Введення
Мовалюдини - це його вербальний портрет. Мова цілої групи або ще ширше -соціального прошарку суспільства - складає мовної портрет соціальної групи. ВХХ - ХХ1 століттях, коли слово, переконливе, конструктивне, в людськомувзаємодії набуло першорядного значення (всі питання глобального значеннявирішуються в більшості своїй за круглим столом, в діалозі), підвищена увагадо мовного портрета мовної особистості або цілої соціальної групи цілкомвиправдано.
Длятого щоб формувати покоління людей, здатних жити безконфліктно і досягатизгоди за допомогою слова, в школі навчають не тільки читати, писати, рахувати, алеі правильному мовному взаємодії. Не випадково після багатьох десятків років ушкільні програми знову введена риторика, а в університетські навчальні плани -теорія комунікації, основи риторики та культури мови.
Тількифахівець-філолог високої кваліфікації здатний реалізувати завданняформування у підростаючого покоління мовної, мовленнєвої, соціокультурної тадіяльнісної компетенцій, тому в процесі підготовки такого фахівцяважливо знати ті В«точкиВ», які потребують постійному впливі на них, щобінтенсивно формувати професійну компетенцію, щоб вироблятипрофесійний стереотип - бачити й усувати помилки або недоліки в своїй ічужої мови. Знання характерних властивостей мовного портрета соціальної групистудентів-філологів сприятиме цілеспрямованій роботі повдосконалення мовної, мовленнєвої та комунікативної компетенцій майбутньоговчителя.
Осьчому предметом нашого дослідження став мовний портрет студентів-філологів убілінгвальної середовищі.
Теоретічевкуюоснову нашого дослідження склали роботи педагогів Ю. Бабанського, С. А.Ветвицький, І.А. Зязюна, І.Д. Багаєва та ін, в яких вчені висвітлили сутністьпоняття В«професіоналізм у педагогічній діяльностіВ»; лінгвістична базадослідження формувалася на основі праць В.В. Виноградова, Т.Г. Винокур, Л.П.Крисіна, Т. М. Ніколаєвої, М. В. Панова, Т.Ф. Шмельова та ін Ідеї мовногопортрета окремої мовної особистості, а також соціальної групи, висунуті іреалізовані в роботах учених, стали орієнтиром у визначенні компонентногоскладу мовного портрета в цілому і конкретної соціальної групи.Лінгвістичні параметри нормативного компонента мовної особистості вбілінгвальної середовищі України, описані в роботах І.К. Білодіда, Г.П. Їжакевич, Н.Г.Озерова та ін були розглянуті нами і включені в порівняльний аналізмовного портрета соціальної групи студентів-філологів.
Впроцесі дослідження були використані наступні методи: теоретичні -аналіз педагогічної і лінгвістичної літератури, емпіричні - спостереженнянад промовою студентів-філологів в навчальному процесі та позааудиторний час;анкетування студентів, рейтинг у середовищі викладачів; метод статистичноїобробки даних - прямий підрахунок.
Розділ 1. Мовний портрет соціальної групистудентів-філологів: спроба визначення поняття
1.1.До питання про компонентному складі мовного портрета соціальної групи. Проблемамовної особистості та її мовної взаємодії в різних соціальних умовахє однією з найбільш досліджуваних у сучасній науці. Саме людина, їїдії і взаємодію зі світом і суспільством сталиоб'єктом інтересів вчених кінця XX - початку XXI ст.
Теоретичнубазу для вивчення конкретних мовних особистостей і дослідних робіт постворенню мовних портретів соціальних груп подготоволі праці Виноградова В.В.,Караулова Ю.Н., Сироткіної О.Б., Шмельова Т.Ф., Сиве к.ф, Інфантовой Г.Г., КузнєцовоїЛ.К., Млатова М.В та багатьох інших учених.
Особливоважлива в цьому аспекті ідея фонетичного портрета, висунута в середині 60-хроків ХХ століття М.В. Пановим та втілена ним у ряді фонетичних портретівполітичних діячів, письменників, вчених ХVIII - ХХ ст. [22, 21]. Пізніше Л.П.Крисін відзначить значущість цієї роботи, ідея якої привернула увагу багатьохвчених, була підхоплена і розвинена, отримавши форму мовного портрета [5; 6; 14;16].
