Міністерствоосвіти і науки РТ
Лениногорский нафтовий технікум
ДИПЛОМНАРОБОТА
Тема:В«Асфальто-смолисто-парафінові відкладення на Зай-Каратайской площіВ»
2006
ЗМІСТ
1. Введення
2. Вихіднідані
2.1Орогідрографія
2.2 Тектоніка
2.3Стратиграфія
2.4Колекторські властивості продуктивних горизонтів
2.5Фізико-хімічні властивості нафти, газу і пластової води
2.6 Режимпоклади
2.7Конструкція свердловин
3.Техніко-технологічнийрозділ
3.1Характеристика експлуатаційного фонду свердловин
3.2 Аналізпричин ремонтів свердловин обладнаних УШСН
3.3 Механізмі умови формування АСПО в свердловині
3.4 СкладАСПО
3.5 Методивикористовувані щодо запобігання відкладень АСПО
3.5.1Механічні методи боротьби з АСПО і технологія робіт при їх застосуванні
3.5.2Фізичні методи боротьби з АСПО
3.53Хімічні методи боротьби з АСПО
3.6 Аналізметодів боротьби з АСПО і визначення оцінки НГВУ В«ЛНВ» ефективності застосовуванихметодів
3.7 Контрольза роботою свердловин, на яких застосовуються методи боротьби з АСПО
3.8 Розрахунокпідбору глибинно-насосного обладнання свердловини при впровадженні скребків
3.9 Висновки тапропозиції
4. Охоронапраці і протипожежний захист
4.1 Охоронапраці і техніка безпеки
4.2Протипожежний захист
5. Охоронанадр і навколишнього середовища
5.1Заходи з охорони надр і навколишнього середовища
6. Висновки тапропозиції
Література
ВСТУП
Експлуатація нафтовидобувних свердловин на родовищахТатарстану ускладнена багатьма факторами. Великі втрати на промислах відбуваютьсявід осадження в парах нефтенасосних парод, в колонах свердловин і в підйомних трубахмазеобразнойабо твердої маси темного кольору, відомої під назвою парафін - АСПО(Асфальтно-смоли-парафін відкладення). Поняття процесу освіти і технологіїборотьби з АСПО при видобутку нафти, донині є актуальноюнауково-технічної та практичної завданням, оскільки цей чинник безпосередньо впливаєна працездатність і кінцеву продуктивність свердловин.
Формування парафіноотложеній знижує видобуток нафти ігазу, скорочує міжремонтний період свердловин, збільшує трудові таматеріальні витрати і підвищує собівартість продукції, що видобувається.
В даний час відомо близько двадцяти різнихспособів боротьби з відкладеннями парафіну. Кожен з методів боротьби з відкладеннямипарафіну вимагає застосування на свердловині більш-менш складного обладнання івсіляких пристроїв, які потребують повсякденному контролі за їх роботою.Підбір ефективних методів попередження і видалення парафінових відкладеньзабезпечує тривалий міжремонтний період роботи свердловин, підвищуєнефтегазоотдачу і скорочує матеріальні витрати.
2. ВИХІДНІ ДАНІ
2.1 Орогідрографія
У географічному відношенні Зай-Каратайская площа розташована напересіченій ярами та балками місцевості. Клімат різко континентальний -сувора холодна зима з сильними вітрами і буранами, спекотне літо. Середнясічнева температура коливається від -13 до -14 градусів. Середня температуралипня +19 градусів.
Найбільшекількість опадів випадає в липні - до 44мм, мінімальна в лютому - до 12мм.
За рослинного покрову дана температура відноситься до лісостепу.
2.2 Тектоніка
Зай-Каратайская площа являєсобою широкий, майже виположенним південно-західний схил Південного купола Татарськогозводу, поступово занурюється в південно-західному напрямку.
На тлі полого схилу виділяються порівняно великі за розмірамипідняття, оконтуренная ізогіпс з абсолютними відмітками-1460м і 1465м.
Крім того, схил ускладнений численними дрібними локальними підняттямирізної форми і орієнтації, розділеними локальними прогинами. Найбільш різковиражені локальні підняття з амплітудою 30-40мм, розміщуються в основному взахідній частині, з них території в субмеридіональними напрямку.
2.3 Стратиграфія
Четвертинні відкладення 0-10м.
