Введення
Причорноморськанизовина відноситься до найбільш зниженим рівнинним просторам України.Вона простягається широкою смугою (до 120-150 км) вздовж узбережжя Чорного і Азовськогоморів, від Дунаю на заході до Приазовської височини - на сході, займаючитериторії Одеської, Миколаївської, Херсонської і Запорізької областей і заходячина північному заході на територію Молдова.
Причорноморськанизовина на північному заході і на півночі обмежена Південно-Молдавської, Подільськоїі Придніпровської височинами, від яких її поверхня поступовознижується від 200 - 160 до 25 - 10 м і менше в бік моря. У цьому напрямкузмінюється і характер її рельєфу. Так, на північному заході і півночі її поверхнюздебільшого являє собою більш підвищену хвилясту рівнину з доситьглибоко врізаними в корінні породи річковими долинами і балками, до яких нерідко приурочена густа мережа ярів, у середній же її частини поверхня маєпорівняно менші абсолютні відмітки і характеризується менш приватним довго-балковимрозчленуванням. З наближенням до моря рельєф низовини стає все більшвирівняним. Переважаючими тут є плоскі междуречних простору,які на схід від Дніпра відрізняються найбільшою шириною і безстічні, наїх поверхні часто розташовуються різної глибини пониження округлої форми, такзвані В«подиВ», і дрібні западини - степові блюдця.
Річковідолини і балки поблизу моря закінчуються лиманами, які частково мул повністювідгороджені від моря піщано-черепашковими пересипами. Останнє утворюють низькіморські береги, які змінюються ділянками порівняно високих берегів, крутообриваються до моря. Морські хвилі безперервно підмивають і руйнують обривистіберега, до того ж руйнування берегів сприяють численні зсуви, впідсумку море активно наступає на сушу. Разом з тим, під впливом морявідбувається і нарощування суші у вигляді піщаних кіс, пляжів. Найбільшого розвиткуці берегові форми рельєфу досягають між Дніпровським лиманом і Каркинітською затокою,де простягаються Кінбурнська коса, коса-острів Тендра, коса-острів Джарилгач.
Усвоїх північно-західних берегів, якими обмежується низовина, Чорне міроювідрізняється невеликими глибинами. На північ від лінії гирлі Дунаю - мис Тарханкутмаксимальні Глибін моря вимірюються кількома десятками метрів, ніде недосягаючи 100м. Ще більш мілководне Азовське море, що омиває береги низовинина сході, яке можна розглядати в якості обширного лиману, виниклоговнаслідок затоплення морем древньої долини Дону. Середня глибина Азовського морястановить близько 8 м., а максимальна-14 м.
Причорноморськанизовина, розташована на півдні України, володіє багатими і різноманітнимиприродними ресурсами. У її надрах міститься багато цінних корисних копалин.Величезні масиви родючих грунтів сприяють розвитку високотоварногоземлеробства. Помірно теплий клімат з тривалим вегетаційним періодом, великою кількістюсонячного світла і тепла дозволяє, за умови достатнього зволоження грунту,обробляти різні сільськогосподарські культури; крім того, кліматичніумови в поєднанні з теплим морем сприяє курортно-санаторногобудівництву. Невичерпним джерелом отримання великої кількості дешевоїелектроенергії і зрошення є річки Дніпро, Південний Буг, Дністер і Дунай,прорізають Причорноморську низовину своїми низов'ями. Більш глибокевивчення цих різноманітних природних ресурсів дає можливість повніше іраціональніше використовувати їх в народному господарстві України.
Глава 1. ТектонікаПричорноморської западини
Причорноморськазападина є субширотні прогином блокової будови, виконанимосадовими породами мезозойської-кайнозойського віку, потужність якихзростає в південно-східному напрямку до 6-7 кілометрів в районі Сиваша. Напівночі западина межує з утвореннями Українського кристалічного щита, назаході - з Передкарпатським крайовим прогином, на сході - з індол-Кубанськимкрайовим прогином. Під осадовими породами западини залягають платформнівідклади палеозою і докембрійські утворення фундаменту Східно-Європейськоїплатформи. Западина поділяється локальними синкліналь і антікліналях накілька блоків, один з яких, Сиваський вал, утворює Перекопський перешийокі розділяє Причорноморську западину на власне Причорноморську іАзовсько-Кубанську западини.