Звертаючисьв нашому дослідженні до проблеми вивчення мовного портрета соціальної групи студентів-філологів,ми виходили з напрацювань учених [7; 10; 13; 17; 20], проаналізували їхні праціі зробили спробу прояснити сутність поняття В«мовної портретВ».
М.В. Панов, створюючи фонетичний портрет окремої особистості, виходить з того, щоособистість характеризується приналежністю до того чи іншого покоління, визначеномусоціальному прошарку і соціокультурної прошарку, а значить, відображає в мовіпевні культурні традиції (театральні, поетичні, побутові тощо), відображаєлокальні мовні особливості та ін [22: 14, 59, 159, 253, 418]. На цьомупідставі можна зробити висновок, що в мовної портрет соціальної групи повиненвходити соціокультурний компонент. Описуючи нормативні фонетичні елементимови і відхилення від норм, вчений таким чином стверджує нормативнийкомпонент у мовному портреті.
Л.П.Крисін досліджує мовної портрет сучасного російського інтелігента і описуєвже характерні фонетичні, лексичні та речеповеденческіе ознакисоціально-мовного портрета цього прошарку населення, але при цьому пильнуувагу приділяє ще й дотриманню/недотримання норм мовного етикету [17, 32]. Отже,вимальовується речеетікетний компонент.
Т.М.Миколаєва ставить питання про побудову таких мовних або, в її термінології, соціолінгвістичнихпортретів, в яких був би компонент, що характеризує тактику мовногоповедінки: вибір одних елементів (з пар або ряду варіантів) і вживання їху промові в залежності від умов спілкування [21, 44]. На цій підставі можнастверджувати, що Т.М. Миколаєва вводить комунікативно-стилістичний компонентмовного портрета. Такий компонентний склад мовного портрета нам здаєтьсяприродним і правомірним, що підтверджує і наше дослідження, проведене врамках СумДПУ ім.А.С.Макаренко серед студентів-філологів.
Студентамбуло запропоновано виділити типи комунікантів, які, на їхню думку, існуютьв студентському середовищі. Майбутні філологи виділили і описали наступні типикомунікантів:
В«ІдеалВ»- Володіє нормами російської літературної мови, легко вступає в комунікативнийконтакт, інформативний в спілкуванні, вміє запросити інформацію; проявляє гнучкістьі уникає конфліктів; володіє культурою слухання. Аналізує своє і чужемовна поведінка, правильно оцінює його і робить висновки.
В«НоваторВ» -інформативний в спілкуванні, але небагатослівний. Неохоче вступає в комунікацію, хочащоразу відкриває щось нове, впевнений в собі. Дотримується мовні норми інорми мовного етикету.
В«хорошистомВ»- Володіє характеристиками В«ідеалуВ», але частіше допускає помилки, сам їх помічаєі виправляє.
В«Прихованийталант В»- правильно і логічно мислить, але відчуває утруднення в мовномуоформленні думки - не вистачає словникового запасу; термінологічний апарат - впасивному словниковому запасі і насилу переходить в активний.
В«ХамелеонВ»- На занятті відчуває утруднення в спілкуванні, відсутня логіка у викладі, прослизаютьмовні помилки, говорить тихо, незрозуміло. Поза аудиторії перетворюється: мовастає вільною, рясніє афоризмами, цитатами, менше мовних помилок, стаєрозкутим мовна поведінка.
В«СелоВ»- У промові яскраво виражений діалект тій місцевості, де народився; відчуваються елементидіалектного вимови, характерні синтаксичні конструкції, простежуютьсяознаки суржику.
В«Мовнийнеадекватний В»- мова з безліччю порушень норм, які не помічаються студентом,вживаються елементи соціолекта, сленг. Відсутня культура слухання.Розв'язність у мовному поведінці.
Звернемоувагу на те, які компоненти мовного портрета просвічують вхарактеристиці студента-комуніканта: нормативний (студенти відзначають, якоюмірою дотримуються/не дотримуються граматичні та орфоепічні норми);комунікативний (як вступає в спілкування, підтримує комунікативний контакт, відзначаєтьсякультура слухання); зовсім не згадується речеетікетний компонент.
Узагальнившиаспекти мовного портрета соціальних груп, представлених в роботах вчених іПрояснити в ре...
