ФедеральнеАгентство з освіти
ФГТУ ВПОВ«Сибірська академія державної службиВ»
Філія ФГТУВПО СібАГС в м. Усть-Ілімську
Кафедрадержавного та муніципального управління
РЕФЕРАТ
Навчальнадисципліна: Концепції сучасного природознавства
Виконав:Чернігівський Андрій Віталійович
Перевірив:Бушкова Олена Володимирівна
Усть-Ілімськ
2010
Зміст
Введення - загальні геологічні відомості про Землю
1. Внутрішня будова й історія геологічного розвиткуЗемлі, її формування і диференціація надр, хімічний склад
2. Відмінність Землі від інших планет земної групи
3. Методи визначення внутрішньої будови та віку Землі
4. Концепції розвитку геосферно оболонок і тектонікалітосферних плит
5. Структура та хімічний склад атмосфери
6. Циркуляція атмосфери і клімат Землі
Висновок
Список використаної літератури
Введення - загальні геологічні відомості про Землю
В історії землі виділяються 3 етапи - акреції, догеологіческой ігеологічний. Розглядати геологічну історію нашої планети можна тільки зтого часу, з якого збереглися найбільш древні свідки цієї історії -гірські породи та мінерали. Однак першим найдавнішим етапом освіти земліслід вважати інтервал часу, протягом якого вона сформувалася якодна з планет Сонячної системи, тобто з часу акреції речовини газопиловоїтуманності, яке, на думку дослідників не було тривалим і поМабуть становило не більше 100 мільйонів років.
Другий найдавніший етап часто іменують догеологіческой, так як гірськихпорід цього часу практично не збереглося, а процеси, що протікали наданому етапі приводили до диференціації речовини усередині планети утвореннюякийсь первинної земної кори основного складу виділенню зовнішнього рідкогоядра Землі і відповідно появи магнітного поля. Найімовірніше, що вцей час енергійно виявлялася метеоритне бомбардування Землі, а їїповерхня нагадувала сучасну Місяць або скоріше Венеру, враховуючи що,існувала безкиснева атмосфера, хмари якої щільною пеленою закривалиЗемлю. У 1978 в СРСР була прийнята стратиграфічна шкала докембрію, що включаєдва основні підрозділи: архей і протерозой, званих еонами -тривалість яких набагато перевищує часовий інтервал фанерозойських ер.
Вік землі оцінюється в 4,5 мільярда років. Починаючи з рубежуприблизно 4,0 - 3,5 мільярда років тому починається третій етап, який в ціломуможе бути названий докембрійських або геологічним, а його верхній рубіж бувприурочений до межі середнього - пізнього рифея, тобто приблизно 1 мільярд роківназад. Справа в тому, що в пізньому ріфєє почався розпад гігантського материкаПангея-1 і залягали всі основні рухливі пояси, надалі развивавшиесяу фанерозої. Тривалість геологічного або докембрійського етапу дуже велика- Близько 3 мільярдів років, і в самому загальному вигляді в ньому виділяється ряд крупнихстадій:
1) древнеархейская або катархейская (4,0 - 3,5 мільярда років);
2) архейської (3,5 - 2,6 мільярда років);
3) раннє протерозойська (2,6 - 1,65 мільярді років);
4) позднепалеозойскому (1,65 - 1,0 мільярда років).
Аж до пізнього рифея;
Поява життя на землі відноситься до 1 мільярду років тому в суворихкліматичних умовах [1].
Розвиток життя підкоряється законам еволюції - циклічність,поступальність і незворотність. Циклічність - все, що відбувається на Земліз'являється і зникає і все це відбувається послідовно з певнимінтервалом, так колись існував суперматерик Пангея-1 розколовся, але вЗгодом, як стверджують наукові факти і самі вчені, через 40000000000років на Землі знову буде існувати (утворюється) гігантський суперматерик.
Геологічна історія Землі розбита на періоди відповідно догеохронологічної шкалою, прийнятою на Міжнародному геологічному конгресі в1965. В геології як у жодній іншій науки важлива послідовністьвстановлення подій, їх хронології, заснованої на природній періодизаціїгеологічної історії.
