Курсова робота
з дисципліни: Інженернагеологія
по темі: Оцінкаінженерно-геологічних умов східного Казахстану
Зміст
Введення
1. Фізико-географічна характеристика регіону
2. Інженерно-геологічна характеристика порід
3. Гідрогеологічні умови
4. Сучасні геологічні процеси і явища
Висновок
Список літератури
Введення
Метою даноїкурсової роботи є вивчення оцінки інженерно-геологічних умовсхідного Казахстану. Інженерна геологія - наука про властивості грунтів іпідстав нафтогазових споруд. Інженерна геологія вивчає умоваінженерного освоєння і перетворення геологічного середовища, а також вирішуєпрактичні питання, що виникають при проектуванні і будівництвівсіляких споруд, а також при виконанні гірничих робіт при розробціродовищ
Основназадача інженерної геології - прогноз зміни природних умов, у зв'язку зінженерно-господарською діяльністю людини.
Інженернагеологія включає в себе 3 самостійних напрямки:
1)Грунтознавство- Вивчає властивість гірських порід, в залежності від їх складу таструктурно-текстурних особливостей;
2)інженернагеодинаміка - вивчає природні й антропогенні геологічні процеси іявища;
3)регіональнаінженерна геологія - займається вивченням геологічного середовища певногорегіону.
Основнийметою курсової роботи є оцінка інженерно-геологічних умовсхідного Казахстану.
Описуванатериторія в адміністративному відношенні входить склад Алма-Атинській,Талди-Курганської, Цілиноградської, Карагандинської, Джезказганской, Кокчетавської,Тургайській і частково Актюбінської, Кзил-Ординський, Джамбульської, Кустанайської,Семипалатинської, Східно-Казахстанської і Північно-Казахстанської областей Казахстану.Загальна площа її більше 1450 тис. км2. Вона характеризується різноманітністюкорисних копалин, на базі яких широко розвинена гірничодобувнапромисловість. Сюди входить рудний Алтай з його поліметали, ЦентральнийКазахстан з комплексом корисних копалин: вугіллям (Караганда, Екібастуз), міддю(Джезказган, Коунрад та ін), хімічною сировиною, поліметали, рідкісними ірозсіяними елементами і т. д., Тургайский прогин з алюмінієвим сировиною(Амангельдінская група) і розроблюваними солями Пріаралья.
Рис.1 Схема інженерно-геологічногорайонування (склав В.І. Дмитровський за матеріалами Н. Ф. Колотнліна)
Інженерно-геологічнірегіони першого порядку-1-Орогоенний пояс Казахстану. 2-Казахський щит; 3-Туранськаплита. Інженерно-геологічні регіони другого порядку: Північно-Тяньшанская; 2 -Чингіз-Тарбагатайскій. 3 - Джунгарський; 4 - Алтайський: 5 - Іртиш-Зайсанську; 6 -Алаколь-Балхашскій; 7 - Кокчетав-Улутаускій 8 - Центрально-Казахстанський; 9 -Тургайский; 10 - кордони регіонів першого порядку; 11 - кордони регіонівдругого порядку; 12 - кордони інженерно-геологічних областей. Кружкамипозначені інженерно-геологічні області
Великезначення в економіці описуваної території мають водні ресурси, використовуванів енергетичних і транспортних цілях, а також як основне джереловодопостачання, обводнення та зрошення земель. Поверхневі водні ресурсирозподілені по території нерівномірно. Місцевий стік річок може задовольнитисучасну потребу тільки в південних і південно-східних районах. Центральна жчастина Казахстану і Тургайский регіон вже зараз вимагають перекидання частини стокусибірських річок. Побудований канал Іртиш - Караганда забезпечив водоюпромисловість, сільське господарство і населення Карагандинського промисловогорайону. Подальше його продовження на південний захід вирішить проблемуводозабезпеченості Джезказганской і Атасуйского промислових районів.
