Зміст:
Введення
1.Назва та задачіцивільної оборони
2.Громадянськаоборона на об'єктах економіки
Висновок
Список використовуваноїлітератури
Введення
Цивільна оборона (ЦО) - система заході з підготовки і захисту населення,матеріальних і культурних цінностей на території Російської Федерації віднебезпек, що виникають при веденні військових дій або внаслідок цихдій (Закон РФ В«Про цивільну оборонуВ» 12 лютого 1998 р. № 28-ФЗ). Цивільна оборона Росії є складовою частиною загальної системи державнихоборонних заходів, що проводяться в мирний і воєнний час. Діяльністьцивільної оборони спрямована на захист від сучасних засобів нападусупротивника, так і на проведення рятувальних і невідкладнихаварійно-відновлювальних робіт на об'єктах і в осередках ураження принадзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
1. Назваі завдання цивільної оборони
Цивільна оборона - це система заходів щодо підготовки до захисту і щодо захистунаселення, матеріальних і культурних цінностей на території РосійськоїФедерації від небезпек, що виникають при веденні військових дій абовнаслідок них.
Спочатку система цивільної оборони в нашій країністворювалася як система захисту населення і об'єктів народного господарства населеннявід ударів з повітря. У 1932 р. Рада Народних Комісарів СРСР затвердилаПоложення про протиповітряну оборону країни. Згідно з цим документом із загальноїсистеми протиповітряної оборони країни була виділена як самостійна їїчастина місцева протиповітряна оборона (МППО) для захисту населення і об'єктівнародного господарства від нападу противника з повітря.
МППО призначалася для вирішення наступних завдань: попередженнянаселення про загрозу нападу з повітря і оповіщення, коли загроза минула;здійснення маскування населених пунктів і об'єктів народного господарства;ліквідація наслідків нападу з повітря підготовка бомбосховищ і газосховищдля населення; організація першої медичної допомоги постраждалим у результатіповітряного нальоту.
Виконання всіх цих завдань передбачалося силами ікоштами місцевих органів влади і об'єктів народного господарства.
Для вирішення завдань МППО організовувались відповідні сили- Військові частини МППО, які підпорядковувались командуванню військовихокругів, і/добровільні формування МППО (в міських районах - дільничнийкоманди, на підприємствах - об'єктові команди, при домоуправліннях - груписамозахисту).
Формування МППО створювалися з розрахунку: 15 чоловік від 100 -300 робітників і службовців на підприємствах і в установах і від 200-500 чоловікжителів - при домоуправліннях.
У групи самозахисту, як правило, входило п'ять підрозділів:медичне; протипожежного захисту; охорони порядку; спостереження; обслуговуванняпритулків.
Підготовка кадрів для МППО здійснювалася на спеціальнихкурсах МППО, а навчання населення - в громадських оборонних організаціях.
Перед початком ВеликоїВітчизняної війни (1941 - 1945 рр..) В основному було завершено створення іпідготовка різних служб МППО: служба оповіщення та зв'язку; медико-санітарнаслужба; служби сховищ, транспорту, торгівлі, громадського харчування та ін Службистворювалися на базі відповідних підприємств і організацій за допомогоюміських органів влади.
Досвід Великої Вітчизняної війни показав, що система МППОвнесла істотний внесок у справу захисту населення і народного господарства віднальотів фашистської авіації. За наявними даними, сили МППО в роки війниліквідовували наслідки більше 30 тис. нальотів німецької авіації,запобігли в містах понад 32 тис. серйозних аварій на об'єктах народногогосподарства, знешкодили понад 430 тис. авіабомб. Зусиллями формувань і частинМППО було ліквідовано 90 тис. загорянь і пожеж.
Так була створена основа для створення єдиної системизаходів щодо захисту тилу країни, забезпечення захисту населення і стійкостіфункціонування об'єктів народного господарства.
