Федеральне агентство зутворення
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИУНІВЕРСИТЕТ (ТГУ)
Геолого-географічнийфакультет
Кафедра географії
Курсова робота
В«Геоморфологічні процесина рівнинах і в горах В»
Томськ 2007
Зміст
Введення
1. Особливості рельєфу Землі
2. Морфологія рівнин
2.1 Генетичні типи рівнин
2.2 Геоморфологічні процеси на рівнинах
3. Морфологія гірських країн
3.1 Походження гірських країн
3.2 Геоморфологічні процеси в горах
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Рельєф поверхні Землі являє собоюкомплекс форм, які мають певне геологічна будова і схильніпостійному впливу атмосфери, гідросфери і внутрішніх сил Землі. Томувивчення рельєфу неможливе без знання процесів, що впливають на рельєф імають своєю причиною рухливість і мінливість фізичних станів земноїкори, газоподібної і водної оболонок Землі. Сам рельєф Землі, що представляєсукупність поверхонь то майже горизонтальних, то мають значніухили, впливає на хід геоморфологічних процесів. Так, в горах і на низиннихрівнинах ці процеси протікають по-різному.
Метою курсової роботи є розглядгеоморфологічних процесів в рівнинних і гірських країнах.
Завданнями є опис:
особливостей рельєфу Землі;
морфології рівнин;
морфології гірських країн.
Курсова робота складається з 3 частин. У першійчастини дається визначення рельєфу, наводиться його класифікації. Друга частинаприсвячена характеристиці генетичних типів рівнин і геоморфологічнихпроцесів, що відбуваються на них. У третій частині увага приділенарельєфоутворюючих процесів в гірських країнах.
Текст курсової роботи супроводжується таблицями іілюстраціями.
1. Особливості рельєфуЗемлі
Рельєф (від лат. ravelо - піднімаю, що означаєнебудь опукле, нерівність) - сукупність нерівностей земної поверхні.Фізично це поверхня літосфери, що володіє певною геометрією - кутаминахилу, висотою та ін [6].
Рельєф Землі поділяють за розмірами напланетарні форми рельєфу, мегаформи, макроформи, мезоформи і мікроформи [8].
Планетарні форми рельєфу займають площі сотнітисяч і мільйони квадратних кілометрів. Оскільки вся площа земної куліскладає приблизно 510 млн. км2, то очевидно, що кількість планетарних формне так велике. До таких форм рельєфу належать [7]:
Материки - найбільші позитивні форми рельєфуЗемлі. Велика їх частина являє собою сушу, хоча деяка частина бере участьв будову дна Світового океану. Материки складені корою материкового типу, і цеє їх найважливішою особливістю.
Геосинклінальні пояса - розташовані на кордоніміж материками і океанами, хоча не скрізь. Так на більшій частині околицьАтлантичного, Індійського і Північного Льодовитого океанів материкибезпосередньо контактують з ложем океану.
Ложе Світового океану - основна частина днаСвітового океану, що лежить на глибинах більш 3 км і характеризуєтьсяпоширенням кори океанічного типу.
Серединно-океанічні хребти - найбільша гірськасистема, яка проходить через всі океани і суттєво відрізняється будовоюскладають їх відкладень (малюнок 1).
Мегаформи займають площі близько 100 або 10тис. км2. До них відносяться гірські пояси, рівнинні країни в межах материків,великі западини і підняття в межах ложа океану, розломи планетарногомасштабу. Прикладами таких форм є западини Мексиканської затоки іКарибського моря, гірські споруди Кавказу та Альп, Західно-Сибірська рівнина іСередньо-Сибірське плоскогір'я.
Макроформи - складові частини мегаформ. Площі,які вони займають - сотні і тисячі і, набагато рідше, десятки тисяч км2. ДоМакроформи відносяться окремі хребти або окремі міжгірські западини в межахнебудь гірської країни (Чуйська, Катуйская западини в Алтаї).
мезоформ - найпоширеніші форми рельєфу.Вони вимірюються квадратними кілометрами або десятками квадратних кілометрів.Прикладами можуть служити яри, балки, долини струмків, барханних гряди, мореннігряди.
