А. Є. Звонарьов, Воронезький державнийуніверситет
Побудовалітолого-фаціальних карт великих і середніх масштабів супроводжуєтьсяпевними труднощами, зумовленими найчастіше нерівномірною мережеюобстеження, а деколи з браком інформації для окремих діляноккартіруемой території, що задовольняє відповідним масштабами, що не даєможливості судити про повну достовірності виділених зон і коректності висновків,на що вказувалося і раніше [1]. Тим часом мінерагенічна оцінка територій, що єобов'язковою при знімальних роботах, повинна здійснюватися рівномірно по всійдосліджуваної площі. Дана оцінка часто здійснюється на літолого-фаціальніоснові. Для ділянок карт з малою кількістю фактичного матеріалу і наприкордонних територіях, ще не обстежених у відповідному масштабі, виділенняфаціальних зон проводиться часто на інтуїтивному рівні дослідника. Дляподібних площ потрібні додаткові коментарі, засновані, першвсе, на аналогії вже встановлених поєднань фаціальних зон на суміжнихділянках.
Наприкладі літолого-фаціальні карти масштабу 1: 200 000, складеної дляаптского часу в рамках знімального аркуша N-37-XXXI за виявленими особливостямсполучень між собою фаціальних зон встановлено деякі закономірності, якіповинні допомогти при аналізі окремих ділянок в майбутньому при згущенні мережіопробування з достатньою кількістю для складання карт у відповідномувеликому масштабі. При фаціальні аналізу зазначеного листа були використаніматеріали знімальних звітів і робіт останніх років, проведених в рамках даногоаркуша співробітниками НДІ ВДУ. В якості основи використовувалася фаціальні картааптского століття Воронезької антеклізи масштабу 1: 500 000 [2]. У відповідності зній в межах території знімального листа в аптского час опадонакопиченняздійснювалося в прибережно-морських умовах з переважанням помірногогідродинамічного режиму і підвищеного в північно-східній частині [2, 3].Згущення мережі обстеження дозволило встановити більш складну картину врозподілі підзон в межах аркуша на основі методики, розробленоїЛітологія Воронезького держуніверситету [2].
Відкладенняаптского ярусу розвинені в межах всього аркуша і розмиті лише в межах великихводотоків (рис.). Вони залягають на породах Валанжинський і барремскогонерозчленованих і перекриваються відкладами альбского ярусів у південній тапівденно-західній частинах території, і породами четвертинної системи в північній тапівнічно-східній половині аркуша. Потужність ярусу коливається від перших метрів до 21 м при середніх значеннях близько 10 м.
Вмежах аркуша Аптскій ярус складений переважно пісками різної зернистості іменше глинами. За структурним, текстурним особливостям порід та їх поєднаннями вмежах розвитку прибережно-морської зони були виділені літологофаціальниепідзони. Найбільш поширені підзони з помірним гідродинамічним режимом(III Б) (див. рис.) І з підвищеною динамікою (III В), межі між якимичасто поступові, на що вказує більш складний літологічних виглядосадових товщ, що сформувалися в змінних гідродинамічних умовах.
ПідзонаIII Б займає великі простори. Складена пісками світло-сірими до білих ізслабкими жовтуватими відтінками, зумовленими нерівномірним розподіломоксидів і гідроксооксідов заліза, часто підкреслюють горизонтальну іполого-хвилясту смугастості. Піски переважно дрібно-та тонкозернисті аботонко-і дрібнозернисті, частіше добре-і среднесортірованние, кварцові зневеликою домішкою слюди і темноцветних мінералів, слабогліністие.
Допіскам з підвищеним вмістом дрібнозернистих фракцій часто приурочені прошаруйпісків, зцементованих до міцних В«зливногоВ» типу пісковиків. Вони залягають упісках у вигляді фігурних лінз з потужністю від 0, 1 до 1, 5 м. В окремих відслоненнях фіксуються малопотужні прошаруй блакитно-зеленувато-сірих пластичнихглин.
Длясхідній і менше крайньої західної частин аркуша характерний розвиток пісків, що сформувалисяв підзоні з підвищеною динамікою прибережної зони (III В). Для пісків характернікольору від бурого (в нижній частині розрізу), жовтого до світло-сірого. Переважаютьразнозерністие, переважно грубо-, крупно-і середньозернисті, поганосортовані, рідше дрібнозернисті різновиди. Для найбільш несортованихпісків характерно збільшення змістів гравію і глинястості, нерівномірнерозподіл яких по розрізу підкреслюють косу і горизонтальнушаруватість. Кварцові зерна, що складають піски, слабоокатанние або зовсім неокатанниє з гострими краями, з незначною домішкою темноцветних мінералів. Вокремих прошарку відзначається велика кількість не окатанного гравійнихуламків кварцу. Спостерігаються тонкі прошарки і лінзи світло-сірої пластичноїглини. В окремих розрізах в їх середніх частинах спостерігаються піски, зцементованізалозистим цементом до слабкого, а іноді до міцного фігурного пісковика. Такіж піски характерні для нижніх на заході і верхніх на сході частин розрізівскладної будови (див. рис.).
