Реферат Генетичний та геолого-промисловий тип Верхньокамського родовища (Бигельско-Троїцький ділянку)

Список використаної літератури

1. Географо -економічний нарис району

Верхньокамського родовище калійних солей розташоване впівденно-східній частині Чердинского, в центральній частині Солікамському іпівденно-східній частині Ворошиловського адміністративних районів Пермського краю.

Відкладення солей простягаються з півночі на південь у вигляді пластовоїпоклади калійної солі. Вони простежуються з півночі на південь майже на 95 км, вважаючивід села Клепікова до д. Романово. Максимальна ширина калійної поклади вцентральній частині досягає 30 км. Площа її близько 1700 км 2 .

Шахтне поле рудника підрозділу "БКПРУ-4"розташоване в межах Бигельско-Троїцького ділянки, в 12 км на схід від м. Березники. Бигельско-Троїцький ділянка розташована в північній частині південноїполовини родовища.

У орографічному відношенні район розташований в межахПредуральского увалисто-горбистій рівнини, яка зазнала дуже пологе підвищення внапрямку з заходу на схід. За характером рельєфу, ступеня йогорозчленованості і абсолютним висот у районі виділяється низька акумулятивнарівнина, захоплююча долину річки Кама і широкі низинні ділянки долин річокУсолка і Яйви. Для її рельєфу характерні низькі широкі вододіли з дужепологими, зазвичай увігнутими схилами і такі ж широкі заболочені долини річокі струмків. У межах низькою рівнини розвинені потужні алювіальні іозерно-алювіальні четвертинні відкладення. Абсолютні відмітки: найбільша -200 м, найменша - 100 м. Відносне перевищення - 100 м. Східну частину районузаймає піднесена денудаційна рівнина. Рельєф її розчленований густою мережеюлогів і долинами струмків і дрібних річок.

Схили долин дрібних річок і логів зазвичай симетричні,опуклі. Четвертинний покрив тут характеризується середніми потужностями -мінімальними на вододілах, максимальними на схилах.

Через всю площу з півночі на південь протікає річка Кама,концентрирующая весь поверхневий стік району. Річка Кама судноплавна в межахрайону на всьому протязі. Широкий розвиток мають болота, приурочені допонижениям рельєфу і в заплавах річок.

Клімат району континентальний з тривалою (5 місяців)холодною зимою і коротким (3-4 місяці) влітку. Середня місячна температураСічень -16 0 , липня +17 0 . Максимальні міжсезонняколивання температур від -50 0 до +35 0 . Середньорічнекількість опадів становить 500-600 мм. Людство річок відбувається в листопаді.Розкриваються річки в другій половині квітня. Тривалість стійкогоснігового покриву 155-170 днів. Переважний напрямок вітрів в зимовий часпівденно-західне, в літній - північно-західне.

Велика частина території покрита змішаним, переважноялицево-березовим лісом і різноманітною чагарниковою рослинністю. Напіщаному грунті місцями росте сосна. [1]

В геологічному відношенні район Верхньокамського родовищавивчений досить детально в ході геолого-знімальних, гідрогеологічних,інженерно-геологічних та геофізичних робіт, геологорозвідувальних робіт накалійно-магнієві солі, нафта, підземні води, мідь, будівельні матеріали,численних тематичних досліджень по стратиграфії, літології ітектоніці, багаторічної експлуатації покладів солей, нафти і підземних вод. Сучаснестан геологічної і геофізичної вивченості ВКМКС в основномувизначається результатами робіт, проведених в період з кінця 70-х по початок90-х років.

Геолого-знімальні роботи зі складанням кондиційнихгеологічних карт проводилися на території ВКМКС в 1977-1980 р.р. і в1988-1992 р.р.

У 1980 р. геолого-знімальній партією Пермської КГРЕ завершеногеологічне довивчення Солікамську западини масштабу 1:200000.

У 1992 ПГГСП В«ГеокартаВ» виконано геологічне довивчення вмасштабі 1:50000, локалізоване в основному на території детально розвіданихділянок ВКМКС. В результаті проведених робіт, що включали маршрутніспостереження, вивчення розрізів по природним і штучним оголеннях і вгірничих виробках, буріння картіровочного свердловин, геофізичні роботи(Електророзвідки ВЕЗ, магніторозвідка), гідрогеологічні дослідження,літогеохіміческіе методи, аналіз дистанційних матеріалів, лабораторнідослідження, складений комплект обов'язкових і додаткових карт звітногомасштабу. При цьому істотно уточнені уявлення про стратиграфіїкайнозойських і палеозойських відкладень, структурно-тектонічних особливостяхВКМКС, геоморфології і неотектоніка району.

Велика частина території Бигельско-Троїцького ділянки входить вконтур геологічної зйомки масштабу 1:50000. Менш вивченою в цьому відношеннізалишається північно-східна частина ділянки, де геологічна вивченістьвідповідає масштабу 1:200000.

Детальна розвідка родовища проводилась в межахкалійної поклади по мережі свердловин 1х1 км.

На площі даного району виконані великі обсягигеофізичних досліджень методами аеромагнітной зйомки, електророзвідки тасейсморозвідки.

За період з 1954 по 1962 року вся площа була знятааеромагнітной зйомкою масштабу 1:1 000 000, 1:200 000. [2]

2. Геологічна характеристика родовища

2.1 Стратиграфія і літологія соленосних і надсолевихвідкладень

Соленосні відкладення Солікамську западини приурочені доіренскому горизонту кунгурского ярусу нижньої пермі. Надсолевиетеригенно-карбонатні породи відносяться до Уфімського ярусу верхнього відділупермської системи; на розглянутій території вони перекриті тількикайнозойськими відкладеннями.

Пермськасистема

Нижнійвідділ

Кунгурскійярус

Карнауховская свита (P 1 kr)

Пилипівський горизонт в осьовій частині Солікамському западинипредставлений ангідриту в переслаіваніе з вапняками і глинами (карнауховскаясвита). Середня потужність близько 100 м.

Іренскій горизонт

Березниковская свита (P 1 brz)

У межах ВКМКС іренскому горизонту кунгурского ярусувідповідає соленосних Березниковская свита загальною потужністю від 150 до 800 м,включає калійну поклад Верхньокамського родовища. Вона підрозділяється на4 подсвіта.

Нижня подсвіта (P 1 brz 1 ) або глинисто-ангідритного товща (ДАТ) складенамергелями, аргілітами, доломітами, вапняками, ангідриту, кам'яною сіллю,алевролітами і пісковиками. По всьому розрізу відзначаються лінзи і пл...