Міністерства внутрішніх справ
Саратовський ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС РОСІЇ
КАФЕДРА: Тактики Внутрішніх Військ.
Курсова робота
Тема: В«Основнінапрямки тактики дій внутрішніх військ з досвіду Чеченської Республіки В»
Виконав:
Науковий керівник:
Саратов 2006
Зміст
Введення. 5
1. Підсумки військових дій. Уроки і висновки з досвіду проведення першої чеченськоїкампанії. 6
2. Підсумки військових действій.Урокі івисновки з досвіду проведення другої чеченської кампанії. 13
3. Деякі висновки з досвіду застосування об'єднаноїугруповання військ (сил) в Чеченській Республіці (грудень1994 р. - квітень 2002 р.). Проблеми та можливі шляхи їхрішення. 18
Висновок. 32
Список літератури .. 33
Введення
Змінигеополітичної та геостратегічної ситуації останніх років не привели достабільності і спокою на планеті. Збройні зіткнення і військовіконфлікти, що відбуваються в різних гарячих точках, як і раніше представляютьсерйозну загрозу національної, регіональної та глобальної безпеки. Томуцілком природно, що в політиці багатьох країн і світового співтовариства в ціломувсе більше уваги приділяється питанням запобігання та парирування цих загроз.У цьому плані перед військовою наукою стоїть важливе завдання - осмислення причинвиникнення і розвитку збройних конфліктів, вироблення теоретичнихпоглядів і практичних рекомендацій щодо їх вирішення (запобігання).
Вцій курсовій роботі проводиться осмислення досвіду, основні напрямкитактики дій внутрішніх військ, придбаного в ході ведення бойовихдій у Чечні в 1994-1996 роках і за період з 1999 року по теперішній час,його позитивних і негативних сторін, визначення форм і способів дій івиявлення нових завдань, притаманних діям по вирішенню внутрішньогозбройного конфлікту.
Насьогоднішній день тема курсової роботи дуже актуальна. Метою даної роботиє аналіз і розгляд основних напрямків тактики дій внутрішніхвійськ з досвіду Чеченської Республіки.
1. Підсумки військових дій.
Уроки і висновки з досвіду проведення першої чеченської кампанії
Аналіз військових дійна території Чеченської Республіки (1994-1996г.г.) показав, щонепослідовність у проведенні політики розв'язання кризи в ЧеченськійРеспубліці та помилковість ряду військово-політичних рішень, прийнятих органамиФедеральної влади Російської Федерації, негативно впливали на виконання завдань,поставлених об'єднаної угруповання військ (сил), і знижували ефективність їхвиконання.
Незважаючи на вжитіросійським керівництвом дії політичного, військового та іншого характеру,кардинальних змін воєнно-політичної обстановки в Чеченській Республіці впозитивному для нас напрямі не відбулося: військові структури режиму Дудаєване були зломлені, вони як і раніше спиралися на підтримку свого народу і допомогазарубіжних покровителів.
Федеральним силам,яких постійно стримували суперечливими вказівками, так і не вдалосяроззброїти НВФ і позбавити Дудаєва і його оточення реальної опори в Чечні. Крімтого, НВФ зберегли боєздатність і в змозі були чинити серйозніопору федеральним військам, особливо при переході до ведення війни вгірській місцевості з використанням партизанських методів.
Армія, і внутрішнівійська, інші силові структури держави ще раз довели, що єєдиною і надійною силою, готової завжди стати на захист державнихінтересів.
Економічний збиток,нанесений народногосподарському комплексу Російської Федерації за рокиправління режиму Дудаєва, в ході бойових дій федеральних військ, а також вВнаслідок диверсійно-терористичних акцій і інших злочинних дійчеченських екстремістів, оцінюється в багато трильйони рублів.
Дозвіл протиріч вЧечні обійшлося Росії втратою близько 7 тис. життів солдатів, офіцерів і генералів.До кінця 1996 року числилися зниклими без вісті 1063 людини. Бойовібезповоротні втрати федеральних сил у важкому озброєнні склали більше 500од. бронетанкової техніки і близько 800 автомобілів різного призначення,кілька десятків літаків і вертольотів.