Напівденному заході території і в перехідних подзонах зі складними розрізами, розташованимиміж подзонами III В і III Б, розвинені піски підзони зі змінною гідродинамікоювід помірної до підвищеної при переважанні першої (III БВ), для якиххарактерні сірі, жовті до бурого кольору, іноді з бузковими відтінками. Піскиразнозерністие від дрібно-і середньо-до грубозернистих і рідше гравелітістих.Переважно кварцові, глинисті, з горизонтальною, похилою хвилястою ікосою шаруватість, виявленої за нерівномірного розподілу гідроксооксідовзаліза.
Дляпідзони зі слабким і середнім гідродинамікою при переважанні першої (III АБ), розвиненоюпереважно на заході та по периметру від підзони III В на сході (див. рис.),характерні істотно глинисті розрізи. Найчастіше вони складені глинамисвітло-сірого і сірого кольору, іноді з блакитним відтінком. Порода зазвичайщільна, пластична, слабослюдістая, прошарками і гніздами тонкопесчаная абослабоалеврітістая. Нерідко глини пофарбовані гідроксооксідамі заліза в буруватівідтінки різної інтенсивності, що надає породам плямистий і полосчатим вигляд.Як правило, глини витримані по розрізу, але іноді формують підстави, вменшою мірою верхні частини розрізів підзон, сполучених з такими зактивної гідродинамікою (див. рис.).
Аналізлітолого-фаціальні карти (див. рис.) дозволив встановити поступову змінугідродинамічних умов в просторі і по розрізу Причому часто підзони звисокою гідродинамікою облямовуються ділянками з меншою до слабкої динамікою.Таке поєднання, мабуть, в першу чергу зумовленогеоморфологічними та тектонічними особливостями аптского басейнуосадконакопичення. Фіксуються просторові поєднання виділених фаціальнихпідзон на основі наявних фактичних матеріалів по аналогії з ними дозволяютьпоширити встановлені закономірності на суміжні ділянки і прогнозувативиділення нових і простежування вже виявлених підзон на прикордонні знімальнілисти відповідного масштабу, межі між якими можуть бути уточнені приймовірне появі нових матеріалів в майбутньому. Прикладом тому служить східначастину листа, де у його рамки і на схід від неї частину підзони III B можевідійти в межі підзон з більш складними розрізами аж до III AБ, а то й IIIA. Таку думку формується за аналогією з уже встановленими поєднаннями підзонприбережно-морських обстановок територій, охарактеризованих раніше [4] таописаного знімального аркуша (див. рис.). Так, на сході останнього обстановкиIII AБ оточують III B по периметру з півдня, південного заходу і через подзону з більшскладним розрізом на півночі (див. рис.). На заході листа фіксується схожепоєднання фацій з центральним майданних розташуванням зони III B.
Такимчином, проведений аналіз наочно відображає в узагальненій формі закономірніпоєднання фаціальних підзон, які можуть бути використані прилітолого-фаціальних побудовах великих масштабів на площах з обмеженимфактичним матеріалом.
Рис.Літолого-фаціальні карта аптского століття аркуша N-37-31. Умовні позначення:Фаціальні обстановки. Прибережно-морська, нормальної солоності з активністюгідродинамічного режиму:
1- Слабкої та середньої, з переважанням слабкою, 2 - середньої, 3 - середньої і високої,з переважанням середньої, 4 - високої, 5-12 - породи: 5 - гравій, 6-10 - пісок:6 - крупнозернистий, 7 - середньозернистий, 8 - дрібнозернистий, 9 -тонкозернистий, 10 - різнозернистий, 11 - глина, 12 - глина тонкопесчаная, 13 -слюда, 14 - озалізнений, 15 - важкі мінерали, 16 - кордони фаціальних підзон,17 - межі розповсюдження аптского ярусу, 18 - оголення і свердловини
Список літератури
1.Мізін А. І. Приклади артефактів в геології/А. І. Мізін// Вісн. ВДУ. Сер.:Геол. - Воронеж, 2003. - № 2. - С. 234-236.
2.Савко А. Д. Пояснювальна записка до атласу фаціальних карт Воронезькоїантеклізи/А. Д. Савко, С. В. Мануковський, А. І. Мізін [и др.]// Тр. НДІгеології ВДУ. - 2004. - Вип. 20. - 107 с.
3.Савко А. Д. Літологія і фації донеогенових відкладень Воронезької антеклізи/А.Д. Савко, С. В. Мануковський, А. І. Мізін [и др.]// Тр. НДІ геології ВДУ. -2001. - Вип. 3. - 201 с.
4.Звонарьов О. Є. Мінерагенія аптского ярусу Липецької області/А. Є. Звонарьов//Вестн. ВДУ. Сер.: Геол. - Воронеж, 2008. - № 2. - С. 54-73.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .vestnik.vsu.ru/
