Введення
Сучаснакредитна система - сукупність різних видівнаціональних банків і кредитних установ, що діють в рамках загальногогрошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційнихбанків та інших кредитно-розрахункових центрів (у разі дворівневої банківськоїсистеми). Центральний банк проводить державну емісійну та валютнуполітику, є ядром резервної системи. Комерційні банки здійснюють усівиди банківських операцій. У країнах з розвиненою ринковою економікою склалисядворівневі банківські системи. Верхній рівень системи представленийЦентральним (емісійним) банком. На нижньому рівні діють комерційнібанки, що підрозділяються на універсальні і спеціалізовані банки(Інвестиційні банки, ощадні банки, іпотечні банки, банкиспоживчого кредиту, галузеві банки, Внутрішньовиробничі банки), інебанківські кредитно-фінансові інститути (інвестиційні компанії,інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди, ломбарди, трастовікомпанії та ін.)
ЗаСтаном на сьогоднішній день структура кредитно-банківської системи Росіїмає наступний вигляд: 1. Центральний банк РФ 2. Комерційні банки 3.Спеціалізовані небанківські кредитно-фінансові інститути - страховікомпанії - інвестиційні фонди - пенсійні фонди - фінансово-будівельнікомпанії - інші Дана кредитна система розвивалася складно і суперечливо. Процесстановлення кредитної системи виявив певні недоліки. Вони висловилися впорушеннях у всіх ланках: продовжують утворюватися й існувати дрібніустанови (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди), які черезслабкої фінансової бази не можуть справлятися з потребами клієнтів;комерційні банки та інші установи в основному проводять короткостроковікредитні операції, недостатньо інвестуючи свої кошти в промисловість та іншігалузі.
Багатоновостворені кредитно-фінансові інститути, страхові компанії таінвестиційні фонди займаються невластивою їм діяльністю: залучаютьвклади населення, виконуючи функції комерційних і ощадних банків. Рядінвестиційних фондів, фінансових компаній і банків побудували свою діяльністьне на справжній комерційній основі, а за принципом піраміди, що викликало хвилюбанкрутств у 1993-1994 рр.. Крім того, високі ставки на короткострокові кредитиведуть до необгрунтованого зростання прибутків, які в подальшому конвертуються віноземну валюту, що знецінює рубль і веде до посилення інфляції. Томубагато сторін діяльності банківської системи Російської Федерації потребуютьподальшому вдосконаленні.
Мета даної курсової роботи - розглянути механізмфункціонування та подальші шляхи розвитку кредитно-банківської системи вумовах ринку, проаналізувати її стан, проблеми та недоліки.
1. Кредитна система Російської Федерації
Створеннюсучасної кредитної системи Російської Федерації передував тривалийісторичний період, який визначався соціально-економічними умовамирозвитку нашої країни. Історія кредитної системи пройшла кілька етапівформування. До 1917 р. наша кредитна система розвивалася закапіталістичним законам, які відображали відповіднусоціально-економічну формацію. За структурою, функцій та операцій вонанаближалася до моделі кредитної системи провідних капіталістичних країн тогочасу. У Російській імперії існувала триярусна кредитна система,складалася з таких ланок.
1.1Структура кредитної системи
Російськоїімперії до 1917 р.
Державнийбанк Банківський сектор, представлений в основному комерційними іощадними банками Спеціалізоване кредитні інститути (страховікомпанії, кредитні товариства тощо) На відміну від західних країн в Росіїбули розвинені в основному два яруси: Державний банк і приватний банківськийсектор. Третій ярус був розвинений порівняно слабо, що пояснювалося низькимрівнем розвитку ринків капіталів і цінних паперів. У той час в Росіїпрактично не було установ, що спеціалізуються на операціях з ціннимипаперами, а їх ринок був представлений всього трьома фондовими біржами. Томуакумуляційного-мобілізаційні функції на ринку капіталів виконували в основномукомерційні банки.
