Зміст
Завдання 1
Завдання 2
Завдання 3
Завдання 4
Список літератури
магнітний азимутнівелювання теодоліт кут
Завдання 1
магнітний азимутмеридіана нівелювання
Відповіді на запитанняза темами 2, 3, 5, 7 (питання 9) розділу 1, В«Основні відомості з геодезіїВ».
1 Що називаютьмагнітним азимутом і як перейти до нього від виміряного на плані або карті дирекційногокута лінії?
Магнітним азимутомAm напрямки називається горизонтальний кут, що вимірюється за годинниковою стрілкою(Від 0 до 360 градусів) від північного напрямку магнітного меридіана до визначеногонапрямки, (рис.1). Магнітні азимути визначаються на місцевості за допомогою кутомірнихприладів, у яких є магнітна стрілка (компасів і бусоль). Використанняцього простого способу орієнтування напрямків неможливо в районах магнітниханомалій і магнітних полюсів.
Рис.1
Магнітнесхилення. Перехід від магнітного азимута до геодезичному азимуту. Властивість магнітноїстрілки займати певне положення в даній точці простору обумовленовзаємодією її магнітного поля з магнітним полем Землі. Напрямок усталеноюмагнітної стрілки в горизонтальній площині відповідає напрямку магнітногомеридіана в даній точці. Магнітний меридіан в загальному випадку не збігається з геодезичниммеридіаном.
Кутміж геодезичним меридіаном даної точки і її магнітним меридіаном, спрямованимна північ, називається схилянням магнітної стрілки або магнітним відміною. Магнітнесхилення вважається позитивним, якщо північний кінець магнітної стрілки відхиленийна схід від геодезичного меридіана (східне відмінювання), і негативним, якщовін відхилений на захід (західне схилення). Залежність між геодезичним азимутом,магнітним азимутом і магнітним відміною (рис.2) може бути виражена формулою:
Рис.2
Магнітнесхилення змінюється з часом і зміною місця. Зміни бувають постійніі випадкові. Цю особливість магнітного відмінювання необхідно враховувати при точномувизначенні магнітних азимутів напрямків, наприклад, при наведенні знарядь і пусковихустановок, орієнтуванні за допомогою бусолі технічних засобів розвідки, підготовціданих для роботи з навігаційною апаратурою, русі по азимутах. Зміни магнітногосхилення обумовлені властивостями. магнітного поля Землі.
Перехідвід магнітного азимута до дирекційного кутку . На місцевості за допомогою компаса (бусолі)вимірюють магнітні азимути напрямків, від яких потім переходять до дирекційнийкутах; На карті, навпаки, вимірюють дирекційний кути і від них переходять до магнітнихазимутах напрямів на місцевості. Для вирішення цих завдань необхідно знати величинувідхилення магнітного меридіана в даній точці від вертикальної лінії координатноїсітки карти. Кут, утворений вертикальною лінією координатної сітки і магнітниммеридіаном, що представляє собою суму зближення меридіанів і магнітного відмінювання,називається відхиленням магнітної стрілки або поправкою напрямки (ПН). Він відраховуєтьсявід північного напрямку вертикальної лінії координатної сітки і вважається позитивним,якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється на схід від цієї лінії, і негативнимпри західному відхилення магнітної стрілки: На рис.3 поправка напрямку дорівнює 2 В° 16 '+5 * 16 '= +7 В° 32'. Поправку напрямки і складові її зближення меридіанів і магнітнесхилення приводять на карті під південною стороною рамки у вигляді схеми з пояснювальнимтекстом. Поправку напрямки в загальному випадку можна виразити формулою:
Рис.3
Якщо на картівиміряно дирекційний кут напрямку, то магнітний азимут цього напрямку намісцевості:
Виміряний намісцевості магнітний азимут якого напрямку переводиться в дирекційний кутцього напрямку за формулою:
Щобуникнути помилок при визначенні величини і знака поправки напрямки, потрібно користуватисяпомещаемой на карті схемою напрямків геодезичного меридіана, магнітного, меридіанаі вертикальної лінії координатної, сітки. При точних вимірах перехід від дирекційнихкутів до магнітних азимутах і назад виконується з урахуванням річної зміни магнітноговідмінювання. Спочатку визначають схилення магнітної стрілки на даний час (зазначенена карті річне зміна схиляння магнітної стрілки множать на число років, що минулипісля створення карти), потім отриману величину алгебраїчно підсумують з величиноюсхилення магнітної стрілки, вказаної на карті. Після цього переходять від виміряногодирекційного кута до магнітного азимуту за наведеними вище формулами.
