МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РФ
державних освітніхУСТАНОВА
ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГО ОСВІТИ
В«САМАРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙУНІВЕРСИТЕТ В»
Хімічний факультет
Кафедра фізичної хімії тахроматографії
Спеціалізація
В«хімія довкілля, хімічна експертиза, екологічнабезпека В»
Курсова робота
КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ силібін ВЕкстракт, отриманий З ВИКОРИСТАННЯМ субкритичних ВОДИ
Виконала студентка
Мелешкіна КатеринаГеннадіївна
Наукові керівники
д.т.н., доцент Платонов І.А.
м.н.с. Нікітченко Н.В.
Самара 2010
Зміст
Введення
1. Огляд літератури
1.1 Збір, сушка лікарських рослин ізбереження отриманого з них сировини
1.2 Приготування лікарських формз рослинної сировини
1.3 Методи аналізу лікарськихзасобів
1.4 Основні напрямки пошуку тастворення лікарських речовин
2. Експериментальначастина
2.1 Реагенти таобладнання
2.2 Умови виконаннявимірювань
2.3 Умови безпечногопроведення робіт
2.4 Методика експериментуі схема опису установки для екстракції водою в субкритичних стані
2.4.1 Підготовкалікарської рослинної матеріалу для екстракції
2.4.2 Методика проведенняекстракції субкритичних водою
2.5 Підготовкахроматографа до роботи і проведення хроматографічного аналізу
2.6 Проведенняградуювання
2.7 Оцінка похибоквимірювання обумовлених величин
3. Обговорення результатів
Висновок
Список використаних джерел
Введення
Гарне здоров'я - основадовгого, щасливого і повноцінного життя. Щоб підтримувати здоров'я, необхіднізнання про властивості застосовуваних ліків, лікарських рослин, а такожбіологічно активних сполуках, що входять до їх складу.
Серед лікарськихрослин для виробництва цінних гепатопротекторних препаратів таких, якСілімар, карсил, легалон, Силібор та інші широко застосовують плоди розторопшіплямистої [Silybum marianum (L.) Gaertn.,сем. Asteraceae - Айстрові]. Унікальність данихпрепаратів полягає в тому, що їх гепатозхисні властивості обумовлені новоїгрупою біологічно активних сполук (БАС) флаволігнанів, зокрема,силібін [1]. Для виробництва біологічно активних добавок (БАД) ілікарських препаратів використовують зрілі плоди рослини, з яких одержуютьекстракти і концентровані витяжки флавоноїдних фракцій рослини.
При цьому важливопідкреслити, що гепатопротектори на основі плодів розторопші плямистоївикористовуються не тільки для лікування патології печінки, але і в якостідопоміжної терапії багатьох інфекційних уражень (хронічний бронхіт,хламідіоз, токсоплазмоз та ін), а також для профілактики різних захворювань,що виникли в результаті дії на організм несприятливих факторівнавколишнього середовища.
Однак відсутність насьогоднішній день достатнього асортименту вітчизняних аналогів і дорожнечаімпортних препаратів не дозволяють задовольняти гостру потребу населення вданої групи лікарських засобів. Величезні можливості для створеннясучасних гепатопротекторів на основі флаволігнанів розторопші плямистоїмаються в Самарській області, де знаходиться потужна сировинна база рослини.
Для витяганняфлаволігнанів з плодів розторопші плямистої, широко використовують органічнірозчинники, більшість з яких токсичні та вогненебезпечні. Процес видаленняорганічних розчинників з кінцевих продуктів істотно впливає наякісний і кількісний склад одержуваних екстрактів.
Таким чином, розробкавітчизняних, ефективних, безпечних, доступних нових екстракційнихтехнологій з вилучення біологічно активних сполук із сировинилікарських рослин, є актуальним завданням.
Одним з перспективнихнапрямків розвитку даного методу є екстракція субкритичних водою.
У зв'язку з цим, метоюданої роботи було отримання В«водногоВ» екстракту субкритичних водою притемпературі 100 В° С, упаривание його до сухого залишку та оцінка розчинностіотриманого В«сухогоВ» екстракту в водної та спиртової середовищах.
