МІНІСТЕРСТВО АГЕНСТВО ПООБРАЗОВАНИЮ
ДЕРЖАВНЕОсвітніх установ
ВИЩОГО ПРОФЕСІЙНОГООСВІТИ
В«ЛИПЕЦЬКА ДЕРЖАВНИЙТЕХНІЧЕСКІЙЦ УНІВЕРСИТЕТ В»
Кафедра хімії
Залікова завдання попредмету:
В«Аналітичні методианалізу в моніторингу об'єктів навколишнього середовища В»
на тему: В«Аналіз грунтуВ»
Виконав:
студент ХМФ гр. АХ-06-1
Ірхіна Е.Є.
Перевірив:
Дергунова Олена Сергіївна
Липецьк 2010
Введення
Грунт- Особливе природне утворення, що сформувалося в результаті тривалогоперетворення поверхневих шарів літосфери під спільним взаємообумовленимвзаємодією гідросфери, атмосфери, живих і мертвих організмів. Грунтскладається з органічних, мінеральних, органо комплексних сполук,грунтової вологи, повітря і живих істот, що населяють її.
Грунтє одним з елементів біосфери, які забезпечують циркуляціюхімічних речовин у системі навколишнє середовище - людина. Причому це відноситьсяне тільки до ендогенних хімічних речовин, але і до екзогенних хімічнихречовинам, що надходять у грунт з викидами промислових підприємств, стічнимиводами, викидами авто-та авіатранспорту, при обробці сільськогосподарськихземель
Грунтє місцем збору та зберігання великої кількості забруднювачів, куди вонипотрапляють в результаті техногенної діяльності людини і викидівзабруднювачів з природних джерел. Вона не має властивість рухливості,характерним для інших природних середовищ, і найбільш схильна до забруднення. Крімтого, багато з'єднання, потрапляючи в грунт, внаслідок хімічних імікробіологічних перетворень можуть стати більш токсичними, ніж вихідні. Згрунту може відбуватися забруднення води, повітря, харчових продуктів та іншихелементів біосфери канцерогенними і радіоактивними речовинами.
Внаслідокцього необхідно регулярно проводити моніторинг грунтів в різних раон містаі області.
У данійзалікової задачі проводився загальний аналіз грунту, відібраної в Усманському районі,Липецької області.
1 Моніторинг грунтів
Моніторингстану грунтів призначений для регулярних спостережень за хімічнимзабрудненням грунтів, їх станом; забезпечує збір, передачу й обробкуотриманої інформації з метою своєчасного виявлення негативних процесів,прогнозування їх розвитку, запобігання шкідливих наслідків і визначенняступеня ефективності здійснюваних природоохоронних заходів.
На відміну від водиі атмосферного повітря, які є лише міграційними середовищами, грунтє найбільш об'єктивним і стабільним індикатором техногенногозабруднення. Вона чітко відображає емісію забруднюючих речовин та їх фактичногорозподілу в компонентах міської території. Найбільш великі промисловіміста утворюючи обширні зони забруднень, поступово перетворюються в суцільнітехногенні території, що представляють серйозну небезпеку для здоров'япроживає на них населення.
У цьому зв'язку,постійне спостереження за вмістом промислових токсикантів у грунтах татенденцією їх змістом є найбільш актуальним.
Одним з найбільшпотужним факторів, що призводить до забруднення навколишнього середовища, єпромисловість.
Зонаістотного забруднення грунтів хімічними елементами в околицяхпромислових підприємств займає площу радіусом 10 км з набагато більшоюпротяжність (до 30 км і більше) в напрямку пануючих вітрів, а також внапрямку стоку поверхневих і грунтових вод.
Джерелами забрудненнягрунту є:
В·викидишкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерелзабруднення;
В·полігонипромислових і побутових відходів;
В·несанкціонованізвалища промислових і побутових відходів;
В·засобихімічного захисту рослин та мінеральні добрива.
На забрудненнягрунту значний вплив надають протоки нафтопродуктів, неорганізованіскиди зливових і талих вод, а також санітарний стан міської території.
