Введення
Якпоказує практика і досвід розвинутих країн, ринкові відносини в міру свогорозвитку породжують власну протилежність - гарантований соціальнийзахист непрацездатних категорій населення. Наслідки ринкових відносин:
Вѕнестабільністьвикликає вимога стабільності;
Вѕдиференціаціядоходів викликає більш справедливий перерозподіл доходів;
Вѕінфляція -регулювання цін;
Вѕбезробіття -соціальні гарантії і т.д.
Томупенсійна система є необхідним механізмом в ринкових відносинах,гарантує постійну стабілізацію соціальних балансів у суспільстві,сприяючим стабільному економічному розвитку держави.
Внауковій літературі недостатньо приділено уваги таким поняттям, як В«пенсіяВ», В«пенсійнезабезпечення В»,В« пенсійна система В». У багатьох випадках вони наводяться якідентичні за змістом.
Зрозуміло,з цим не можна погодитися, тому що матеріальна підтримка в грошовій форміможе бути надана будь-якій особі, що загубила працездатність, будь-яким іншимособою, бажаючим це зробити. Але це вже не пенсійне забезпечення, а разова,гуманітарна або спонсорська матеріальна підтримка.
Пенсійнезабезпечення - це безпосередньо пов'язаний з трудовою діяльністю індивідапроцес матеріальної підтримки, розміри, строки і умови якого єпохідними від розміру заробітної плати, умов праці, стажу роботи та інБільш того, пенсійне забезпечення базується на економічних інтересах різнихпоколінь з різними рівнями доходів і різними рівнями економічногорозвитку.
Об'єктом дослідженнякурсової роботи є недержавні пенсійні фонди. Предметомдослідження - діяльність недержавних пенсійних фондів. Метадослідження полягає в тому, щоб розглянути недержавні пенсійніфонди та їх роль у реалізації завдань пенсійного страхування в Росії.
Відповідно допоставленою метою, визначені наступні завдання:
Вѕвизначитипоняття та види пенсійних систем;
Вѕохарактеризуватисутність недержавних пенсійних фондів та механізм їх функціонування;
Вѕрозглянутиправові засади функціонування пенсійної системи Росії;
Вѕпроаналізуватирозвиток недержавного пенсійного забезпечення в Росії;
Вѕпроаналізуватироль недержавних пенсійних фондів в реалізації завдань державногопенсійного страхування;
Вѕохарактеризуватиперспективи розвитку в діяльності недержавних пенсійних фондів в Росії.
Структурно курсоваробота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаноїлітератури та додатків.
Для написання роботивикористовувалися нормативні акти Російської Федерації, науково-практичнікоментарі до нормативних актів, спеціальна література та періодика.
1. Теоретичніоснови функціонування пенсійної системи
1.1Поняття та види пенсійних систем
ВВ«Новому енциклопедичному словникуВ» дається таке визначення: В«Пенсія - грошовезабезпечення, одержуване громадянином з пенсійних та інших фондів по закінченніроботи, при досягненні пенсійного віку або в інших випадках, передбаченихзаконом В»[10, с. 893].
Цепоняття невизначене в часі й просторі, воно не пов'язане з трудовимпочатком змісту і походження пенсії. Воно сформульовано або, що щегірше, механічно переписано з радянських джерел, які ототожнюютьпенсію з якоюсь В«подачкоюВ» держави після виходу працівника за віком абоз інших причин на пенсію.
Занашу думку, пенсія (від лат. pensio - В«виплатаВ») - це певна частиназаробітної плати працівника, яка в період його трудової діяльності вобов'язковому (або добровільному) порядку відраховувалася у вигляді страхових внесків доПенсійний фонд для резервування на майбутні пенсійні виплати, принастанні непрацездатності по старості або інших причин, передбаченихзаконом.
Виходячиз цього поняття, можна визначити сутність самого поняття В«пенсійна системаВ»і В«пенсійне забезпеченняВ», які не є тотожними за значимістю.
