Реферат
з економічної географії
на тему:
В«ДемографіяВ»
Зміст
Введення
1.Історія формування, динаміка чисельності народонаселеннясвіту
2.Расова структура
3.Етнічна структура і мови
4.Релігійна структура
5.Розміщення населення
6.Урбанізація
7.Міграція населення
8.Статева структура
9.Відтворення населення
10.Соціально-економічні характеристики населення
11.Демографічна політика
Висновок
Література
міграція населення раса урбанізація
Введення
Народонаселення світу (далі - Н.м.) , за данимиООН у 2009 році становило 5,48 млрд. чоловік, якіживуть в Європі, Азії, Америці, Африці, Австралії і Океанії (площа жилоїсуші, за даними ООН - 136,3 млн. км).
Усього у світі налічується 234 країни і території,мають постійне населення, з них 186 єсуверенними державами.
У 9-ти країнах, що нараховують кожна більш 100 млн.людина (Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, РосійськаФедерація, Пакистан, Японія, Бангладеш), в 2009 р.. проживало 3,2 млрд. людей(58,4% Н.м.), в 14 країнах з кількістю жителів понад 50млн. - 901 млн. (16,5% Н.м.).
У той же час є 41 невелика країна і територія(З числом жителів менше 100 тис. чол.), Загальна чисельність населення яких,всього 1,3 млн. чоловік.
1. І СТОРІЯ формування,динаміка чисельності народонаселення світу
Чисельність Н.м. на протязі всієї історії людстванеухильно зростає; лише в окремі, порівняно короткі історичні періоди в результаті воєн, епідемій,стихійних лих вона тимчасово знижувалася (від епідемії чуми в IX в. загинуло близько 15 млн. чоловік; від голодув XIX в. - 25 млн. чоловік в Індії і приблизно стільки ж в Китаї; відпандемії В«іспанкиВ» в Європі після 1-ої світової війни 1914-18 р.р. - Приблизно 20млн. чоловік; втрати населення у двох світовихвійнах склали 60 млн. чоловік і ще більш значними були непрямівтрати від зниження народжуваності і збільшення смертності).
Протягом багатьохтисячоліть Н.м. росло надзвичайно повільно, що пояснюється низьким рівнемрозвитку виробництва та сильною залежністю людини від природи на ранніх етапах історії.Природне середовище ставила межа зростанню чисельностіпервісних людей, основу життя яких складали полювання, рибальство ізбиральництво. До кінця палеоліту, за приблизноюоцінці, людина освоїла менше 40 млн. км, а середнящільність населення навряд чи перевищувала 8-10 чоловік на 100 км.
Більшість дослідників поділяють точку зору, що до1000 Н.м. навряд чи досягало 300 млн. чоловік,а до 1500 збільшилася до 425 млн.; межі населеної суші значнорозширилися, слабкою заселеністю відрізнялися лише Північна Америка та Австралія,а також велика зона вологих тропічних лісівАфрики і Південної Америки.
Починаючи з XVII в. темпи приросту Н.м. помітно зросли. Швидкий ріст промисловості, підйом сільського господарства, успіхи медицини в ряді західноєвропейських країн, позначилися на демографічнихпроцесах. Різко прискорилося зростання Н.м. з 2-ї половини XVIII в. У цейчас відбувається перший (з статистично зафіксованих) і надзвичайносильний стрибок зростання населення в окремих країнах Західної Європи.
З 1500 по 1900 р.р. Н.м. зросла майже в 4 рази. У 1650році воно досягло 550 млн. чоловік (зростання на 22% за 150 років), до 1800 р. - 905млн. (зростання на 65% за такий же період) і до 1900 року -1630 млн. (зростання майже на80% за 100 років). Особливо швидке прискорення темпів приросту населенняхарактерно для 2-ї половини XIX в. (Більше 6% в рік, в 3 рази вище, ніж у XVI-XVIII ст.), Щопояснюється започаткованим зниженням смертності,особливо малюкової (при стабільному рівні народжуваності в промислово розвиненихкраїнах Західної Європи).
Про прискорення темпів приросту Н.м. на протязі історіїсвідчать наступні дані. За останнє тисячоліття воно збільшилося в 25разів, причому для першого його подвоєння потрібно майже 600 років, для другого -250, для третього - менше 100, для останнього - кількабільше 40 років.