1. Оглядлітератури
1.1 Збір, сушкалікарських рослин і збереження отриманого з
них сировини
Рослиннасировину і ліки можна отримувати як з культивованих, так і з дикоростучихрослин. В даний час у багатьох країнах значну частину рослиннихвидів лікарської сировини отримують з культивованих рослин. У Болгарії, завинятком ефірно-олійних культур, головним джерелом отримання сировиннихматеріалів для фармацевтичної промисловості та лікарських рослинє природні ресурси цих рослин [1]. Проте природні родовищаїх безперервно зменшуються або вичерпуються, через що необхідно направитизусилля на отримання сировини з культивованих рослин. Відомо, що впровадженів культуру рослини мають ряд переваг - великим врожаєм, більш високимвмістом біологічно активних речовин, механізованим збиранням та ін Дляотримання лікарської сировини збирають або надземні частини всієї рослини абоокремі його органи. З моменту відривання різних частин рослини починаютьвідбуватися істотні біохімічні зміни. При правильному напряміцих змін можна отримати необхідний склад зібраної сировини. У деякихвипадках зміни настають під впливом ферментів, особливо під чассушки. Для лікарського складу в них має значення також і пору року при проведеннізбору та умови сушіння [2].
Збірпроводиться у світлий і сонячний час і в відповідний час року, вручну абомеханізовано. При зборі вручну трави, листя і квітки поміщають впристосовані для цього судини (кошики, мішки, ящики та ін), стежачи за тим,щоб їх не м'яли й не здавлювалися, після чого швидко переносять їх в місцедля сушіння. Якщо транспортування підготовленої сировини утруднена, то зібранічастини рослин розстилають в закритих приміщеннях тонким шаром на полиці, стать іін Там рослинний матеріал може залишатися не довше 10-12 годин.
Час року, вяке проводиться збір, має особливе значення. У рослині постійно відбуваютьсябіохімічні процеси і збір необхідно проводити саме в такий момент, колив ньому сформовано склад з найбільш сприятливим фармакологічним ефектом.Щоб досягти цієї мети, необхідно дотримуватися деяких правил. Так, наприклад,надземні органи (квіти, листя, вся надземна частина) збирають в періодцвітіння рослини, а підземні органи (корені, кореневища і бульби) - навесні,коли вегетація ще не почалася або ж восени, коли вже підходить до кінця.Перераховані правила збору лікарської сировини, в більшості випадків,однак, не враховують особливості окремих рослин і умов, від яких залежитьзбільшення або зменшення біологічно активних речовин у період однієївегетації. Тому, щоб визначити, коли рослина перебуває в В«фармакологічноїзрілості В», тобто, коли в них міститься найбільша кількість лікарськихречовин, необхідно простежити в кількісному відношенні за накопиченнямречовин під час вегетації. Якщо лікарська речовина відноситься до категоріїрезервних, якими є, наприклад, слизові речовини і взагалі вуглеводи, тосировина - підземний орган, природно, слід збирати восени, так як в цейкінцевий період вегетації підземні органи найбільш багаті резервнимиречовинами. Однак, якщо активний компонент належить до групи вдругеутворених речовин, наприклад, алкалоїдів, це правило не треба дотримувати [2].Наприклад, коріння беладони в цей період також найбільш багаті крохмалем, алеалкалоїди її містяться в більшій кількості в коренях, зібраних до настанняосені (в порівнянні з вмістом їх у осінніх коренях). Цей приклад, як ібагато інших, показує, що відповідний для збору лікарських рослинсезон слід визначати з урахуванням фармакологічної зрілості рослини. Такожмає значення і в яку частину доби буде зібрано лікарська рослина.Відомо, наприклад, що біологічна активність рослин, що містять серцевіглікозиди, знижується вночі внаслідок розпаду глікозидів і знову підвищуєтьсявдень при початку асиміляції, тобто біосинтезу глікозидів. Він досягаємаксимуму в другій половині дня і цей час найбільш підходяще для збору такихрослин.
Зібраніросли...