Схемабудови Причорноморської і Азовсько-Кубанської западин (по М. В. Муратову, 1949): 1- Мегантікліналі Східних і Південних Карпат, Балканського хребта, Гірського Криму таВеликого Кавказу; 2 - Російська платформа з докембрійських фундаментом, незахоплена неогеновими опусканиями; 3 - частина Руської платформи здокембрійських фундаментом, залученої в опускання крайових западинАльпійській області в Тортоне і сармати: 4 - лінія передбачуваного зчленуваннядокембрійського і герцинського підстав усередині крайових западин; 5 - ділянкивиходу на поверхню герцинського фундаменту; 6 - підняті ділянкигерцинського підстави; 7-більш занурені ділянки герцинського підстави; 8 -Добруджінско-Станіславська палеозойська гряда, в даний час глибокозанурена; 9 - крайові частини западин; 10 - нижня міоценових Прикарпатськазападина: 11 - край нижньо міоценових Прикарпатської западини; 12 - межамаксимального поширення тортонского відкладень; 13 - межа максимальногопоширення сарматських відкладів; 14 - контур найбільш опущених частинзападин: 15 - тортонского-нижньо сарматські рифи: 16 - середньо сарматські рифи
Глава 2. Мезозойськівідкладення Причорноморської западини
ТериторіяУкраїнського кристалічного масиву майже повністю покрита третиннимипородами. Перед відкладенням їх, масив, очевидно, піддався інтенсивної денудації,під час якої велика частина крейдяних відкладень була змита і томузараз збереглася лише в окремих ділянках переважно на схилахмасиву або в його внутрішніх дрібних депресіях.
ВПричорноморської западини жодного природного оголення порід крейдовоговіку невідомо, але, судячи з розрізами свердловин, ці породи виконуютьвсю западину, різко збільшуючись в потужності у напрямку до її центральноїчастини.
Трансгресіїкрейдяного моря не перекривали повністю кристалічний масив і тільки, по всійймовірності, води сеноманського моря перелилися через західну частину масиву,де на поверхні Волинського кристалічного масиву є відкладеннясеноман. Води верхнє сенонского моря має бути трансгрессіровалі напівденно-східну частину масиву і тоді відбулося пряме з'єднання водДніпровсько-Донецької та Причорноморської западин. У східній частині останньої покивідомі тільки відкладення сенонов, тоді як у її західну частину, з Поділляпроникли води сеноманського моря. На Волино-Подільській плиті можна знайти опадивсіх ярусів верхньої крейди, але найбільш широко поширені відкладеннясеноман. В кінці минулого століття, після закладення перша свердловина,з'являються відомості про розвиток крейдяних відкладень в Причорноморській западині(Гуров, 1882). Перші відомості про крейдяних породах західної частиникристалічного масиву повідомляються Є. Ейхвальда: (1846); потім після робіт М.Д. Борисяк (1867) і В. Вознесенського (1898) були встановлені крейдяні відкладенняв Приазовській частині масиву і в Консько-Ялинської западині.
2.1 Крейдяні відкладенняПричорноморської западини
географічний причорноморський низовина верхнемеловой
Вобласті Причорноморської западини крейдяні відклади поширені повсюдно.По околицях регіону, особливо на заході, вони зустрічаються в природнихвідслоненнях, а на решті його площі приховані на великих глибинах, і можуть бутивиявлені лише глибоким бурінням під потужною серією кайнозойських порід. Товщакрейдяних порід за складом досить однорідна і включає нижньо-і верхньокрейдяними освіти.
Вивченістьрозглянутих порід в різна районах неоднакова. Найбільша кількістьвідомості про крейдяним утвореннях є для районів Західного Причорномор'я.Тут В»Середньому Придністров'ї вони описувалися Г. А. Радкевич (1891), У . Д.Ласкаревим (1914), ...
