Київськийнаціональний університет імені Тараса Шевченка
Геологічнійфакультет
Кафедрагідрогеології та інженерної геології
заочноформа навчання
реферативних РОБОТА
знавчальної дісціпліні
В«Історична геологія з основами палеонтологіїВ»
на тему
В«Загальнахарактеристика девонської системи В»
Київ - 2011
Девонськасистема (Період), девон (від Девоншир - графство у Велікобрітанії) - четвертапо порядку система палеозойської групи шарів земної кору, Що відповідаєчетвертому періоду палеозойської ери геологічної Історії земли. Йде за сілурійською системою и передує кам'яновугільній сістемі. Година, впродовж Якого утворили гірські породи, Що складають D, візначаєтьсярадіологічнімі методами от 410 млн. до 350 млн. РОКІВ того, тобто, трівалість D близьким 60 млн. РОКІВ.
Dупершись віділена в 1839 англійськімі геологами Р.Мурчісоном и А.Седжвіком на теріторіїВелікобрітанії. Перше розчленовування D на відділі і потім яруси Було проведенов Рейнську сланцевого горах и вАрденнах німецькімі геологами - братами Зандбергер (1845), французом Госсле(1875-90) та ін. Первінні Межі и об'єми віділеніх ярусів піддаваліся приПодалі розчленовуваннях D Деяк змінам. Проти дробові стратіграфічніпідрозділі впершись знайденіх розрізів и ніні вважаються стратотіпічнімі.
На теріторії СРСР відкладі D Спочатку булі відмічені російськім дослідніком Е.І.Ейхвальдом вмежах сучасної Новгородської області (1839-40) i німецьким геологом Л.Бухом, аґрунтовніші опису ОТРИМАНО в роботах англійського геолога Р.Мурчісона, Французькапалеонтолога Е.Вернейля и російського палеонтолога А.А.Кейзерлінга (1845).Пізніше у Вивчення D великий вклад внесли Російські геологи Ф.Н.Чернішов, П.Н.Венюков,Що намітілі найважлівіші стратіграфічні підрозділі D.
З Радянська фахівців значний вклад у Вивчення D БУВ внесень Д.В.Налівкінім,Б.П.Марківськім, Д.В.Обручевім, Р.Ф.Геккером.
Dділіться на 3 відділі і 7 ярусів, з якіх три ніжніх досі НЕ можут вважатісятвердо встановлених. Межі D и її нижнього и середней відділів дотепер є предметом діскусій.Нижня межа проводитися ніні в Основі граптолітової зони MonГіgraptusuniformis, верхня межа - в покрівлі зони Wocklumeria и шарів Етрен Бельгії.
Загальнахарактеристика
Історіярозвітку матеріків в D обумовлена ​​їх структурним планом, успадкованім відпопередніх періодів. На качанах палеозою в Північній півкулі існувалі древніСхідно-європейська, Сібірська, Китайська и Північно-американська платформи, якіскладалі єдиний материк Лавразію; Індостанська, Афріканська, Південно-американська и Антарктічнаплатформи входять у велічезній південний материк Гондвану.
У межах платформ, більша частина якіх представляла сушу, чіткорозрізняліся підняття (щити, антеклізі) i западини (сінеклізі), Що вміщувалізазвічай неглібокі епіконтінентальні моря.
Між платформами розташовуваліся рухліві геосінклінальні пояс,окремі Частина якіх знаходится на різніх стадіях розвітку. У кінці силуру - качанівдевону закінчівся каледонській тектонічній цикл геологічної Історії земли, Щозавершівся для ряду геосінклінальніх поясів, Що прімікалі до платформ,складчастістю и гороутворенням. Вініклі каледонські гірські споруди. Впродовж Dсмороду інтенсівно розміваліся и у кінці Його Набуль платформного характером.
Геосінкліналі:Грампіанська, Алтає-Саянська, Капська та ін. ОрогенЦентрального Казахстану и Північного Тянь-Шаню, Що знаходівся в середнійчастіні рухлівого пояса, зберіг відособлене положення.
значний Більшу площе в порівнянні з геосінкліналямі, Що прієдналісядо платформ, Займан ті, Що продовжувалі занурюватіся в герцінські и Майбутніальпійські Частина геосінклінальніх поясів; смороду булі зайняті морями. У D смороду пережилиПочаткова стадію Наступний, герцінського, тектонічного циклу. Морські басейнихарактерізуваліся значними перепадами глибин, на суші переважав розчленованійрельєф. Найбільш контрастно гірський рельєф існував в Ранн девоні, вобластях завершеної каледонської складчастості.
