Цитадель на Потомаку
Потомак - річка в Сполучених ШтатахАмерики, середньої, за географічними мірками, величини. З нею пов'язанабагатовікова історія індіанських племен Північної Америки, колонізація долини річкив XVI столітті іспанськими завойовниками, прихід на Потомак пілігримів з Англії,запеклі битви за відділення колоній від Британської імперії, кривавібитви громадянської війни 1861-1865 років. Важливість і престиж цієї річкивизначаються зараз тим, що на її берегах розташувалася столиця СполученихШтатів.
Тепер у федеральному окрузі, створеномудля потреб столиці Сполучених Штатів, і в прилеглих до нього штатах Вірджинія іМеріленд немає індіанців - ні мирних, ні войовничих. Колишні господарі цих земельмайже повністю винищені або витіснені в далекі краї, де зігнані врезервації Середнього та Далекого Заходу. Нині за скальпами недругів тутспрямовуються інші, більш безжальні мисливці. А про минулі війнах нагадуютьмузеї і пам'ятники.
Але, мабуть, в нинішні часи річкаПотомак отримала не меншу популярність у зв'язку з тим, що на ній, в передмістіВашингтона - Ленглі, влаштувалася цитадель американської розвідки - штаб-квартираЦРУ. Її так і називають самі американці - Ленглі.
Гігантський комплекс в Ленглі, який обіймаєплоща 219 акрів, споруджений у 1961 році в лісі, в дев'яти милях від столиці. Цепримітний пам'ятник, але пам'ятка зовсім особливого роду,оточена секретністю і строго охороняється. Ленглі не значиться в туристичнихдовідниках і путівниках, тут не дозволяють рясно фотографувати іпроводити відеозйомку. Особливо категорично - в тих приміщеннях, дезнаходяться службові кабінети, зберігаються секретні досьє, спеціальнеобладнання та апаратура, якими користуються розвідники ЦРУ.
На автостраді імені Джорджа Вашингтона,провідною зі столиці країни на південь, у бік штатів, колись ворогували зПівніччю, немає звичних для американців дорожніх знаків, які вказували бнапрямок до штаб-квартирі ЦРУ. А між тим в минулі часи дорожні покажчикиВ«Дорога до ЦРУВ» були: чи то через недогляд будівельників, чи то за звичкою допорядком їх встановили, коли облаштовували дорогу. Ну а потім ставсякурйозний випадок за участю мешкав по сусідству з Ленглі Роберта Кеннеді,міністра юстиції і брата президента. Зустрівшись з кимось із керівнихпрацівників розвідки, він не міг приховати обурення: В«Як же так, визасекречувати вашу штаб-квартиру, а на шосе висять знаки - В«Дорога до ЦРУВ»Дорожні покажчики, звичайно, прибрали, але для льотчиків будівлю Ленглі вже булохорошим орієнтиром. Про це повідав пресі директор ЦРУ Уїльям Колбі.
Від автостради до Ленглі веде шосе здвостороннім рухом, теж без дорожніх покажчиків. Недалеко від штаб-квартириЦРУ сторожовий пост, замаскований під водонапірну башту. Стороннімввічливо вкажуть від воріт поворот. Своїх так само ввічливо пропустять на територіюЛенглі, де височить головний будинок розвідки - семиповерхова, побудоване збетону, мармуру і скла і замасковане від цікавих поглядів віргінськимлісом. Будівництво Ленглі обійшлося в 50 мільйонів доларів - сума на тічасам значна.
У своїх спеціальні перепустки-жетони, зфотографіями власників. В«ЧужіВ» допускаються на територію комплексу тільки поспеціальними списками.
Як і личить особливо засекреченихустанові, чисельність його мешканців тримається в таємниці. Її намагаються розгадатибагато - просто з цікавості, в гонитві за черговою сенсацією або послужбової необхідності. Навіть будівельники Ленглі не були інформовані про те, дляяких цілей вони споруджують цей дивовижний колос і скільки людей йому належитьвмістити. Та й сьогодні про чисельність персоналу Ленглі, принаймні в ньомусамому, воліють мовчати. Згідно час від часу з'являєтьсяінформації, вона коливається від 12 до 20 тисяч.
