Курсова робота
За В«Структурною геології тагеологічного картування В»
на тему:
В«Геологічна будоватериторії аркуша № М-58-40 (Васине) В»
Краснодар 2008
Введення
Справжнякурсова робота є самостійною роботою по курсу В«Структурна геологіяі геологічне картування В»і виступає як заключний етап позааудиторноїкомпоненти курсу. Вона базується, по-перше, на знаннях отриманих в лекційнійчастини предмета протягом двох семестрів, а, по-друге, на досвіді практичноїроботи на лабораторних заняттях.
Мета даноїроботи дати характеристику геологічного будові території аркуша № 29 (М-60-68- Московка) в масштабі 1:100000 і з перерізом рельєфу через 20 м.
Длядосягнення цієї мети необхідно було прочитати геологічну карту і вирішитинаступні завдання по вивченню характерних особливостей будови дослідженоютериторії:
1)Аналізтопографічної основи;
2)Аналізстратиграфічної колонки;
3)Аналізпоширення геологічних тіл в межах площі карти, на розрізі і поданими бурових свердловин;
4)Аналізструктурних форм залягання стратифікованих і магматичних тіл;
5)Аналізумовних позначень та легенди карти;
Длявиконання цих завдань проводився аналіз геологічної карти № 27, виконаної вмасштабі 1:100000. Горизонталі проведені через 100 м. Площа досліджуваноїтериторії складає 1296 кмІ.
В якості основних методів проведенихдосліджень виступили: а) морфологічний; б) метод аналізу перерв інезгод; в) метод потужностей; г) метод складання геологічних розрізів; д)метод фаціальні аналізу стратиграфічного розрізу; е) методструктурно-тектонічного аналізу.
Все цепослужило основою для написання типових глав геологічного звіту порезультатами вивчення геологічної будови території досліджень.
1. Фізико-географічний нарис У цій главіважливо розкрити такі пункти як орографія і гідрографію даного району, а такожекономіку перебувають у ньому населених пунктів.
1.1 Орографія
Згіднокласифікації типів рельєфу, яка вивчалася територія відноситься до низько-ісередньогірні типом рельєфу, так як переважають висоти від 1000 м до 2000 м.Рельєф сильно розчленований. Перепад висот варіює від 700-900 м в заплавах річокдо 2200 м на вододілах.
На досліджуваноїтериторії спостерігається безліч відміток рельєфу з висотою більше 2000 м. Деякіз них зосереджені на північному заході досліджуваної області, в районі хребтаСтіни. Це м. Стовпи (2183 м), г. Ніс (2142,6 м) і г. Уступ(2008,4 м). Максимальна відмітка, г. Лисина, також приурочена до цьогорайону. Висота її становить 2324,8 м. У південно-західній частині досліджуваноїтериторії, в районі хребта Грива знаходяться р. Чорна (2010,6 м) і г. Хрест(2074,1 м).
На данійтериторії також відзначається безліч відміток з висотою від 1500 м до 2000 м.На півдні досліджуваного району між р. Велика Кам'янка та р. Мала Кам'янкарозташовані р. Дальня (1710,4 м) і г. Ближня (1784,1 м).Трохи північніше їх, між р. Велика Кам'янка та р. Каламутна знаходиться м. Могила(1594,1 м), а ще північніше, між р. Каламутна і р. Житнє - м. Развалка(1775,1 м). У східній частині досліджуваного району праворуч і ліворуч від р. Яблунівкарозташовуються р. Поляна (1548 м) і г. Камінь (1680,5 м). Напівночі, між р. Яблунівка та р. Букової знаходиться м. Шапка (1889,7 м).
Мінімальнавідмітка складає 600 м і приурочена до басейну р.. Кам'янка, що знаходиться впівденно-східній частині даної території.
1.2 Гідрографія
На територіїдосліджуваного району протікає безліч річок. Найбільші з них - р. Чорна,р. Яблунівка, р. Велика Кам'янка та р. Мала Кам'янка. Інші абонезначні по своїй довжині в межах досліджуваної області, або єпритоками перших трьох. Вододілами між басейнами найбільших річокє хр. Стіна і хр. Грива.