У 50-і рр.. в арсеналі держав з'явилася нова зброя -ядерне, з'явилися нові засоби доставки ядерної зброї - ракети. Все цепризвело до необхідності вдосконалення системи заходів щодо захистунаселення і народного господарства від нового ракетно-ядерної зброї.
У липні 1961 р, МППО була перетворена в цивільну оборону(ГО).
Цивільна оборона стала складовою частиною системи загальнодержавнихоборонних заходів, здійснюваних у мирний і воєнний час з метою захистунаселення і народного господарства країни від зброї масового ураження (ЗМУ) та іншихзасобів нападу противника, а також для проведення рятувальних робіт восередках ураження і зонах катастрофічного затоплення.
У 50-60-і рр.. XX в.система цивільної оборони була створена в більшості великих держав -США, Німеччині, Канаді, Італії, Швеції. Практично у всіх країнах особливузначення надавалося створенню мережі притулків і укриттів. У цих цілях у ряді країнбули максимально використані різні підземні споруди, гірничі виробки,покинуті шахти та ін
У всіх названих державах значну увагуприділялася і приділяється навчанню населення правилам поведінки на випадок військовихдій і при виникненні різноманітних надзвичайних ситуацій природного татехногенного характеру.
У нашій країні захист населення від зброї масового ураженняпланувалося забезпечити завчасної підготовкою різних захиснихспоруд створенням запасів засобів індивідуального захисту; проведенням евакуаціїз великих міст; навчанням способам захисту від ЗМУ; оповіщенням про небезпекунападу противника.
Для захисту об'єктівекономіки планувалися і проводилися заходи, спрямовані на підвищеннястійкості їх роботи у воєнний час: захист виробничих фондів; створеннязапасів матеріально-технічних засобів; підготовка автономних джерелелектроенергії, газу, водопостачання/накопичення матеріалів і засобів длявідновлювальних робіт.
Цивільна оборона в СРСР була організована на всійтериторії країни за територіально-виробничим принципом. Загальне керівництвоГО здійснювалося Радою Міністрів СРСР, повсякденне - начальником ЦО СРСР, якийбув заступником Міністра оборони СРСР. На місцях відповідальність за ГОпокладалася на керівників Рад Міністрів республік, виконкомів Раднародних депутатів, міністерств, відомств, організацій, установ тапідприємств, які були начальниками ГО.
Таким чином, з моментусвоєї появи цивільна оборона завжди була складовою частиною системизагальнодержавних оборонних заходів, що проводяться в мирний і воєнний часдля захисту населення і об'єктів економіки країни від небезпек, що виникають приведенні військових дій або внаслідок цих дій. Своє призначенняцивільна оборона найбільш повно може здійснювати разом із ЗбройнимиСилами країни, забезпечуючи максимальне ослаблення збройного впливу супротивникапо економічним об'єктам, містах, адміністративним та іншим центрам країнидля збереження стійкості функціонування держави.
В даний час цілі і завдання цивільної оборонивизначаються системою офіційно прийнятих поглядів на ведення цивільноїоборони з урахуванням зовнішньої і внутрішньої політики, що проводиться державою, длязабезпечення національної безпеки і збереження обороноздатності країни.
Удосконалення системи ГО в нашій країні нерозривнопов'язане з проведенням реформи Збройних Сил, а значить, відповідно доизменившимися геополітичними, військово-стратегічними ісоціально-економічними умовами.
Прийняття в останні роки міжнародних угод проскорочення ядерних потенціалів, заборону і знищення хімічної зброїзнижує можливість застосування ЗМУ в збройних конфліктах, але повністю її невиключає.
Все більша роль у веденні нових воєн відводиться високоточнійзвичайному зброї і зброї, створеному на нових фізичних принципах.
В останні роки значну загрозу для Росії починаєнабувати міжнародний і внутрішній тероризм (вклейка, фото 2). У вересні 1999 р. країну потрясли вибухи житлових будинків в Москві, обірвалася десятки ...
