ЗМІСТ
Введення
1. Загальні відомостіпро інженерно-геодезичних мережах
1.1 Тріангуляція
1.2 трилатерації
1.3 Полігонометрія
2. Фізико-географічнеопис місцевості
3. Проектуванняінженерно-геодезичних мереж
3.1 Проектування мережі тріангуляції
3.2 Оцінка точності мережі тріангуляції
3.3 Розрахунок висоти сигналу
3.4 Проектування мережі полігонометрії
3.5 Оцінка точності мережі полігонометрії методом послідовних наближень
4. Оцінка точності інженерно-геодезичної мережі
Висновок
Список літератури
ВСТУП
Державнагеодезична мережа є основою для розвитку геодезичних мереж згущення ізнімального обгрунтування; виконання топографічних зйомок, виробництваінженерно - геодезичних робіт. Вона дозволяє обчислювати координати пунктів вєдиній системі, надає фактичні дані для вирішення наукових завданьгеодезії: визначення форми і розмірів Землі, вивчення деформації земної кори,висновок різниць висот морів і океанів і ін
Метою даного курсовогопроекту є освоєння методів проектування інженерно геодезичних мережвикористовуваних для проведення топографо-геодезичних робіт і рішення різнихзавдань земельного кадастру.
У даному проектінеобхідно розробити:
- проект згущенняінженерно-геодезичної мережі методом тріангуляції;
- проект згущенняінженерно-геодезичної мережі методом полігонометрії;
- виконати предрасчетточності проекту мережі тріангуляції;
- виконати предрасчетточності проекту мережі полігонометрії;
- визначити наявністьвидимості між пунктами тріангуляції.
При побудові необхіднодотримуватися вимог точності побудови мереж даними способами.
За результатамипроектування зробити висновок про відповідність отриманих даних необхідноюточності. У разі невідповідності зробити необхідні додатковіобчислення для підвищення точності результатів.
Графічна частина проектуповинна бути представлена:
1. Карта ділянки робіт.
2.Схема згущення мережіметодом тріангуляції.
3.Схема згущення мережіметодом полігонометрії.
4.Профіль за визначеннямвидимості між пунктами тріангуляції.
Для вивчення місцевості,на якій проектується інженерно-геодезичні мережі скластифізико-географічний опис місцевості.
1. Загальні відомості про інженерно-геодезичних мережах
Для складання карт іпланів, рішення геодезичних задач, у тому числі геодезичного забезпеченнябудівництва, на поверхні Землі розташовуються ряд точок, пов'язаних міжсобою єдиною системою координат. Ці точки на поверхні Землі або в будівлях іспорудах закріплюються центрами (знаками). Сукупність закріплених намісцевості або будівлі точок (пунктів), положення яких визначено в єдинійсистемі координат, називають геодезичними мережами. Геодезичні мережіпідрозділяються на планові і висотні: перші служать для визначення координатХ і У геодезичних центрів, другі - для визначення їх висот Н. Дляобчислення планових координат вершин закріплених на місцевості точок необхіднознати елементи геометричних фігур і дирекційний кут сторони однієї з фігурі координати однієї з вершин. Для визначення висот пунктів (реперів) будують восновному мережі геометричного нівелювання, а також метод тригонометричногонівелювання. Геодезичні мережі поділяються на 4 види: державні,згущення, знімальні та спеціальні. Вони є вихідними для побудови всіхінших видів мереж і підрозділяються на 4 класи. Основне призначеннядержавної геодезичної мережі 1 класу полягає в наступному:
- служить основою длярозвитку геодезичних мереж нижчих класів і обчислення координат їх пунктів уєдиній системі;
- доставляти фактичнідані для вирішення наукових задач геодезії.
