Курсоваробота з дисципліни: В«КраїнознавствоВ»
Введення
Кенія-невелика країна в східній Африці, розташована прямо на екваторі. Перше,що приходить в голову при згадці цієї далекої країни - це чудовийприродний заповідник і небезпечне сафарі. Заповідник займає значну частинутериторії країни, де під охороною живуть в природних умовах не тільки рідкісніта зникаючі види, але й тварини, необхідні для створення природноїприродної обстановки заповідника. Так як країна знаходиться на екваторі, кліматтут дуже жаркий, зими, як ми її розуміємо, не буває. У зимовий час йдутьтропічні дощі, так званий В«сезон дощівВ». Природа в Кенії дужерізноманітна і екзотична. Тут є і непрохідні джунглі, і озера, водоспади,річки, величезний національний парк - заповідник. У непрохідних джунглях живутьсмертельно небезпечні змії, пітони, барвисті птахи, папуги, в річках пануютьвеличезні крокодили. У заповіднику мешкає величезна кількість тропічнихтварин - слони, тигри, леви, гепарди, жирафи, антилопи, зебри і багатоінші. Тварини в заповіднику живуть у природних умовах, це означає, що хижакиполюють, щоб добути собі їжу, і, звичайним туристам дуже небезпечнопрогулюватися в поодинці без зброї по заповіднику.
Місцевіжителі живуть переважно в селах, займаються сільським господарством. Сім'ївеликі, так як прийнято мати багато дітей. У країні, як і у всій Африці,висока народжуваність, але й висока смертність від хвороб, від недоїдання,інфекцій.
Країна,з одного боку, дуже цікава в плані туризму, так як турист маєможливість зануритися в абсолютно інший світ, світ дикої природи, вічноголіта, незвичайної культури екзотичних племен. З іншого боку - мало хтовирішується їхати туди, принаймні, з Росії [1], З кількох причин: дорогийавіапереліт, немає прямих рейсів з Москви, слабо розвинена інфраструктура у самійКенії, необхідність вакцинації перед відвідуванням країни, жаркий клімат, якийготові випробувати на собі, тільки любителі ризикувати, і люди, спраглі незвичайнихпригод. Мета моєї роботи - визначити стан туризму в Кенії і зрозумітиумови розвитку.
2.Загальні відомості про країну
2.1.Географічне положення
Кеніярозташована в Східній Африці на узбережжі Індійського океану. Територія країнизаймає площу 582,6 тис. кв. км., з яких на водні поверхніприпадає понад 13 тис. км2. Кенія межує з Танзанією на півдні, з Угандою назаході, з Суданом і Ефіопією на півночі і з Сомалі на сході. Південний схід країниомивають теплі води Індійського океану, а біля узбережжя близько до берега розкиданімальовничі коралові острівці. Кенія розташована на північно-східній околиціСхідно-Африканського плоскогір'я, майже посередині перетинається екватором.[3].
СтолицяКенії - м. Найробі - є і її найбільшим містом (близько 1,8 млн. чол.). Вінрозташований на висоті 1700 метрів в мальовничому районі Центральних нагорій. Цевеликий транспортний вузол і центр обробної промисловості. [1].
2.2Державний устрій
Кеніяє президентською республікою. Президент обирається строком на 5 років,одночасно є главою держави і уряду, головнокомандуючимзбройними силами і ректором всіх наявних університетів. Законодавчавлада належить парламенту, що складається з президента і однопалатноїНаціональної асамблеї з 224 членів (210 обираються загальними і прямимивиборами, 12 - призначаються президентом; спікер і генеральний прокурор - позайманої посади, без права голосу). Законодавча ініціатива належитьчленам Національної асамблеї. Парламентські вибори проводяться одночасно зпрезидентськими. Уряд формується президентом з членів Національноїасамблеї, що належать до його партії. В адміністративному відношеннітериторія Кенії розділена на вісім провінцій, включаючи Найробі. На чолікожній провінції стоїть комісар, який призначається особисто президентом. Столичний округНайробі управляється міською радою. Вищою судовою інстанцією Кеніїє Апеляційний суд в складі верховного судді і чотирьох суддів. Високийсуд має необмеженої юрисдикцією у кримінальних і цивільних справах уЯк суду першої інстанції та апеляційної юрисдикцією на рішеннянижчестоящих судів. Правлячою партією в країні на сьогоднішній день є КАНУ,а однопартійну систему скасували ще при першому президентові. Разом з тим зприходом нового президента в 2002 р. триває правильна антикорупційнастратегія в країні, і збільшуються витрати на збройні сили. Зараз же вкраїні діє багатопартійна політична система і зареєстровано 26політичних партій, 22 з яких взяли участь у останніх загальнихвиборах, і десять з них домоглися представництва в парламенті. Найбільшзначущими опозиційними партіями є Демократична партія Кенії, Партіянаціонального розвитку і Соціал-демократична партія. [5]
2.3Основні історичні етапи розвитку
Кеніяісториками справедливо вважається однією з прабатьківщин людства. Тут, наберезі озера Рудольф, в рифтової долині археологами знайдені залишки найдавнішоголюдини, вік якого налічує більше 2,5 млн. років [7].