Рисунок 1 - Планетарні форми рельєфу [5]:
1 - материкові платформи, 2 - ложе океану, 3-Геосинклінальні пояса, 4 - серединно-океанічні хребти, 5 - зонипоширення ріфтогенеза на материкових платформах.
Мікроформи - дрібні форми рельєфу з коливаннямивисот в декілька метрів і менше (степові блюдця, карстові воронки, бугрипученія і т.п.).
Провідна роль формування мега-, макро-іпланетарних форм рельєфу належить до ендогенних факторів. Мезо-та мікроформи формуютьсяпід дією екзогенних процесів.
Планетарні, мега-і макроформи рельєфурозрізняються не тільки розміром площ, які вони займають, але ігіпсометрії, або батіметріей.
Найбільш загальну характеристику розподілу висоті глибин земної поверхні дає гипсографическая крива (рис. 2).
На графіку видно, що значні висоти суші івеликі глибини океану займають невеликі площі поверхні. Висотнийінтервал від 1 до -0,2 км, відповідний суші і почасти затопленої околиціматериків (шельфу), займає близько 30% площі земної поверхні, ложе океану(Інтервал глибин 3-6 км) - близько 50%. Решта 20% припадають на часткуокремих гір і глибоководних жолобів [5].
Класифікація рельєфу за розмірами не має точнихкритеріїв і заснована на порівнянні [8]. Існує й інша - генетична -класифікація, в якій форми рельєфу виділяються за переважаючим процесамрельєфоутворення, тобто за походженням. Виділяють внутрішні (ендогенні) ізовнішні (екзогенні) процеси, в результаті яких формується рельєф.
Малюнок 2 - гипсографическая крива поверхніЗемлі [11]
До ендогенних рельєфоутворюючих процесів відносятьвиділення земної кори з мантії та освіта різних її типів -континентального і океанічного. Ендогенні процеси з'являються в рухахлітосфери, освіті складок, виникненні розломів, явищах землетрусіві вулканізму.
Екзогенні процеси пов'язані головним чином знадходженням на Землю сонячної енергії, але здійснюються вони при постійному іповсюдне вплив сили тяжіння. До екзогенних процесів відносяться процесививітрювання, руйнування, перенесення і відкладення наносів рухається водою.
В залежності від походження в рельєфі виділяютьгеотектури, морфоструктури та морфоскульптури [8].
Геотектура створюється внутрішніми, які охоплюютьвсю планету і поки недостатньо вивченими силами загальнопланетарного (космічного)масштабу, взаємодіючими з усіма іншими факторами освіти рельєфу [9].Основними елементами геотектури є материки і западини океанів. Доелементам геотектури другого порядку відносяться гірські споруди складчастихпоясів, рівнинні області платформ, серединні океанічні хребти і т.д.
морфоструктур можна розглядати як вираженув рельєфі геологічну структуру. Її формування не можна пояснити тількивнутрішніми процесами; це результат спільної дії процесів внутрішніхі зовнішніх при провідній ролі перших. Елементи морфоструктури ускладнюютьповерхню геотектури. До них відносяться такі великі форми рельєфу, як гірськіхребти, міжгірські западини, а також значно більш дрібні форми, наприклад,окремі гори, підняття, пониження, відповідні вигинам пластів осадовихпорід на платформах.
морфоськульптура створюється екзогенними процесами.Вона як би накладається на морфоструктур. Прикладом можуть служити грядильодовикових відкладень, бархани, яри, річкові тераси і т.д.
Таким чином, великі рівнини і гори єелементами геотектури другого порядку, а більш дрібні - елементамиморфоструктури.
2. Морфологія рівнин
Рельєф рівнин не дуже різноманітний. Цепояснюється однорідність геологічної будови платформних ділянокконтинентальної кори і малої їх рухливістю. Значна піднесеністьдеяких платформних рівнин (наприклад, у Східному Сибіру і ПівнічноїАмериці), яка обумовлює велику глибину їх ерозійного розчленовування, -результат неотектонічних рухів.
Платформні рівнини займа...