Розвиток державноїгеодезичної мережі 2 класу і нижче має своєю метою створення мережігеодезичних пунктів на території всієї держави з густотою, необхідноїдля виконання подальших геодезичних і топографічних робіт ізадоволення інших вимог народного господарства і оборони країни. Державнапланово-геодезична мережа 1 класу СРСР будується у вигляді полігонів, утворенихрядами тріангуляції або ходами полігонометрії, розташовуються приблизно померидіанах і паралелях. Периметр полігонів - близько 800 км, а їх сторони (ланки) не повинні перевищувати 200 км. У вершинах полігонів визначаються парніастрономічні пункти (широта, довгота, азимут). На кінцях ланоктріангуляції вимірюються базисні сторони. Державна геодезична мережа 2класу будується всередині полігонів 1 класу у вигляді суцільної тріангуляціонной мережіабо у вигляді системи пересічних ходів полігонометрії. Усередині полігонів 1класу на декількох пунктах 2 класу виробляються астрономічні визначенняшироти, довготи та азимуту. Пункти мереж 3 і 4 класів, які визначаються методомтріангуляції, будуються у вигляді окремих систем трикутників, що опираються набоку мережі вищого класу. На всіх пунктах державної тріангуляції абополігонометрії передбачається установка двох орієнтирних пунктів навідстані 500-1000 м від основного пункту і видимих ​​з землі. Між основнимисторонами мережі і напрямками на оріентірние пункти вимірюються кути із середньоюквадратической похибкою В± 2,5 ``. Оріентірние пункти призначаються дляазимутальних прив'язок геодезичних мереж нижчих розрядів. Щільністьгеодезичних пунктів як опорної мережі для топографічних зйомок встановлена:
- для зйомок в масштабах1:25000 і 1:10000 - 1 пункт на 50-60 км 2 ;
- для зйомок в масштабах1:5000 - 1 пункт на 20-30 км 2 ;
- для зйомок в масштабах1:2000 і крупніше-1 пункт на 5-15 км 2 .
Склад робіт з розвиткугеодезичної мережі на кожній ділянці полягає в наступному:
- складання проектугеодезичної мережі за наявними картами найбільшого масштабу;
- рекогносцировка, що полягаєв уточненні проекту на місцевості - у відношенні розташування пунктів, висотзнаків, перевірки доцільності наміченої в проекті методикою і т. д.;
- споруда геодезичнихзнаків і закладка центрів;
- виробництвогеодезичних вимірювань - кутових, лінійних, астрономічних, гравіметричних;
- математичнаобробка результатів вимірювань, в результаті якої обчислюються координатигеодезичних пунктів, зводяться далі в каталоги. Послідовність обробки- Від вищого до нижчого.
При проектуваннігеодезичної мережі, методів її розвитку і використання повинні вибиратисяваріанти, найбільш вигідні в економічному відношенні в данихфізико-географічних умовах.
Геодезичні мережізгущення (раніше називалися мережами місцевого значення), службовці дляподальшого збільшення щільності геодезичної мережі, поділяються на:
- мережі 1 і 2 розряду,розвиваються методом тріангуляції, - Тріангуляційні мережі згущення (ранішеназивалися аналітичними мережами);
- мережі 1 і 2 розряду,розвиваються методом полігонометрії;
- мережі технічногонівелювання, що розвиваються методом геометричного нівелювання.
Мережі згущенняпрокладаються, як правило, між сторонами і пунктами державноїгеодезичної мережі. Постійні знаки закріплюються підземними знаками -центрами. Конструкції центрів забезпечують їх збереження і незмінністьположення в плині тривалого періоду часу. Як правило, підземний центрявляє собою бетонний моноліт, який закладається нижче глибини промерзаннягрунту і не в насипний масив. У поверхні землі в моноліті встановлюютьчавунну марку, на якій наносять центр у вигляді хреста або точки. Положенняцього центру відповідають координати Х і У і у багатьох випадках позначки Н. Длятого, щоб з одного знака був видний інший (суміжний), над підземними центрамивстановлюють зовнішній знак у вигляді металевих або дерев'яних трьох - абочотиригранних пірамід або сигналів. Піраміди або сигнали мають висоту 3 ... 30 м ібільше.
Як правило, пунктирозбивочних мереж і мереж згущення закріплюють підземними центрами, такими ж,як і пункти держав...