Фактично,коли мова йде про пенсійну систему, мається на увазі система, якафункціонує в тій чи іншій державі. Тому при визначенні поняття В«пенсійнасистема В»необхідно додавати словоВ« держава В», де функціонує такасистема.
ПоняттяВ«Пенсійна система державиВ» - це економічний механізм страхуваннягарантованого і стабільного рівня життя людей похилого віку та осіб,втратили працездатність [12, с. 46].Основний сенс функціонування цієї системи здійснюється черездержавні механізми регулювання. Тому було б доцільно,констатувати виходячи з цього більш правильне визначення поняття В«пенсійнезабезпечення В», яке не можна розуміти ідентично поняттюВ« пенсійна система В».
Отже,пенсійне забезпечення - це державна система правових, економічних іорганізаційно-адміністративних заходів щодо підтримки та захисту осіб від матеріальноїнезабезпеченості внаслідок настання старості, інвалідності або втратигодувальника. За допомогою цієї державної системи дійснозабезпечуються (а не встановлюються) виплати пенсій, умови їх обчисленнявиходячи з отриманих в період трудової діяльності реальних розміріввідрахувань обов'язкових або добровільних пенсійних внесків. А в накопичувальнихпенсійних системах можуть застосовуватися ще і умови тривалості страховогостажу, тобто тривалості періоду накопичень страхових внесків, якітакож істотно впливають на розмір пенсій [12, с. 46].
Засобипенсійного забезпечення держави на відміну від інших державнихвитрат забезпечуються за рахунок створюваних спеціальних позабюджетних фондів,які організують збір та фінансування виплат пенсій. Якщо пенсійні фонди взалежно від своїх фінансових можливостей забезпечують стабільне фінансуванняпенсійних виплат, то тоді можна говорити про внутрішньому фінансовому забезпеченніпенсійного фонду. Якщо ж для виплат пенсій залучаються додатковіджерела за рахунок державних коштів бюджету, то мова йде про зовнішнє або,як іноді кваліфікують, В«змішаномуВ» фінансуванні пенсійних виплат.
Приоцінці пенсійної системи конкретної держави особливу значущість маєступінь зрілості системи. В умовах переважання чисельності молодихплатників внесків над одержувачами пені пенсійну систему іменують В«молодийсистемою В». При поступовому зміну пропорцій цього співвідношення на користьодержувачів пенсії систему називають В«зрілої системоюВ». Кількіснимпоказником, який визначає якість чи рівень зрілості пенсійної системи,є коефіцієнт залежності (КЗ), який відображає число пенсіонерів,припадають на одного платника в процентах.
Структурнаі функціональна характеристики пенсійного забезпечення державипринципово відрізняються один від одного тільки джерелами фінансування. Вцьому аспекті солідарна система, що є державною, по суті, маєтри основних джерела [12,с. 46]:
Вѕвідрахуванняпрацівників;
Вѕобов'язковевідрахування від фонду заробітної плати;
Вѕдержавнідотації.
Внакопичувальною системою два джерела:
Вѕобов'язкові абодобровільні внески працівників;
Вѕвідсотки відінвестиції накопичень.
ВѕУ приватнихнакопичувальних пенсійних фондах:
Вѕвідрахування у виглядівнесків працівників;
Вѕвідсотки відкапіталізації внесків;
Вѕперекиданнядодаткових коштів з інших соціальних фондів на прохання працівників.
Принциповийпитання - організація виплат пенсій. У солідарній системі держава формуєі контролює умови, розміри та строки виплати пенсій. В інших системахвиплати пенсій їх розміри, строки і умови обслуговуються в конкретному договоріміж працівником і страховим агентством.
Томупроцес організації та управління пенсійним забезпеченням є найважливішоючастиною соціального завдання держави. Ця задача, що складається з збору пенсійнихвнесків, акумуляції грошових коштів в руках держави або компаній тасвоєчасного розподілу цих коштів пенсіонерам, є основноюфункцією держави з перерозподілу національного доходу держави,отже, це вважається об'єктом економічних відносин. В економічнійлітературі функції пенсійного забезпечення практично не зачіпаються, хоча,це є важливим еле...
