Дана реферативнаробота присвячена геології околиць Індійського океану. Тут представлені основнінаявні сучасні дані, накопичені в цій області. Зазначені і описаніосновні структурні і тектонічні особливості виділених за географічноюознакою берегів Індійського океану. В роботі використані матеріали, взяті зширокого спектру джерел, включаючи інтернет ресурси і наукову літературу.
Реферативна робота з курсу містить вступ, шість розділів, висновок, атакож чотирнадцять ілюстрацій, і виконана на сорока сторінках. Використано двадцять сім літературних джерел.
Thiscourse work is related to geology of the fringes of the Indian margins. Thereare presented main available modern dates, of this scientific field. There arespecified and described main structures and tectonics structures, selected bygeographical sign of coasts of Indian ocean. There are used material, takenfrom broad spectrum of the sources, including internet facility and the literatureof this scientific area.
This work contains: introduction, six chapters, conclusion,fourteen illustrations and forty pages. Twenty seven literary sources are used.
Зміст
Анотація
Зміст
Введення.
Глава 1. Історичний огляд
1.1 Дослідження Індійського океану
1.2 Дослідження континентальних околицьІндійського океану
Глава 2. Об'єкти вивчення, цілі і завданнядосліджень
Глава 3. Сучасні знання про геологіїокраїн Індійського океану
3.1 Типи континентальних околиць
3.2 Загальні відомості і чинники формуванняконтинентальних околиць Індійського океану
3.3 Окраїна Африки
3.4 Окраїна Азії та Індостану
3.5 Австралійська околиця
3.6 Зондськая острівна дуга.
3.7 Окраїна Антарктиди.
Глава 4. Сучасні методи дослідження.
4.1 Тектонічні методи.
4.2 Аналіз фацій і потужностей.
4.3 Геофізичні методи.
4.4 Океанологические методи.
Глава 5. Зв'язок з іншими науковимидисциплінами.
Глава 6. Дослідження, що проводяться вінститутах геологічного профілю Новосибірського центру СВ РАН та лекційнікурси на ГГФ НГУ з даної теми.
Висновок.
Словник термінів.
Список літератури
Введення
Мною була обрана ця тема, з кількох причин. На мій погляд, Індійськийокеан, і його околиці, представляють величезний науковий інтерес. З точки зоругеології тут можна виділити масу цікавих об'єктів. Таких як: Зондськаяострівна дуга, точка потрійного зчленування острова Родрігес, Бенгальський конусвиносу, відкладення Карру на східному узбережжі Африки і ще багато іншого.
З точки зору перспективи досліджень даного регіону потрібно сказати,що Індійський океан і його береги залишаються маловивченими. Незважаючи начисленні дослідження залишається багато спірних питань. Один з них,це питання про походження океану. Особисто я виявив кілька точок зору зцього приводу, і це мене зацікавило. Мова йде про вік океану, суперечкивиникають з цього приводу пов'язані зі знахідками останків, що належать до різномуперіоду, в шарах з передбачуваним однаковим віком.
Для того, щоб цілком розібратися в причинах вибору саме даної теми,її актуальності і перспективі, необхідно торкнутися питання, про те, які цілістояли перед дослідженнями, результат роботи яких тут представлений. На мійпогляд, будь-яка наукова діяльність повинна нести якусь суспільну користь. Ввипадку з дослідженням берегів, користь очевидна. Починаючи з давніх часів,коли експедиції були присвячені нанесенню на карти досі незвіданихтериторій, вивчення околиць як індійського, так і будь-якого іншого океанубуло джерелом прогресу, як наслідок - розвиток торговельних ідипломатичних відносин. У сучасному світі дослідження носять ще більшважливий характер. Отримавши дані про харчових та мінеральних ресурсах, людство можеприступити до раціоналізації їх використання. Будь то видобуток нафти, природногогазу або просто рибальський промисел, все це безпосередньо пов'язано згеологією околиць.
Моєю метою було написання курсової реферативної роботи за обраноютематиці.