Классіфіккаціягрунтів
Основнийодиницею класифікації грунтів є тип грунтів. Поняття В«тип грунтівВ». Під типомгрунтів розуміють грунту, утворені в однакових умовах і володіють подібнимибудовою і властивостями.
До одного типугрунтів відносяться грунти:
В·1) зіподібними процесами перетворення і міграції речовин;
В·2) зіподібним характером водно-теплового режиму;
В·3) зоднотипним будовою грунтового профілю по генетичним обріїв;
В·4) зіподібним рівнем природної родючості;
В·5) зекологічно подібним типом рослинності.
Широко відомітакі типи грунтів, як підзолисті, чорноземи, червоноземи, солонці, солончаки іін
Кожен тип грунтівпослідовно поділяється на підтипи, пологи, види, різновиди та розряди.
Підтипи грунтівявляють собою групи грунтів, що розрізняються між собою по проявуосновного і супутнього процесів грунтоутворення і є перехіднимиступенями між типами. Наприклад, при розвитку в грунті поряд з підзолистихпроцесом дернового процесу формується підтип дерново-підзолистого грунту. Припоєднанні підзолистого процесу з глейові процесом у верхній частині грунтовогопрофілю формується підтип глееподзолістой грунту.
Подтіповиеособливості грунтів відображаються в особливих рисах їх грунтового профілю. Привиділення підтипів грунтів враховуються процеси і ознаки, обумовлені якшіротнозональнимі, так і фаціальні особливості природних умов. Середостанніх першорядну роль відіграють термічні умови і ступіньконтинентальності клімату.
В межахпідтипів виділяються роди і види грунтів. Пологи грунтів виділяються всередині підтипу поособливостям грунтоутворення, пов'язаним насамперед із властивостями материнськихпорід, а також властивостями, зумовленими хімізмом грунтових вод, або зівластивостями і ознаками, набутими в минулих фазах грунтоутворення (такзвані реліктові ознаки).
Пологи грунтіввиділяються в кожному типі і підтип грунтів. Найпоширеніші з них:
В·1)звичайний рід, тобто відповідає за своїм характером підтипу грунтів; при визначеннігрунтів назва роду В«звичайнийВ» опускається;
В·2)солонцюваті (особливості грунтів визначаються хімізмом грунтових вод);
В·3)остаточно-солонцюваті (особливості грунтів визначаються засоленістю порід,яка поступово знімається);
В·4)солонмакуватими;
В·5)остаточно-карбонатні;
В·6) грунтуна кварцово-піщаних породах;
В·7) грунтуконтактно-глейові (формуються на двочленних породах, коли супіщані абопіщані товщі подстилаются суглинними або глинистими відкладеннями; наконтакті зміни наносів утворюється осветленная смуга, що утворюється за рахунокперіодичного перезволоження);
В·8)остаточно-арідні.
Види грунтіввиділяються в межах роду за ступенем вираженості основногогрунтоутворювального процесу, властивого певному грунтовому типу.
Для найменуваннявидів використовують генетичні терміни, що вказують на ступінь розвитку цьогопроцесу. Так, для підзолистих грунтів - ступінь підзолистих і глибинаоподзоліванія; для чорноземів - потужність гумусового горизонту, вмістгумусу, ступінь вилужені; для солончаків - характер розподілу солейза профілем, морфологія поверхневого горизонту (пухкі, отакиренние,вицветние).
Усередині видіввизначаються різновиди грунтів. Це грунти одного і того ж виду, але володіютьрізним механічним складом (наприклад, піщані, супіщані, суглинні,глинисті). Грунти ж одного виду і одного механічного складу, але розвинені наматеринських породах різного походження та різного петрографічного складу,виділяються як грунтові розряди.
Дерново-підзолисті грунти - відрізняються невисокимвмістом гумусу (0,5-2,5%) і невеликим гумусовим шаром (10-20 см), у зв'язку зцим - невисоким природним родючістю і, як правило, кислою реакцією(РН = 4-5). У більшості випадків вони пере зволожені.
Потребують дренажних та інших осушувальних роботах,збільшен...