земля надра атмосфера клімат
1. Внутрішня будова іісторія геологічного розвитку Землі, її формування і диференціація надр,хімічний склад
ЗЕМЛЯ, третя від Сонця велика планета Сонячної системи. Завдякисвоїм унікальним, бути може, єдиним у Всесвіті природним умовам,стала місцем, де виникла і отримала розвиток органічна життя.
(Рис.1) Будова Землі
Цифрою 1 на малюнку позначена земна кора (зовнішня оболонка),товщина якої змінюється від декількох кілометрів (в океанічних областях)до декількох десятків кілометрів (у гірських районах материків). Сфера земноїкори дуже невелика, на її частку припадає лише близько 0,5% загальної масипланети. Основний склад кори - це окисли кремнію, алюмінію, заліза і лужнихметалів. У складі континентальної кори, що містить під осадовим шаром верхній(Гранітний) і нижній (базальтовий), зустрічаються найбільш древні породи Землі,вік яких оцінюється більш ніж в 3 млрд. років. Океанічна ж кора підосадовим шаром містить в основному один шар, близький за складом добазальтовим. Вік осадового чохла не перевищує 100-150 мільйонів років.
[1-2] Від низ лежачої мантії земну кору відокремлює багато в чому щезагадковий Шар Мохо (названий так на честь сербського сейсмолога Мохоровичича,відкрив його в 1909 році), в якому швидкість поширення сейсмічниххвиль стрибкоподібно збільшується.
[2] На долю Мантії припадає близько 67% загальної маси планети. Твердийшар верхньої мантії, що поширюється до різних глибин під океанами іконтинентами, спільно з земною корою називають літосферою - найжорсткішоюоболонкою Землі. Під нею відзначений шар, де спостерігається деяке зменшенняшвидкості поширення сейсмічних хвиль, що говорить про своєріднийстані речовини. Цей шар, менш в'язкий і більш пластичний по відношенню довище і нижче лежачим верствам, називають астеносферой. Вважається, що речовинамантії перебуває в безперервному русі, і висловлюється припущення, що вщодо глибоких шарах мантії із зростанням температури і тиску відбуваєтьсяперехід речовини в більш щільні модифікації. Такий перехід підтверджується іекспериментальними дослідженнями.
[3] У нижній мантії на глибині 2900 км відзначається різкий стрибок нетільки в швидкості поздовжніх хвиль, але й у щільності, а поперечні хвилі тутзникають зовсім, що вказує на зміну речовинного складу порід. Цезовнішня межа ядра Землі [2].
[4-5] Земне ядро ​​відкрито в 1936 році. Отримати його зображення булонадзвичайно важко через малу кількість сейсмічних хвиль, що досягали його іповерталися до поверхні. Крім того, екстремальні температури і тискуядра довгий час важко було відтворити в лабораторії. Земне ядророзділяється на 2 окремі області: рідку (зовнішнє ядро) і тверду(Внутрішнє), перехід між ними лежить на глибині 5156 км. Залізо - елемент,який відповідає сейсмічними властивостями ядра і рясно поширений уВсесвіту, щоб представити в ядрі планети приблизно 35% її маси. Засучасними даними, зовнішнє ядро ​​являє собою обертові потокирозплавленого заліза і нікелю, добре проводять електрику. Саме з нимпов'язують походження земного магнітного поля, вважаючи, що, електричніструми, поточні в рідкому ядрі, створюють глобальне магнітне поле. Шар мантії,що знаходиться в зіткненні з зовнішнім ядром, випробує його вплив,оскільки температури в ядрі вище, ніж в мантії. Місцями цей шар породжуєвеличезні, спрямовані до поверхні Землі тепломассопотоки - Плюм.
[6] Внутрішнє тверде ядро ​​не пов'язане з мантією.Вважають, що його твердий стан, незважаючи на високу температуру,забезпечується гігантським тиском в центрі Землі. Висловлюються припущенняпро те, що в ядрі крім железонікелевих сплавів повинні бути присутніми і більшлегкі елементи, такі як кремній і сірка, а можливо, кремній і кисень.Питання про стан ядра 3емлі досі залишається дискусійним. У мірувидалення від поверхні збільшується ...