Чисельність Н.м. досягла 1 млрд. чоловік приблизно в1820 році, 2 млрд. - через 107 років (в 1927 р.), 3 млрд. - 32 роки потому (у 1959р.),4 млрд. людей - через 15 років (у 1974р.), 5 млрд. - по закінченні всього 13 років (у 1987р.).
У результаті нерівномірного приросту населення часткаокремих регіонів у загальній чисельності Н.м. в XIX-XX ст. сильноізменілась.Резко прискорилися темпи приросту населення з середини XX в.
З 1959 р. по 1992 р. чисельність Н.м. збільшилася на 116,8%. Середньорічний приріст в 1950-60 р.р. становив 53,3млн. чоловік, в 1960-70 р.р. - 66,7 млн., в 1970-80р.р. - 70,3 млн., в 1980-90 р.р. -86,4 Млн., в 1991-2009 р. - 92,2 млн.
Це прискорення темпів зростання населення (так званий "демографічний вибух") і в якісному, і в кількісному,відносинах відрізняється від усіх попередніх. Різке зниження смертності населення, в т.ч. в результаті успіхів медицини,відбулося в дуже короткі терміни і охопило пригнічуютьбільшість країн світу. Народжуваність в цей період змінилася не настількисуттєво. У результаті швидко прискорився природногоприросту чисельності населення багатьох країн і навіть регіонів (Африка) з 1950 по2009 р.р. більш ніж потроїлася. За цей період в 10-ти країнах населеннязбільшилася більш ніж в 3-5 разів і ще більш ніж в 100-та країнах населеннязросла у 2-3 рази; разом з тим у більшості країн Європи та колишнього СРСРнаселення зросло менш ніж на 1/5 частину.
Порівняно швидке зростаннянаселення в економічно розвинених країнах тривав до початку 1960-х рр.. В1955-60 р.р. щорічний приріст населення дорівнював 13%,в 1970-75 р.р. - Близько 9%, а в 1980-85 р.р. - Понад6%.
У країнах, що розвиваються всередині 1960-х рр.. зниження рівня народжуваності також стало обганяти зниженнярівня смертності, в результаті чого щорічний приріст населення впав з 26% в 1965-70 р.р. до 21%в 1985-2009 р.р.
2. Расова структура
Народонаселення світу ділиться на 4 великі раси - європеоїдної, монголоїдної,негроїдної і австралоїдну. У зоні контактіввеликих рас існує ряд перехідних (що утворилися в глибокій старовині) ізмішаних (утворилися в новий час) рас.Змішування рас триває багато тисячоліть і являє собою безперервний і всебільше прискорюваний процес.
Між расами, на відміну від етносів, мов і релігій,буває дуже важко або навіть неможливо встановити скільки-точні межі.Расові відмінності зазвичай добре помітні у далекорозташованих один від одного груп людей і майже не помітні у поруч розташованих.За приблизними підрахунками, європеоїди (переважна частина населення Європи іАвстралії, велика частина населення Америки, Африки на північ від Сахари, Північній Азії та Індостану) складають 42,3% Н.м., монголоїди разом з расовими типамипівденно-азіатській групи (Схід, Центр, і Південно-Східна Азія, Північно-Схід Індії) - близько 36%, негроїди (Африка південніше Сахари)- 7,4%, австралоїди (Океанія, деякі групи населення Південної і Південно-Східної Азії)- 0,3%.
На частку змішаних і перехідних форм припадає близько 14%народонаселення світу.
Заосновним видовим морфологічним, фізіологічним і психологічнимособливостям людство єдино. Расові відмінностіне відносяться до біологічно важливих особливостей будови людського тіла іпроявляються в порівняно невеликому числіознак. Життєздатне потомство народжується від шлюбів між представникамибудь-яких рас.
Біологічната соціально-культурна повноцінність усіх рас і змішаних груп доводитьнаукову неспроможність концепцій існування В«вищихВ» і В«нижчихВ» рас, службовців обгрунтуванням расизму напрактиці.
3. Етнічна структура і мови
У світі налічується близько 5 тис. народів. Чис...