Для співробітників споруджена величезнаавтостоянка, де щодня по робочих днях паркується чотири тисячі особистихавтомашин. А ще багатьох доставляють в Ленглі і відвозять додому до Вашингтонабагатомісні автобуси популярної в Америці компанії В«Блю ВендіВ» (В«Синя бородаВ»).Заможні офіцери розвідки, щоправда, воліють жити на власних віллахі в котеджах в передмістях столиці, особливо в близькому до штаб-квартирі ЦРУАрлінгтоні, здавна уподобаному урядовцями.
По ранках і в години закінчення роботиЛенглі, підлеглий власними внутрішніми законами і порядками, схожий нарозтривожений мурашник. Розмірене суєта затихає, коли тутешні мешканцірозходяться по робочих місцях, щоб виникнути знову у вечірні години.
Ленглі давно перестав бути загадкою длятих, кому не давала спокою ця його головна таємниця. З розкриттям її всюдисущіамериканські журналісти могли заспокоїтися. Втім, як і раніше дуже строгозберігаються інші таємниці, набагато важливіші, ніж протокольний секретмісцезнаходження штаб-квартири, хоча вона вже не так недоступна для цікавихвідвідувачів, як у колишні часи.
Американці безмірно захоплені своєюдемократією та відкритістю; пишаються тим, що їх громадські будівлі, навіть будівлювсемогутнього конгресу на Капітолійському пагорбі Вашінггона, доступні длявідвідувачів.
Штаб-квартира ЦРУ, звичайно, випадає зсписку громадських об'єктів, відкритих для туристів. Правда, останнім часомгосподарі Ленглі все ж допускають чужих у лоно ЦРУ, що поробиш, требаузгоджуватися з модними віяннями часу; однак екскурсантам показуютьтільки те, що не зачіпає таємниць розвідки.
Події 11 вересня 2001 року змінилибезтурботне протягом американського життя. Туристам, які звикли клацати затворамифотоапаратів та відеокамер, вже немає такого роздолля, як у колишні часи.Безпрецедентні заходи безпеки здійснюються у всіх федеральних будівлях.Вони взяті під охорону співробітниками Секретної служби і ФБР На шляху можливих атактерористів, якщо б вони намірилися використовувати автомашини з вибухівкою,споруджені бетонні загородження. Екскурсії туристів зведені до мінімуму абозаборонені зовсім.
Комплекс будівель Центральногорозвідувального управління в Ленглі. і без того суворо захищений, став особорежімнимоб'єктом. ЗМІ підхльостують масовий психоз - кожен день повідомляється про планитерористів бен Ладена та інших зловмисників завдати раптові удари поАмериці. США стали воістину прифронтовій територією. Політики і ЗМІ займаютьсяворожінням: де і в якій формі послідують нападу причаїлися ворогів Америки.
Перше, що постає рідкісним відвідувачамкомплексу, - це велична статуя героя американської розвідки часів Війниза незалежність Сполучених Штатів Натана Хейлі з петлею на шиї. Хейл, військовийрозвідник, капітан Континентальної армії Джорджа Вашингтона, був захопленийанглійцями і страчений в 1776 році. Натана Хейлі шанують в США як національногогероя, мужнього солдата таємної війни; він - символ величі і жертовностіамериканської розвідки у всі часи.
Потім гостей проведуть у просторийвестибюль головного входу в будівлю, де встановлено барельєф засновника ЛенгліАллена Даллеса, ветерана американського розвідувального відомства і третьогоза рахунком директора ЦРУ. Екскурсантам покажуть книги Пошани і меморіальну дошкуз безліччю зірочок, що символізують співробітників американської розвідки,загиблих при виконанні службового обов'язку. Половина зірочок досіанонімні.
Найперша в довгих лавах пам'ятнихзнаків зірочка - Дугласа Маккірнана, керівника резидентури ЦРУ в Урумчі,головному місті північно-західного району КНР. Американська розвідка спробувала піддругій половині 40-х років підняти уйгурської населення цього районупроти переможної китайської революції. Інша зірочка - Вільяма Баклі,резидента ЦРУ в Бейруті, захопленого палестинцями і загиблого в 1985 році.Баклі розгорнув в Лівані кипучу діяльність, прагнучи впровадити своїх агентівв палестинські організації. Ще одна зірочка з'явилася зовсім недавно, в 90-тіроки XX сторіччя, - Фредді Вудраф, спрямованого Ленглі в Тбілісі, щобдопомогти Едуарду Шеварднадзе утримати владу в неспокійній закавказькоїреспубліці, а заодно організувати розвідку з території Гр...