Річка Чорнапротікає з півдня на північ в західній частині досліджуваної території, беручи своєпочаток на хребті Грива. Довжина річки в межах даного району складаєприблизно 40 км. Ширина її долини поступово зменшується з півдня на північ від20 км до 4 км. У р. Чорної є 14 приток, з них 7лівосторонніх і 7 правобічних. Серед правобічних найбільшими єр. Студена і р. Грива зі своїми притоками.
РічкаЯблунівка, меандріруя, тече з північного заходу на південний схід, потім на південний захід,а потім знову на південний схід в східній частині досліджуваної території. Ширинадолини р.. Яблунівка змінюється від 5-9 км біля витоків до 30 км в середньомуплині. Довжина річки в межах досліджуваного району - 45 км. У р. Яблунівкиналічується 3 великих правобічних припливу - р. Каламутна, р. Житнє і р.Падуча - і безліч дрібних (до10). Лівосторонні притоки (а їх 13) усі короткіі дрібні. Найдовший з них - р. Верхня.
Річки ВеликаКам'янка і Мала Кам'янка протікають із заходу на схід у південній частині даноїтериторії, зливаючись у сел. Дубравін в р. Кам'янку. Довжина р. Великий Кам'янки -31 км, р. Малої Кам'янки - 32 км, р. Кам'янки в межах досліджуваногорайону - 8 км. Ширина долин - 10-12 км, біля витоків - до 4 км. Ур. Великий Кам'янки є 9 лівосторонніх і 6 правобічних приток, у р.Малої Кам'янки - 6 лівосторонніх і 6 правобічних, у р. Кам'янки - 2лівосторонніх і 2 правобічних. Всі вони дуже короткі.
1.3 Економіка
На територіїданого району розташовано 4 селища: Васине, Дубравін, Висілки і Дубініно.Всі вони знаходяться в заплавах річок, що дозволяє судити про заняття населеннярибальством. Так як рельєф місцевості гірський, то найімовірніше людизаймаються і полюванням. Можлива також видобуток будівельних корисних копалин,наприклад, піску, глини, вапняку, доломіту, пісковика. Так як селища дужемаленькі, то дорожнє сполучення має, швидше за все, місцеве значення. Через невеликийширини річок судноплавство, ймовірно, відсутня, як і залізні дороги внаслідокгірського рельєфу.
2. Стратиграфія У геологічномубудові досліджуваного району беруть участь породи протерозойський еонотеми,палеозойської, мезозойської і кайнозойської Ерато.
2.1 протерозойський еонотема
На данійтериторії протерозойська еонотема встановлена ​​в обсязі двох свит: сланцевої імармурової.
Свитапоширена повсюдно, але виходи її на денну поверхню встановлюютьсяу східній та південно-східній частинах досліджуваного району. Тут вони у вигляді смугз звивистими границями довжиною до 25 км і шириною трохи більше1 км простяглися з північного сходу на південний захід. Представлена ​​свитатемно-сірими і білими слюдяними сланцями, чорними амфіболіти і полосчатимгнейсами. Потужність відкладень - більше 1200 м, причому 2/3 розрізу складаютьсланці.
Дана свитавиходить на поверхню також у східній частині досліджуваної території,простягаючись із північного заходу на південний схід у вигляді поля неправильної форми іперетинаючи р. Яблунівка в середній течії і р. Велику Кам'янку і р. МалуКам'янку - в нижньому. Відкладення свити являють собою білі і жовтірассланцованние мармури, а також сірі серіцітових сланці. Потужність свитискладає 1200 м.
2.2 Палеозойська ератема
Палеозойськаератема на даній території представлена ​​в неповному обсязі. У геологічномубудові досліджуваної області беруть участь тільки породикембрійського-силурійської системи.
До цьоговіком віднесена васінская свита.
Відкладеннясвити мають вкрай обмежене поширення на сході вивченої території.Тут встановлено п'ять полів їх розвитку, які мають видовжену форму. Прицьому в північно-східній частині досліджуваної території вихід пласта досягаєдовжини 12 км і ширини 2,5 км. На сході 2 інших пласта мають довжинудо 7 км і ширину трохи більше 1 км. На південному сході четвертого вихід досягаєдовжини 11 км і ширини 1 км, а 5-ий - довжини 4 км і ширини 1,5 км.Свита представлена ​​світло-сірими і білими полосчатим кварцитами...