Алювіальні і глинисто-піщані породи потужністю 10м.
Казанський ярус 10-130м. Пісковики і глини з переслоіть щільнихвапняків. Потужність 120м.
Уфімський ярус 130-250м.Песчанікі, глини, аргіліти. Мощность120м.
артінского ярусу 250-370м. Кавернозні вапняки з включенням гіпсу,мергелю і глини. Потужність 120м.
Верхній карбон 370-490м. Фізуліновие вапняки, доломіт ділянкамиокремнелие, з лінзами гіпсу. Потужність 120м.
Середній карбон 490-610м. Доломіт, вапняки з включенням гіпсу,ангідриту, глини.
Подільський горизонт 610-695м.Доломіт, вапняки з прошарками глинисто-алевролітових матеріалу. Потужність85м.
Каширський горизонт 695-765м. Органогенного-уламкові вапняки і доломітз прошарками аргілітів. Потужність 70м.
Верейський горизонт 765-805м. Органогенного-уламкові вапняки, доломітз прошарками аргілітів. Потужність 40м.
Башкирський ярус 805-855м. Вапняки з прімазкамі глин. Потужність 50м.
Нижній карбон. Каюрскій ярус 855-905м. Органогенні вапняки з добрерозвиненими сілогмітовимі швами і доломіт. Потужність 50м.
Серпуховсько-Окський надгорізонта 905-1125м. Вапняки, доломіт звключеннями гіпсу, ангідриту і переслоіть вапняків. Потужність 210м.
Яснополянській надгорізонта 1125-1165м. Пісковики, вапняки, аргілітами зпрошарками вуглистих сланців. Відмічені нефтепроявленія. Потужність 40м.
Турнейскій ярус 1165-1200м. Органогенного-уламкові вапняки звключенням вуглисті-глинистого матеріалу. Пористі різновиди вапняківнасичених нафтою. Потужність 35м.
Заводжзкій шар 1200-1260м. Органогенного-уламкові вапняки прошаркамиокремнелие. Відмічені нефтепроявленія. Потужність 60м.
фаменского ярус 1260-1490м. Глинисті вапняки, прошарками доломітізірованние.У доломітах відзначаються плями бітуму. Потужність 230м.
Верхнефранскій ярус.
Евлено-Лівенський Воронезький 1490-1610м. Переслаіваніе
бітумінозних-глинистих вапняків в різного ступеня Доломітізований, доломітів, мергелів. Потужність 120м.
Бурагскій горизонт 1610-1655м. Тонкозернисті вапняки, глинисто-бітумінозні,доломітізірованние. Потужність 45м.
Ніжнефранскій ярус.
Доманіковий горизонт 1655-1700м. Вапняки перекріста-лізованной, інодібітумінозні. Потужність 45м.
Фаргаевскій горизонт 1700-1725м.Вапняки глинисто - бітумінозні з прошарками мергелів і горючими сланцями.Потужність 25м. Шиловський горизонт 1725-1750м. Аргіліти, лістоватоклеістие зпрошарками сильно глинистих алевролітів і карбонатних порід. Потужність 25м.
Пашійскій горизонт 1750-1785м.Переслаіваніе пісковиків і алевролітів в різного ступеня. Потужність 35м.
2.4 Колекторські властивостіпродуктивних горизонтів
Основним експлуатаційним об'єктомє відкладення пошійского горизонту франкського ярусу верхнього девону,представленого перешарованого піщаних, піщано-алевролітових і аргіллітовихпорід, колекторами в яких є добре відсортовані дрібнозернистіпісковики і грубозернисті алевроліти.
У розрізі горизонту Д1 виділяються(Зверху, вниз) пласти: а, б 1 , б 2 , б 3 , в, г 1 ,г 2 , д.
Внаслідок заміщення проникних порід непроникними, пласти не завждипредставлені колекторами. Тому тільки в окремих свердловинах виділяються всінепроникні пласти. У більшості ж свердловин відбувається їх заміщення врізних комбінаціях.
Пласт "a" займає 34,8% площі, з них на 60,0% він представленийалевролітами, які у вигляді різних за розміром лінз рівномірно розташовуютьсяпо площі. В цілому пласти малопотужні від 1,2 до 4,0 м. Середня пористість попіщаниках становить 20,1...
