Зміст
Введення
1.Норвезькідослідники і мандрівники 1844-2001 років
2.ФрітьофНансен
3.РуалАмундсен
Висновок
Список використаної літератури
Додатка
Введення
Росіяни і норвежціпершими серед інших європейських народів почали освоювати арктичнепростір і зробили його сферою своєї життєдіяльності, тому північнийелемент отримав велике значення в національній культурі цих народів. На цевплинули багато обставин, і, перш за все, географія розселення російськогоі норвезького народів.
Цікаво, що вєвропейському контексті і росіяни, і норвежці сприймалися здавна якВ«Північні націїВ», причому якщо у відношенні норвежців головну роль у такомусприйнятті відігравало географічне положення країни, то у відношенні російськихголовним чинником В«ПівнічнийВ» став клімат, і, особливо, довга і сувора зима звеликою кількістю снігу і сильними морозами, які траплялися і в середній смузі.
Північний елемент якоснова норвезького національної самосвідомості набув особливого значення удругій половині XIX - початку XX ст. Це був період становлення норвезькоїнації. Однією з найважливіших складових норвезького національної самосвідомостістав лижний спорт. Лижі здавна були частиною норвезької матеріальної культури,хоча і не були власне норвезьким винаходом. У Норвегії ж уже в 60-тіроки лижний спорт став популярний не тільки серед чоловіків, але і серед жінок.Аделаїда Нансен, мати майбутнього знаменитого мандрівника Фрітьофа Нансена,була однією з перших жінок-лижниць. [1] Зріс інтерес доепосі вікінгів і древнескандинавской літературі. Дух епохи вікінгівсприяв також виникненню інтересу до подорожей в Арктику і розвиткуморських промислів в полярному морі, і саме в 19 столітті норвежці починаютьпоступово витісняти поморів з морських промислів у північних морях. В цей жечас відбувається розквіт норвезького кораблебудування, і норвезькі судупочинають використовувати в якості транспортного засобу полярні експедиціїбагатьох країн. Безсумнівно, що власні полярні експедиції ще в більшіймірою сприяли зміцненню іміджу Норвегії як північної, полярної нації.Полярні дослідження стали важливим складовим ланкою норвезького національногосамосвідомості, більш того, вони стали його квінтесенцією. У полярних експедиціяхакумулювалися і підкреслювалися всі північні якості норвежців -географічна приналежність до Півночі, здатність до перенесення суворихкліматичних умов, навички полярного мореплавання і кораблебудування, вмінняорганізувати зимівлю, звичка до перебування на відкритому повітрі, майстерність уходьбі на лижах та любов до північної природі. Ці характерні особливостінорвезької нації були продемонстровані всьому світу саме за допомогою полярнихекспедицій, які сприяли завоюванню Норвегією міжнародногоавторитету та поваги. У цьому зв'язку символічно, наприклад, призначення ФрітьофаНансена норвезьким послом у Великобританії в 1905 р. - першим послом молодогонорвезького держави. Північна країна зробила полярного дослідника своїмвищим офіційним представником за кордоном. Особистості норвезьких полярнихдослідників і мандрівників самі по собі стали візитною карткою країни.[2]
У своїй роботія хотіла б ще раз пройти по маршрутах найбільш відомих норвезьких полярнихдослідників, мореплавців і мандрівників, а також з'ясувати значення їхвідкриттів у наш час як для самої Норвегії, так і для всього світу.
Структура моєї роботипредставлена ​​в трьох розділах. У першій з них у більш загальному вигляді розповідається промандрівниках 1844-2001 років, а наступні два розділи присвячені самимвідомим і значимим норвезьким полярникам Фрітьоф Нансену і Руаль Амундсену.
Для написання своєїроботи я використовувала широкий спектр різної літератури з історії Норвегії,а також нариси з історії географічних відкриттів Магидовіч І. П. і книгиВагнера Б. Б. В«Ті, що йдуть до горизонтуВ». Крім того, не менш цікавими ікорисними в роботі виявилися замітки самих норвезьких полярників: РуалаАмундсена В«Плавання Північно-Західним проходом на судні" Йоа "В» ізібрання творів Фрітьофа Нансена.
