Міністерство освіти Російської Федерації
Пензенський Державний Університет
Медичний Інститут
Кафедра Хірургії
Зав. кафедрою д.м.н., -------------------
Реферат
на тему:
В«Радіаційне ураженняВ»
Виконала: студентка Vкурсу ----------
----------------
Перевірив: к.м.н., доцент -------------
Пенза
2008
План
Введення
1.Патофізіологія
2.Клінічніознаки
3.Лікування
4.Деконтамінаціяу відділенні невідкладної допомоги
5.Дезактиваціяна госпітальному етапі
6.Дилемаевакуації
7.Розміщенняпостраждалих в госпіталі
8.Особливіаспекти радіаційних катастроф
Література
ВСТУП
Існування радіації викликаєсерйозну тривогу у населення. Ми не могли бачити, чути, відчувати абовідчувати радіацію, поки вона не залучила нашу увагу під час подій, що малимісце в Ісландії в 1979 році. А 26 квітня 1986 року у Радянському Союзі відбуласянайважча в історії катастрофа внаслідок вибуху і пожежі на четвертомублоці атомної станції в Чорнобилі. За кількістю радіоактивного викиду ватмосферу і площі забруднення навколишнього простору, по віддаленимнаслідків, кількості гострих уражень і кількістю загиблих аварія в Чорнобилістала найбільш значною ядерною катастрофою з часів атомного бомбардуванняХіросіми і Нагасакі.
У цій главі коротко викладаютьсяфізичні основи радіації, наводяться дані про її найбільш частих джерелах іпро вплив радіації на тканини, описуються ознаки і симптоми радіаційногоураження, а також оцінка та лікування подібних поразок.
1. Патофізіологія
Радіація може класифікуватися якіонізуюча і неіонізіруюшая. Іонізуюча радіація, притаманна процесаматомного розпаду, виникає при ядерних вибухах, а також в ядерних реакторах,радіоактивних матеріалах і в рентгенівських установках. Вона викликає іонізацію,природа якої полягає в тому, що при взаємодії електронів з речовиноюутворюються пари іонів. В результаті замість нейтральних атомів утворюютьсявільні електрони, що несуть негативні заряди, і позитивно зарядженіатоми, що втратили ці електрони. При попаданні таких іонізованих атомів уорганізм людини функції біологічних систем можуть порушуватися. З іншогобоку, прикладом неіонізуючої радіації (випромінювання) можуть служити радіохвилі,світло і мікрохвилі.
Випромінювання буває або корпускулярним,або електромагнітним. Електромагнітне випромінювання виникає у формі хвиль і немає ні маси, ні заряду. Електромагнітне випромінювання присутній (перерахованов порядку зменшення енергії) вгамма-променях, рентгенівських променях,ультрафіолетових променях, видимих ​​променях світла, інфрачервоних променях, мікрохвилях ірадіохвилях. Як гамма-хвилі, так і рентгенівські промені являютьелектромагнітне випромінювання, здатне викликати іонізацію. Відокремилися від атомівелектрони діють як вторинні частки, викликаючи додаткову іонізацію.Рентгенівські промені відрізняються від гамма-променів тільки тим, що вони утворюються позаатомного ядра; гамма-промені виникають при розпаді ядер. Обидва ці випромінюванняпроходять великі відстані і безперешкодно проникають в клітини організму.Як рентгенівські, так і гамма-промені можуть бути легко виявлені за допомогоюлічильника Гейгера-Мюллера.
Хоча альфа-і бета-частинки неелектромагнітні, вони також викликають іонізацію. Альфа-частинка складається з двохпротонів і двох нейтронів (аналогічно атому гелію без електронів), що виділяютьсяз ядра радіоактивного атома. Альфа-частинки проходять тільки кількасантиметрів і можуть бути повністю зупинені аркушем паперу або роговим шаромепідермісу. Бета-частинки є негативно зарядженим електроном,що випускаються при розпаді ядра радіоактивного атома. Бета-частинки проходятькілька метрів у повітрі, але вони легко проникають через шкіру. Однак якальфа-, так і бета-частинки небезпечні при попаданні в організм через рани, приковтанні або вдиханні. Забруднення поверхні тіла цими частками можебути виявлено за допомогою відповідних лічильників.