2. Які способизастосовують для визначення площ на планах і картах і яка їхня точність?
(питання 9) розділу1, В«Топографічні плани і картиВ».
Для вирішеннябагатьох інженерних завдань землеустрою потрібно знати площі земельних угідь.Ці площі можуть бути розраховані аналітично за результатами вимірювань на місцевостіабо визначені за планом або карті графічним і механічнимспособами або їх комбінаціями.
Графічний спосіб визначенняплощ.
Слідмати на увазі, що за планами (картками) площа визначається з меншою точністю, ніжза результатами безпосередніх вимірювань на місцевості; при цьому на точність визначенняплощ впливають похибки вимірювань на місцевості, побудови плануі вимірювань на них, а також деформація паперу.
Для визначенняплощ невеликих ділянок за планом або карті застосовується графічний спосіб зрозбивкою ділянки на геометричні фігури або за допомогою палеток. У першому випадкушукану площу невеликої ділянки розбивають на найпростіші геометричні фігури:трикутники, прямокутники, трапеції. При криволінійному контурі ділянки його розбивкана геометричні фігури виконується з таким розрахунком, щоб сторони фігур по можливостіближче збігалися з цим контуром. Потім на плані (карті) вимірюють відповідніелементи фігур і по геометричним формулами обчислюються площі цих фігур. Площавсього ділянки визначається як сума окремих фігур.
Точністьвизначення площі багато в чому залежить від масштабу плану, чим дрібніше масштаб, тимгрубіше вимірюється площа. Оскільки графічна похибка лінійних вимірюваньна плані не залежить від довжини відрізків, то відносна похибка короткій лініїбуде більше, ніж довгою. Тому задану ділянку слід розбивати на фігуривеликих розмірів з приблизно однаковими довжинами підстав і висот. Для контролюі підвищення точності площа ділянки визначається двічі, для чого будують новігеометричні фігури або в трикутниках вимірюють інші підстави та висоти. Відноснерозбіжність у результатах дворазових визначень загальної площі ділянки не повинноперевищувати 1:200.
Правило:Кожну обмірювану сторону (довжину) на карті або плані в см необхідно перевести вмасштаб заданої карти або плану і тільки після цього підраховувати площу за формулою.
Помилки визначенняплощ графічним способом
Графічнийспосіб обчислення площ полягає в тому, що ділянка, зображений на плані, розбиваютьна найпростіші геометричні фігури (трикутники, прямокутники, трапеції). Вкожній фігурі на плані вимірюють висоту і підстава, за яким обчислюють площу,і сума площ фігур дає площа ділянки.
Якщо ділянкарозбитий на трикутники, то площа кожного трикутника дорівнює:
P = 0,5 lh(1.1)
Для отриманнязалежності між відносними середня квадратична помилка площі та вимірюваньпідстави і висоти необхідно прологаріфміровать вираз (1.1):
lnP = lnl+ Lnh - ln2
Диференціюючипо змінам l і h, отримуємо:
dP/P =dl/l + dh/h
Відноснасередня квадратична помилка площі трикутника дорівнює:
(mp/P) 2= (Ml/l) 2 = (mh/h) 2
Таку жзалежність можна отримати для прямокутника, паралелограма, ромба і трапеції,якщо їх площа обчислюється по підставі і висоті (площа трапеції по середній лініїі висот...