Про Це свідчать, пов'язаний з розломив, щедро наземних вулканізм(Порфірної або андезит-ліпарітової формацій) i потужні товщі наземнихуламковіх, зазвічай червоноколірніх, осадків - древній червоний піщанік("Олд-ред" Британський островів) та ін. У молодших геосінкліналяхвідбуваліся підняття геоантіклінальніх зон з Утворення ланцюжків гористихострові.
У них відкладаліся уламкові (у зовнішніх прогінах) i карбонатніморські опади, а у внутрішніх глібоководніх прогінах відбуваліся віліві лавкератофір-спіліт-діабазової формації Початкова стадій геосінклінальногорозвітку. Наплатформах, Що представляли вісокі пенепленов, контрастність рельєфуна качанах D кож Була значний.
Про кліматічні Умови D можна судити з літологічніх и палеомагнітніхданіх, які нечісленні І не ЦІЛКОМ співпадають з літологічнімі. Найбільшій материал є попівнічній частіні Євразії. Палеомагнітні дані по інших материках, Як и попівденній частіні Азії, не ув'язуються Між собою, Якщо не допустити, відносногоПросторово переміщення (дрейфу) матеріків.
Екваторв D розташовувався Під кутомв 55-65 В° до сучасного и проходив пріблізно через Кавказ, Східно-європейськуплатформу и південну Скандінавію або Північну Європу. Північний полюсзнаходівся в Тихому океані в межах 0 про -30 В° північної широти и 120 про -150 В° східної довготі. Наінших материках субтропічніШирота Південної півкулі встановлені на підставі палеомагнітніх даніх дляпівденно-східної Канади, Бразілії, південно-східної Австралії та ін. УЗагальна рісах можут буті намічені Тільки 2 кліматічні пояс - тропічній (гумідній) i Північний (арідній).
Крім того, в Південній Афріці (у Капськіх горах) у світі Столовоїгори (S2 - D2), у басейні Конго и впівденній частіні Бразілії є льодовікові утворення (тіліті) - свідкі холодного,можливости, приполярного клімату. Тропічній пояс, в різній годину D тягнувся від сучасноїЗахідно-сібірської рівніні на Північ до Центральної Європи Гірськолижний на Південь,відміченій залізнімі рудами, бокситами, каоліновімі корами вівітрювання,вугіллям та іншімі Показники вологи клімату.
Показники гумідного клімату - залізні руди - є кож уПівденно-західній Азії (Туреччина), Північній Афріці (Сахара) i на СходіПівнічної Америки (Апалачі). Арідній - посушлівій пояс охоплював Ангаріду искладчасті споруди, Що прімікалі до нього з півдня и Відразу. Тут є родовіщасолі, гіпсу и Великі площі, зайняті червоноколірнімі відкладамі засолоненнихбасейнів. Східний арідній пояс простежується кож у більшій Північно-східнійчастіні Північної Америки.
Вцілому арідній Клімат панували наконтинентах: Ангарському, Казахському, Балтійському и Північно-американська.У девоні кліматі, Мабуті, знаходится у більшій залежності від розподілу суші иморя, Ніж у пізніші періоді.
Раннійдевон БУВ геократічною єпохи - Епоха панування суші, великих піднять матеріків и регресійморя. Море (за А.Б.Роновім и В.Є. Хаіну, 1954) Займан Ліше30% сучасности матеріків У геосінкліналях площа МОРСЬКИХ осадків у Середньому НЕперевіщувала 50%, а на платформах - 17%. Моря Майже повністю Зниклий вКордільєрській геосінкліналі и скороти в Урало-Тянь-Шаньській и Тасманії. Суходолом стали:Східно-європейська платформа, Центральний Казахстан, Західний Саян.
Трансгресівній характер зберігалі моря в геосінкліналяхВерхояно-чукотській и Андійській (у Південній Амеріці). Характерне інтенсівнезанурення прогінів, Що заповнюваліся продуктами суші, Що розмівалася. В ціломуКлімат раннього девону відрізнявся контінентальністю и арідізацією.
Середній девон характерізувався Деяк Перебудова структурнихпланів, наростанням МОРСЬКИХ трансгрессій у ряді геосінкліналей и пл...