У першімісяці після революції 1917 р. була проведена націоналізація всіх кредитнихінститутів (банків і страхових компаній), на базі Держбанку був створений Народнийбанк. Почалася на початку 1918 р. громадянська війна посуті ліквідувалакредитну систему, так як в умовах відсутності товарно-грошових відносинкредит втратив своє значення. Це підтверджує факт злиття Народного банку зНаркомфіну (міністерство фінансів) Єдиним джерелом доходів у країністала емісія так званих грошових знаків, що сприяло натуралізаціїгосподарських відносин і обмежувало сферу товарно-грошових відносин. Впочатку 20-х років нова економічна політика зумовила відновлення кредитноїсистеми, але в досить усеченнйо формі. Був створений Держбанк, сталифункціонувати акціонерні і кооперативні комерційні банки. До 1925 р. булавідновлена ​​кредитна система, структура якої виглядала наступним чином.
1.2Структура кредитної системи СРСР в 1925 р.
Державнийбанк Банківський сектор: акціонерні банки (Промбанк, Електробанк, Внешторгбанк,Південно-східної банк, Далекосхідний банк, Середньоазіатський банк); кооперативнібанки (Всеуобанк, Українбанку); комунальні банки (Цекобанк і місцевікомунальні банки); Центральний сельхозбанк, республіканські сельхозбанкіСпеціалізовані та кредитно-фінансові установи: товариствасільськогосподарського кредиту; товариства взаємного кредиту: ощадні касиСтруктура кредитної системи була представлена ​​трьома ярусами і висловлювала новісоціально-економічні відносини, що склалися в країні до початку 30-х років.Особливість нової кредитної системи полягала в тому, що більша частина їїланок була державною власністю, потім йшли кооперативна ісама незначна - капіталістична (в основному з товариствами взаємногокредиту). При цьому кредитна система була представлена ​​головним чиномгалузевими і спеціалізованими банками та товариствами з кредитування. У новійструктурі кредитної системи були відсутні страхові компанії та установи,займалися операціями з цінними паперами. Це пояснювалося створеннямдержавної страхової компанії, і її виведенням з кредитної системи, атакож дуже обмеженим ринком цінних паперів у вигляді обороту акцій міжрізними державними організаціями-акціонерами. Таким чином,акумуляція і мобілізація грошових ресурсів практично здійснювалася банкамив рамках державної власності.
Внаступні роки кредитна система зазнала подальші зміни під впливомкредитної реформи 30-х років, коли були ліквідовані всі види власності,крім державної. Крнедітная система була перетворена в одноярусну, абооднозвенную систему, висловлюючи соціально-економічні потреби того часу,пов'язані із здійсненням планів індустріалізауіі і колективізації. Кредитнасистема почала функціонувати в рамках командно-адміністративної системиуправління економікою і була представлена ​​лише трьома банками, ощаднимикасами і двома страховими організаціями.
1.3 Структуракредитної системи СРСР
Державнийбанк Будбанку Банк для зовнішньої торгівлі Система ощадних банків Держстрахі Ингосстрах У результаті такої реорганізації Державний банк, крімемісійної і розрахунково-касової діяльності, взяв на себе наданнякороткострокових кредитів промисловості, транспорту, зв'язку та інших галузейгосподарства, а також довгострокових кредитів сільському господарству.
Другийбанк країни - Будбанку зосередив свою діяльність на наданнідовгострокових кредитів та фінансування капіталовкладень у різних галузяххазяйства, кроєм сільського господарства.
Банк длязовнішньої торгівлі займався кредитуванням зовнішньої торгівлі, міжнароднимирозрахунками, а також операціями з інностранной валютою, золотом і дорогоціннимиметалами.
Системаощадних кас обслуговувала широкі верстви населення шляхом прівленченіягрошових заощаджень, оплати послуг та реалізації вийгришних державнихпозик.
Держстрахмонополізував страхові операції юридичних та фізичних осіб ус...
