії В«висловили згоду утримуватися від використаннябоєприпасів, основна дія яких полягає у поширенні задушливих абошкідливих газів В». Однак її учасники згодом використовували хім. зброюпід час 1-ї світової війни.
У 1925 (17 червня) підписаний Женевський Протокол, в якомудержави-учасники заявили В«про заборону застосування на війні задушливих,отруйних або інших подібних газів і бактеріологічних засобів В». Учасникамицього Протоколу є понад 100 держав (СРСР ратифікував Протокол 5Квітень 1928, США - 22 січня 1975).
У 1972 (10 квітня) прийнята міжнародна конвенціяВ«Про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної(Біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення В». Текст конвенціївідпрацьовувався СРСР, США і Великобританією. Конвенція набула чинності 23 березня1975; її учасниками є понад 100 держав. У зв'язку з цим важливезначення набуває розробка екологічно безпечних методів знищення 0В [5, с. 13].
2.Загальні відомості про хімічну зброю
Хімічна зброя(ХВ) - це отруйні речовини та засоби їх застосування. Отруйнимиречовинами (0В) називаються токсичні хімічні сполуки, призначені длянанесення масових уражень живій силі при бойовому застосуванні. Отруйніречовини складають основу хімічної зброї та перебувають на озброєнні армійряду західних держав. В армії США кожному 0В привласнений певнийбуквений шифр. За характером впливу на організм людини 0В підрозділяються:
-нервово-паралітичні;
- шкірнонаривної;
- загальноотруйної;
- задушливі;
- психохімічної;
- дратівливі.
По швидкостінастання вражаючої дії 0В (в армії США) підрозділяються насмертельні, тимчасово виводять з ладу і короткоча...