Рис.2. Оглядова карта Казахстану
1 - територія, описанав 6 томі монографії В«Інженерна геологія СРСРВ»; 2 - територія, покритаінженерно-геологічною зйомкою середнього масштабу; 3 - територія, покритаінженерно-геологічної зйомки великого масштабу; 4 - чорна металургія; 5 - металургія міді; 6 - виробництвосинтетичного каучуку: 7 - виробництво цементу; 8 - виробництво лад.матеріалів; 9 - кам'яне вугілля; 10-мідні руди 11 - залізні руди 12-марганцевіруди 13-золото 14-алюмін.руди15 - поліметалічні руди; 16 - кухонна сіль; 17 -глауберової сіль (стрілка вниз - полееінпі видобутку. стрілки іверх - відкритавидобуток); 18 - маглстральіий канал Іртиш - Караганда;/9 - проектованімагістральні канали; 20 - проектовані нодоряспределнтельние канали; 21 ~ - напрямокперекидання поверх. вод; 22 - греблі існуючі; 23 - греблі проектовані; 24 - межі територій,описаних я різних томах монографії В«Інженерна геологія СРСРВ», 35 - столиця 26-обласніцентри 27-пром.центри
1. Фізико-географічнахарактеристика
інженерний геологічнийпорода казахстан
Алтайський інженерно-геологічнийрегіон розташований в межах крайньої східної частини території Казахстану(Правобережжі р.. Іртиш) і охоплює низькогір'я Рудного Алтаю високогір'ї ісередньогір'ї Південного Алтаю, розділені між собою міжгірськійНарим-Бухтармінську западиною. Північно-східній та південно-західній кордонамирегіону є зони зминання (регіональні тектонічні розломи) -Північно-Східна та Іртишська. В адміністративному відношенні описуваний регіонвідноситься до Східно-Казахстанської області Казахстану.
Крімгірничодобувної порівняно широким поширенням користуються промисловістьбудівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, машинобудування тасільське господарство. Найбільш великі об'єкти розташовані головним чином уобласні центрам та столиці Казахстану Алма-Аті.
Великезначення в економіці описуваному території мають водні ресурси, використовуванів енергетичних і транспортних цілях, а також як основне джереловодопостачання, обводнення та зрошення земель. Поверхневі водні ресурси розподіленіпо території нерівномірно. Місцевий стік річок може задовольнити сучаснупотреба тільки в південних і південно-східних районах. Центральна ж частинаКазахстану і Тургайский регіон вже зараз вимагають перекидання частини стокусибірських річок. Побудований канал Іртиш - Караганда забезпечив кодомпромисловість, сільське господарство і населення Карагандинського промисловогорайону. Подальше його продовження на південний захід вирішить проблемуводозабезпеченості Джезказганской і Атасуйского промислових районів.
На річкахКазахстану побудовані великі водосховища: Бухтар-мінське на Іртиші,Калчагайскос на Або, Самаркандське на р. Нура і т. п. Передбачається рядводосховищ па великих і малих річках з метою комплексного використання повнихресурсів як для енергетичних цілей, так і для зрошення та водопостачання. Вгірських районах, де ріки мають великі схили русел, створюються сприятливіумови для спорудження гідроелектростанцій.
Напівденному сході Казахстану особливу роль відіграють підземні води, які розглядаютьсяяк найбільш цінне корисна копалина. До артезіанським басейнів тутприурочені великі запаси підземних вод, придатних для водопостачання, зрошенняземель і обводнення пасовищ. Вже зараз ці коди широко використовують у народномугосподарстві. Більшість міст і великих населених пунктів перейшли наводопостачання за рахунок підземних вод.
Істотнуроль відіграють мінеральні води, на базі яких побудовані широковідомікурорти: Копав-Арагао, Алма-Арасан, Рахмановскіе ключі і т. п. За запасамимінеральних вод описувана територія займає перше місце в Казахстані. Припроведенні гідрогеологічних робіт з'являються нові мінеральні води врізних районах
Бурхливе зростанняпромисловості ісельского господарства зажадає значних регіональних ідетальних інженерно-геологічних досліджень, спрямованих як дляобгрунтування будівництва городоп, населених пунктів, промислових об'єктів...