Моїм завданням стояло вивчення перехідних зон континент-океан, на прикладі Індійськогоокеану, за допомогою читання літератури, присвяченій даній темі. Також стоялазавдання обробити, осмислити одержані знання і передати їх своїми словами.
Глава 1. Історичний огляд
1.1 Дослідження Індійськогоокеану
Індійський океан - третій за величиною океан землі. Індійський океан омиваєвідразу три континенти: Африку зі сходу, Азію з півдня, Австралію з півночі іпівнічного заходу.
Назва Індійський океану зустрічається вже на початку шістнадцятого століттяу Шенера під ім'ям Oceanus orientalis indicus в протилежністьАтлантичного океану, відомому тоді як Oceanus occidentalis (.vehi.net/brokgauz/).
Історію вивчення Індійського океану можна умовно розділити на триперіоду: від торговельного мореплавства і військових походів стародавніх часів до початкуглибоководних досліджень останній чверті XVIII-початку XIX століття.; віддослідницьких експедицій останньої чверті XVII - XIX століть до першихкомплексних океанографічних експедицій останній чверті XIX століття; від цихекспедицій до комплексних міжнародних досліджень нашого часувключно.
У першому періоді, народи, що жили на берегах Індійського океану, здійснювалиподорожі в торгових цілях, попутно створюючи карти і отримуючи знання протечіях, вітрах і інших умовах мореплавства.
Одним з яскравих подій можна назвати подорож тверського купцяАфанасія Нікітіна в Індію в 1466-1472 роках. Великий внесок, також вніс Д. Кук,слідував уздовж берегів на суднах В«РезолюшенВ» і В«АдвенчерВ» в 1772-1775 роках,на протязі своєї подорожі їм були отримані дані про температуру води доглибини 180 м. Океанографічні дослідження також проводилися І.Ф.Крузенштерном і Ю.Ф. Лисянським (1803-1806гг.). Наступним важливим внеском сталидослідження Ч. Дарвіна, який отримував геологічні, екологічні йбіологічні дані. При цьому Дарвін сформував теорію походження атолів,яка дієва досі. Перші глибоководні проміри Індійського океану(До 5000 м), ймовірно, виконав Д. Росс в 1840 - 1843 рр.. Розвиткуглибоководних досліджень також посприяли роботи з прокладання підводнихтелеграфних кабелів (ru.wikipedia.org/wiki/).
Початком другого періоду вивчення Індійського океану ознаменувалося в1873-1876 першу кругосвітню океанографічної експедиції В«ЧеленджераВ» підкерівництвом професора Уайвіла Томсона, члена Британського королівськогосуспільства. Цією експедицією були виконані комплексні дослідження, що включалифізичні, хімічні, біологічні та геологічні спостереження.
Далі пішла черга досліджень, уже більш вузької спрямованості,значимо те, що в дослідженні Індійського океану брало участь велика кількістькраїн, які є лідерами науки. Наступні дослідження носили більш вузькийхарактер (наприклад, гравіметричні дослідження на підводних човнах 1923Венінг-Мейсона).
Експедиційна діяльність в рамках Міжнародного геофізичного року(МГГ) 1957-1959гг. відкрила новий етап у вивченні світового океану. Хоча в ційекспедиції приділялася найбільша увага Атлантичного і Тихого океану,Індійський також не залишився осторонь. Найбільшою експедицією, на той період,стала програма Міжнародної Індоокеанском експедиції (МІОЕ), яка охопиласпостереженням майже весь Індійський океан (1960-1965). Вельми приємно, що в ційпрограмі взяло участь 10 радянських судів (geoman.ru/books/item/f00/s00/z0000051/st005.shtml).
1.2 Дослідженняконтинентальних околиць Індійського океану
Детальне дослідження континентальних околиць має порівнянонетривалу історію (близько 50 років), навіть не дивлячись на численнідокладені зусилля, багато аспектів залишаються не ясними і суперечливими.Підводні континентальні околиці належать до числа областей, в якихнайбільш важко працювати, оскільки для них характерні значні коливанняглибин дна і конфіг...