У ході реальних дійрозкрилися суттєві недоліки і недоліки в підготовці військ і веденнібойових дій, всебічному забезпеченні Збройних Сил та внутрішніх військ.Вони стали результатом бездумного скорочення в попередні роки не тількикількісного складу Армії і Флоту, інших силових структур, але йзгортання ряду перспективних програм озброєння, урізання коштів наоперативну та бойову підготовку, зниження життєвого рівня військовослужбовців,розкладання їх морально-психологічних підвалин.
Відбулися події наПівнічному Кавказі ще раз змусили звернути серйозну увагу на істиннестан справ у Збройних Силах, на реальну готовність і можливість силовихміністерств виконати покладені на них завдання та дозволили зробити наступнівисновки.
1. Вперше за останніроки з часу закінчення Великої Вітчизняної війни російським військовослужбовцямдовелося вести активні воєнні дії на частині території РосійськоїФедерації.
До зустрічі з такимсупротивником, яким виявилися незаконні збройні формування Дудаєва, федеральнівійська не були готові у багатьох відношеннях. І, в першу чергу російськівійськовослужбовці не були підготовлені морально і психологічно воювати на своїйтериторії в умовах, коли гинули свої громадяни, коли В«правозахисникиВ», рядЗМІ та публічних політиків всіляко принижували гідність своїх військовослужбовців ізвеличували дії супротивника (бойовиків).
Ще меншою міроюготове до таких подій виявилося політичне і військове керівництво країни,яке очевидно, не мало достатньо точної інформації ні про готовність доопору НВФ Дудаєва, ні про стан російських Збройних Сил івнутрішніх військ.
2. Федеральним силампротистояв противник, який мав у своєму складі добре підготовлені у військовомувідношенні і володіють бойовим досвідом формування. Ці формування доповнювалисячисленним військом, яке діяло з фанатичною завзятістю та рішучістю.Перед федеральними силами постав підступний супротивник, основною мотивацієюдій якого був захист своєї території.
Бойові дії показали,що в основі стратегії і тактики дій НВФ лежав принцип партизанської війни- Постійне, беспокоящее вплив на супротивника по всій території Чечнішляхом проведення диверсійно-терористичних дій, як в районі конфлікту,так і за його межами.
Основними способамидій НВФ були: раптові напади на окремі об'єкти, особливо нанезахищені пункти управління тилові бази, автоколони, сторожові пости ізастави, контрольно-пропускні пункти і окремі гарнізони; обстрілирозташування військ і населених пунктів з важкої зброї (реактивнимиснарядами); пристрій засідок; мінування; проведення диверсій нанародногосподарських об'єктах і здійснення диверсійно-терористичнихактів проти військовослужбовців; підривні дії щодо зриву перевезень на основнихкомунікаціях країни.
3. Збройний конфлікт уЧечні дозволив оцінити стан, можливості і слабкі сторони в підготовціЗбройних Сил та інших військ при спільному виконанні завдань із захистунаціональної безпеки Російської Федерації. В ході кампанії було виявленослабкий рівень підготовки підрозділів і частин при діях у місті,населених пунктах і гірничо-лісистій місцевості.
Причиною цього сталоявна невідповідність спрямованості підготовки військ завданням, покладеним наних російським законодавством.
4. Накопичений досвід вдозволі внутрішнього збройного конфлікту дозволив виробити законодавчо-правовубазу створення Об'єднаного угруповання військ (сил), уточнити положення статутнихдокументів, порядок планування і ведення контртерористичної операції. Віндав підставу вважати, що основу створюваних угруповань військ (сил) длядій в зоні збройних конфліктів повинні складати боєготові з'єднанняі частині з усіма органами управління та відповідними запасамиматеріально-технічних засобів у такій організаційно-штатній структурі,яка п...