Енергія, що накопичується при радіації водиниці маси речовини, позначається як доза опромінення. Радий - одиницяпоглиненої дози радіації становить 100 ерг енергії, накопиченої в 1 г речовини. Отримана доза в 1 рад від потоку нейтронів або альфа-частинок викликає біологічнепоразку, в 3-20 разів більшу, ніж аналогічна доза (виражена в радах) приопроміненні рентгенівськими або гамма-променями. Рем - рентгенологічний еквівалентдля людини (або бер - біологічний еквівалент рада) - є розрахунковоюодиницею радіації; при цьому враховуються поглинена доза (в радах) таякісний фактор; ці величини множаться для визначення біологічноїефективності різних типів радіації. При оцінці впливу на біологічнісистеми ми зазвичай використовуємо термін "рем" або "міллірем"(Мремо). Для рентгенівських променів, гамма-променів і бета-частинок одиниці радий і ремеквіваленти. Доза іонізуючої радіації при дії на весь організм,яка призводить до загибелі 50% опромінених, складає приблизно 400 рем (бер).Смертність при отриманні дози близько 600 рем близька до 100%. Опроміненнявагітних жінок в сумарній дозі в кілька рем, як правило, не впливає наплід. Радіаційним порогом при цьому є доза в 20 рем, отримана в періодміж 18-м і 35-м днем ​​вагітності, тобто в найбільш важливий періодформування плоду. Середня допустима ("нормальна") доза опроміненнядля людини становить 70-170 мремо/рік.
Дози опромінення, одержуваного протягомтривалого часу, менш небезпечні, ніж еквівалентні дози, отримані прикороткочасному опроміненні. Наприклад, сумарна доза радіації в 100 рем,отримана протягом одного року, набагато менш небезпечна, ніж така ж доза,отримана за 1 секунду. Доза радіації від точкового джерела зменшуєтьсяобернено пропорційно квадрату відстані від цього джерела.
Біологічні ефекти радіації єнаслідком іонізації. Утворені вільні радикали можуть викликати руйнуванняспіралей ДНК і РНК. Зміни в клітці і хромосомах можуть бути мінімальними іне представляють небезпеки для організму. Вони можуть зумовити виникненняаберацій, що передаються наступним поколінням, або призвести до загибелі клітинабо їх нездатності до відтворення.
2. Клінічні ознаки
Найбільш вираженими системнимиознаками та симптомами при впливі великих доз радіації (більше 100 рем, т.тобто 100 000 мремо) є загальне нездужання, нудота, блювання і пронос, судоми,почервоніння шкіри, а пізніше - кровотеча, анемія та інфекція. Нудота і блюванняіноді спостерігаються і при впливі менше 100 рем (табл.1). Їх поява вмежах 2-годинного періоду після експозиції передбачає отримання дозирадіації більше 400 рем. Якщо нудота і блювота виникають пізніше ніж через 2 годпісля впливу радіації, то отримана доза становить менше 200 рем; їхвідсутність через 6 годин після експозиції означає отримання дози менше 50 рем.Шкірна еритема (місцева або генералізована) вказує на вплив більш300 рем. Діарея свідчить про опромінення шлунково-кишкового тракту в дозібільше 400 рем. Виникнення судом вказує на радіаційний вплив нацентральну нервову систему більше 2000 рем. Підрахунок кількості лейкоцитів маєпрогностичне значення. Якщо через 48 год кількість лейкоцитів перевищує12ОО/мм 3 , то прогноз хороший, якщо воно становить 300 - 1200/мм 3 ,то прогноз досить сприятливий, а менш ЗОО/мм 3 - поганий.Кровотеча, анемія та інфекційні ускладнення можуть виникнути післялатентного періоду, тобто через 20-30 днів.
Еритема і коричнювата забарвлення шкіриз'являються через кілька годин і поступово посилюються протягом декількохднів, як при термічному опіку. При досить високій дозі опромінення можутьспостерігатися облисіння, утворення пухирів на шкірі і виразка.
Імовірність значного системногоураження може бути оцінена на підставі наступних даних: часувиникнення нудоти, блювоти і проносу; зм...