1.Норвежскіедослідники і мандрівники 1844-2001 років
До початку ХIХстоліття на карті світу правильно показані обриси материків, нанесені на картунайголовніші архіпелаги і найбільші острови Атлантичного, Індійського і Тихогоокеанів.Алеусередині материків значна частина поверхні позначена на карті В«білимиплямами В». Невідомими для картографів були обширні і безлюдні полярніобласті. Всі ці території отримали достовірне відображення на карті лише наПротягом XIX століття і на початку нашого століття. Чималу роль у заповненні цихВ«Білих плямВ» на карті світу, особливо північних околиць, зіграли норвезькідослідники та мандрівники. [3] У першому розділісвоєї роботи я б хотіла розповісти про досягнення деяких з них.
Едвар Хольм Йоханнес /Edvard Holm Johannesen (1844 - 17 грудня 1901г.г.) - Норвезький мореплавець.Здійснив кілька плавань в Карське море. У 1870 і 1871 роках об'їхав НовуЗемлю. В серпня 1878 року на північний схід від гирла Єнісею відкрив острівУсамітнення (Ensomheden).
Отто Нейман Свердруп/ Otto Neumann Sverdrup (31 жовтня 1854 - 26 листопада 1930г.г.) - Норвезькийполярний мореплавець і дослідник. Кавалер ордена святого Олафа задослідження Канадського арктичного архіпелагу. Ім'я Свердрупа носять острів уКарському морі, острови в морі Лінкольна, а також протоку між островамиАксель-Хейберг і Мієні. [4]
У віці 34 років Отторазом з Нансеном вперше в історії перетнули на лижах острів Гренландія. КолиНансен на В«ФрамВ» здійснив експедицію до Північного полюса, Отто зайняв посткапітана корабля. До того часу він був одружений і мав дитину. З 14 березня 1895по 20 серпня 1896 виконував обов'язки начальника Норвезької полярноїекспедиції до Північного полюса, так як Нансен спробував дістатися до полюса насанях, і не міг повернутися на судно. У 1897 році один сезон плавав командиромтуристичного лайнера на Шпіцберген.
У 1898 році Свердруп наВ«ФрамВ» вирушає досліджувати Канадський Арктичний архіпелаг. За часекспедиції, яка закінчилася в 1902 році, Свердруп вдалося відкрити островаАксель-Хейберг, Еллеф-Рінгнес, Амунд-Рінгнес та інші, картографуватизахідний берег острова Елсмір, і досліджувати протоки між островами. Експедиціядетально обстежила територію в 260 тисяч квадратних кілометрів - більше, ніжбудь попередня експедиція. Все території оголошувалися володіннямиНорвегії, і це викликало затяжний спір з Канадою, судові розглядитягнулися до 1930 року, а останні документи про відмову від претензій, Сведруппідписав буквально за два тижні до кончини. У 1931 році Канадськеуряд викупив усі матеріали експедиції Свердрупа, які зберігаютьсятепер в Національному Архіві Канадської федерації.
У 1914 році Російськаімперія запросила дослідника взяти участь в операції з пошуку іпорятунку полярних експедицій Георгія Яковича Сєдова, Володимира ОлександровичРусанова та Георгія Львовича Брусилова, які пропали один за одним протягомодного року. Свердруп був призначений капітаном пароплава В«ЕкліпсВ», і в тому ж роцівідправився до Арктики. Зиму 1914-1915 років він перечікував у північно-західногоберега півострова Таймир, а звільнившись від льодів, досяг острова Усамітнення,де восени 1915 року підняв російський прапор. Після революції Свердруп продовживспівпраця з молодою Радянською республікою, і в 1920 році на криголаміВ«СвятогорВ» звільнив з льодового полону пароплав В«Соловей БудіміровічВ». У 1921 роцівін зробив свою останню експедицію в Арктику, знову за замовленням РадянськоїРосії: на борту пароплава В«ЛенінВ» він очолив конвой із п'яти суден, завантажениххлібом, які провів Північним морським шляхом через Карське море від гирла Обідо Єнісею. У 2001 році Гренландія, Канада і Норвегія випустила в його честьсерію поштових марок. [5]
Карл Антон Ларсен/CarlAto Larsen(1860-1924г.г.)- Відомий норвезький полярний дослідник і піонер Антарктичногокитоловів.
