Термінимакро й мікрозастосовуються в хімічному аналізі як для вираження розмірупроби, так і для вираження відносної кількості компонента, що підлягаєвизначенню. На зорі розвитку аналітичної хімії використовувалися щодовеликі проби, тому не потрібно ніякого особливого позначення длявизначення масштабу аналітичних операцій. У міру зростання вимогнауки і техніки та прогресу аналітичних методів стали можливі хімічнівизначення на пробах в міліграмових кількостях замість десятків грамів; зВідтоді увійшов в ужиток термін мікроаналіз ввідміну від старого, званого в даний час макроаншізом.Хоча абсолютні кількості речовин, з якими доводитьсяоперувати в макро-і мікроаналізі, розрізняються в 10 і 100 разів, відноснікількості визначених компонентів залишаються темп же, тобто більше 0,01 пли навіть0,1. Хімічні визначення нижче цієї межі виконувалися рідко як черезвідсутності потреби, так і внаслідок труднощів аналізу такої кількостіречовини існували методами. Відомо, що потім був уведений термін слідидля позначення мізерної кількості речовини,присутнього в пробі, але точно не визначається. Положення в даний часзначно змінилося. Тепер потреби науки і техніки у визначеннікомпонентів, що складають лише малу частку аналізованого зразка, сильнозросли, і бажано сліди речовини визначати більш точно. Як з логічної,так і з історичної точки зору є вагома підстава для встановленняверхньої межі змісту слідів речовини, або мікрокомпонента, рівного 0,01%.У зв'язку з цим становить інтерес твердження, зроблене у відношенні аналізугірських порід: В«Щодо термінаВ« сліди В»можна сказати, що під нимподразумевают таку концентрацію речовини, яка знаходиться нижче межікількісного визначення його у зразку, взятому для аналізу. Для аналізів,претендують на повноту і точність, в загальному випадку слід вказати, щопередбачуване зміст цікавить компонента менше 0,02 або навіть 0,01% В».
Значенняконцентрації 0,01% приблизно відповідає нижній межі чутливостізвичайно застосовуваних вагового та об'ємного методів аналізу, тому ми можемоприйняти його як орієнтовно вказує верхню межу вмісту слідівречовини. Немає ніякої необхідності для встановлення жорсткої концентраційноїкордону для мікрокомпонента. Іноді зручно розглядати як сліди домішка,яка міститься в кількості декількох сотих часток відсотка. Так, наприклад,в силікатних породах вміст міді зазвичай складає 0,001-0,05%, протеможна говорити про мідь як про сліди домішки в цьому матеріалі.
Щобзменшити різкість переходу від мікро-до макрокомпонентів, зручно поділитиостанні на головні і другорядні. Область другорядного макрокомпоненталежить в межах від 0,01 до 1%. Вона має, принаймні, у своїй нижнійкордону, безсумнівну подібність з областю мікрокомпонента, і для визначеннядругорядного макрокомпонента часто застосовують методи, використовувані прианалізі слідів речовин.
Змістголовного чи другорядного компонента в зразку зазвичай висловлюють в ваговихвідсотках. Ті ж одиниці часто використовують для вираження змісту слідівречовини, але зручніше давати їх зміст в частинах на мільйон, особливо дляконцентрацій нижче 0,001%.
Істотнаособливість аналізу слідів речовин полягає не просто у визначенні малогокількості речовини, а в його виявленні в присутності переважної кількостіінших речовин, які можуть серйозно вплинути на реакції визначеннямікрокомпонентів. Аналіз слідів речовин має характерні риси як макро-, такі мікроаналізу. Величина проби, а іноді і попередні стадії проведенняаналізу слідів речовини подібні до тих, які використовуються при макроаналізі.Іноді для здійснення аналізу слідів речовини потрібно більший вихіднийзразок, ніж використовується при макроаналізі. У рідкісних - випадках вживалисязразки, що важать кілька сотень кілограмів. Кінцева стадія аналізу привизначенні слідів речовин може мати більш мікроскопічний характер, ніж узвичайному мікроаналізі, де 1 у ємежею бажаної точності визначення. Багато колориметрические методидозволяють визначати 1 у чименшу кількість речовини з точністю 5-1096; те ж саме відноситься доспектральним методом аналізу. У радіоактіваціонном аналізі доводиться матисправу з ще меншими кількостями речовини.
Таблиця 1. Поширення деякихрідкісних елементів у вулканічних породах
Елеиент
Зміст,ч. на илн.
Елеиент
Зміст,ч. на млн.
Ag
0,1
Nb
20
As
2
Ni
80
Au
0,005
P
800
В
3
Pb
15
Ва
250
Pd
0,01
Be
2
Pt
0,005
Bi-
0,2
Rb
310
Cd
0,15
Re
0,001
Се
46
S
520
CI
200
Sb
0,1
Зі
23
Sc
5
Cr
200
Se
0,09
Cs
7
Sn
2
Сі
70
Sr
450
F
300
Та
15(?)
Ca
15
Ті
0,002(?)
Ge
1.5
Th
11,5
Hf
4,5
Ti
4400
Hg
0,5
Tl
0,3
J
0,3
U
4
In
0,1
V
150
La
18
W
1
Li