ВI тис. до н. е.. в межиріччі Джуби і Тани бантумовні племенами були створенізачатки суахілійская цивілізації. Тут були розвинені ремесла, а навколишнірівнини прибережні рівнини широко використовувалися для землеробства [1]. У V в. дон. е.. узбережжі Кенії відвідували греки, єгиптяни, китайці, індійці та араби, а вжеу II столітті існували торгові поселення. У X в. там міцно влаштувалисяперські й арабські купці. Становлення і розвиток суахілійская культуривідбувалося в торгових містах. Найбільш значними з них на території Кеніїбули Пате, Малінді і Момбаса. З появою португальців в 1498 почаласятривала боротьба за цю частину Африки, що завершився перемогою правителівСултанату Оману [7, 9].
ВXVI столітті португальцям вдалося витіснити суперників і аж до XVIII століттязберегти гегемонію над Кенією. У XVIII столітті на її території утворився цілийряд арабських султанатів. Але вже з XIX століття до Кенії посилюється проникненняВеликобританії та Німеччини. У 1890 році після тривалої боротьби між двомадержавами Кенія переходить під владу Великобританії. Спроба кенійців в1895-1905 роках скинути чужоземне панування не принесла успіху. У країнівстановилася жорстка система колоніального управління, повністюзосереджена в руках білих поселенців. У 1920 році Кенія проголошенабританською колонією. [7, 9]
Вирішальнимфактором в сучасній історії Кенії стало будівництво залізниці,зв'язує Момбасу з протекторатом Уганда в 1903 році, яка стала зразкомінженерного пристрою. Для роботи на будівництві дороги було ввезенозначне число індійських робітників, і багато з них осіли в Кенії. Залізнадорога буквально В«відкрилаВ» внутрішні райони для європейських фермерів, місіонеріві чиновників; разом з тим вона сприяла боротьбі з рабством, хворобами таголодом. [7]
Підчас Другої світової війни територія Кенії служила важливим плацдармом, звідкиздійснювалися захоплення Італійського Сомалі і операції по звільненню Ефіопії.Війна стала потужним стимулом для підйому африканськогонаціонально-визвольного руху.
Найважливішоювіхою в історії Кенії стало збройне повстання Мау Мау (1952-1956) -визвольний рух, спрямований проти колоніального режиму і білихпоселенців. Головною рушійною силою повстання були кікуйю. Учасники рухуМау Мау боролися не тільки проти англійців, а й проти тих кікуйю, яких вонивважали зрадниками. Численні жертви свідчать про жорстокістьповстанців, а також тих, хто придушив повстання. Незважаючи на те, що в 1956 роцізбройне повстання було жорстоко придушене, Англії довелося піти на поступки,надавши в 1963 році Кенії право внутрішнього самоврядування, а 12 грудня1963 року була проголошена її незалежність. 12 грудня 1964 молодедержава проголосило себе республікою, в економічній програмі якоїпередбачалося заохочення місцевого і іноземного приватного капіталу [7].
Ввідміну від інших країн Африки, Кенії після отримання суверенітету вдалося уникнутигромадянських війн та військових переворотів. [1]. Незважаючи на це, в 1990-х роках країназіткнулася...
