Введення
В даний часзначення аналізу фінансового стану підприємства в комплексному аналізідіяльності зросла. Практично всі користувачі фінансових звітіввикористовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень по оптимізації своїхінтересів.
Власники аналізуютьзвіти для підвищення прибутковості капіталу, забезпечення стабільності становищапідприємства. Кредитори та інвестори аналізують фінансові звіти, щобмінімізувати свої ризики по позиках і внескам. Можна твердо говорити, щоякість прийнятих рішень цілком залежить від якості аналітичноїобгрунтованості прийнятих рішень.
Основною метою аналізуфінансового стану є забезпечення прибутковості та прибутковостіпідприємства. Для цього необхідно отримання певного числа ключових(Найбільш інформативних) принтерів, що дають об'єктивну і точну картинуфінансового становища підприємства, його прибутків і збитків, змін у структуріактивів і пасивів, у розрахунках дебіторами і кредиторами.
Цілі аналізу досягаютьсяв результаті оцінки даних фінансової звітності. У певних випадках буваєнедостатньо використовувати цю звітність. Окремі групи користувачів,наприклад, керівництво і аудитори, мають можливість залучати додатковіджерела (дані виробничого обліку, наприклад). Тим не менш, найчастішерічна і квартальна звітність є єдиним джерелом фінансовогоаналізу.
Методика аналізуфінансової звітності в Росії була розроблена досить давно і успішнозастосовувалася при оцінці фінансової стійкості і платоспроможностівітчизняного підприємства. Розробкою методичних основ займалися ізаймаються такі вчені, як Барнгольц С.Б., Єфімова О.В., Шеремет А.Д., ХорінС.К., Сайфулін Р.С., Ковавлев В.В. та інші вчені.
В даний час аналізфінансового стану підприємства означає ознайомлення з його основнимиекономічними характеристиками (і з тенденціями їх змін), поточноїліквідністю і фінансовою стійкістю. Крім того цікавою в даному випадкупредставляється оцінка оборотності активів підприємства, рентабельності йогодіяльності, показників комерційної активності. Тільки грамотно проведенийаналіз фінансового стану дозволить об'єктивно оцінити діяльністьпідприємства в минулому і сьогоденні і зробити прогнози про його функціонування вмайбутньому.
1. Основні напрямкианалізу фінансового стану
Методика аналізу фінансовогостану покликана полегшити управління фінансовим станом підприємства іоцінку фінансової стійкості його ділових партнерів. Вона включає наступнінапрямки:
1.загальна оцінка фінансовогостану;
2.структурнийаналіз активів і пасивів підприємства;
3.аналізвласних оборотних активів;
4.аналіз фінансовоїстійкості;
5.аналізліквідності та платоспроможності;
6.аналіз діловоїактивності;
7.аналізрентабельності;
Розглянемо докладнішекожен напрям:
1. Одним з основнихнапрямів, з якого, по суті, починається аналіз фінансового стану,є загальна оцінка фінансового стану в статистиці та динаміці поданими бухгалтерського балансу.
В економічній літературірозрізняють аналіз балансу в широкому і вузькому сенсах.
Під аналізом балансу ввузькому сенсі розуміється формально-технічний аналіз. Мета такого аналізу -вивчити співвідношення статей балансу та їх зміна у відриві від загальноїекономічної ситуації, що складається всередині аналізованого підприємства і позайого. При проведенні такого аналізу вся увага зосереджена на показникахсамого балансу, інша інформація не розглядається.
Мета аналізу в широкомусенсі - вивчити баланс з точки зору економічного змісту протікаютьгосподарських процесів, які він відображає. Для розуміння цих процесів вході аналізу залучається додаткова інформація. В результаті на основіоцінки майнового і фінансового стану підприємства формується загальневисновок про його фінансової стійкості і ефективності бізнесу.
2. Структурний аналізактивів і пасивів підприємства;
Фінансовий станпідприємства значною мірою залежить від доцільності вкладення фінансовихрезультатів в активи. Оптимальний склад і структура активів, а такожправильний вибір стратегії і тактики управління ними є важливим чинникомфінансового стану підприємства. Зменшення запасів і ліквідності засобівможе призвести до ризику неплатоспроможності і скорочення обсягу товарообігу.Тому якість управління поточними активами полягає в тому, щоб підприємствомало лише мінімально необхідну суму готівки, матеріальнихзапасів, коштів у розрахунках.
Актив балансу міститьвідомості про розміщення наявних в розпорядженні підприємства капіталів, тобто проїх вкладеннях в конкретне майно і матеріальні цінності, про вкладення вконкретне майно і матеріальні цінності, про вкладення капіталу, пов'язаних зфінансовими операціями, і про залишки вільної грошової готівки. Кожномуувазі приміщення капіталу відповідає окрема стаття активу балансу.
Джерела коштів знаходятьсвоє відображення в пасиві балансу. При цьому кожному виду джерелзасобів відповідає окрема стаття пасиву балансу. Оцінка структуриджерел коштів проводиться як внутрішніми, так і зовнішніми користувачамибухгалтерської інформації. За допомогою такої оцінки можна зрозуміти, кудивкладаються ресурси - в основні засоби та інші необоротні активи або воборотні кошти.
3. Власніоборотні кошти (власні оборотні активи, власнийоборотний капітал, чистий оборотний капітал, чистий робочий капітал) - це тіоборотні активи, які залишаються у підприємства у випадку одноразовоїповного погашення короткострокової заборгованості підприємства. Інакше кажучи, цетой запас фінансової міцності, який дозволяє підприємству здійснюватибізнес, не побоюючись за свій фінансовий стан, коли кредитори підприємстваодночасно зажадають погасити утворену поточну заборгованість.
Показниквласних оборотних коштів характеризує ту частину власного капіталупідприємства, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства(Активів, що мають оборотність менш одного року). Він є розрахунковимпоказником, залежних як від структури активів, так і від структури джерелзасобів, і має велике значення для підприємств, що займаються комерційноюдіяльністю та іншими посередницькими операціями. За інших рівних умовцей показник, як правило, збільшується із зростанням обсягів виробничоїдіяльності. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотнихкоштів є прибуток.
Важливістьпоказника власних оборотних коштів визначається багатьма обставинами.Зокрема, можлива ситуація, при якій величина короткострокових пасивівперевищує величину оборотних активів. Фінансове становище підприємства в цьомувипадку розглядається як нестійке; вимагаються негайні заходи по йоговиправленню.
4. Фінансовастійкість формується в процесі всієї господарської діяльностіорганізації і є відображенням стабільного перевищення доходів над витратами.Вона забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства ісприяє безперебійному процесу продажу товарів.
Аналізфінансової стійкості на ту чи іншу дату дозволяє відповісти на питання:наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами протягомперіоду, що передує цій даті. Важливо, щоб стан фінансових ресурсіввідповідало вимогам ринку і відповідало потребам розвитку підприємства,оскільки недостатня фінансова стійкість може призвести донеплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвиткувиробництва, а надлишкова - перешкоджати розвитку, обтяжуючи витратипідприємства зайвими запасами і резервами.
Такимчином, сутність фінансової стійкості визначається ефективнимформуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів.
Фінансовастійкість характеризується системою показників, які широко представленів економічній літературі. Співвідношення вартості запасів і величин власнихі позикових джерел їх формування - один з найважливіших показниківстійкості фінансового стану підприємства.
