Рефератз дисципліни В«Історія і філософія наукиВ»
Виконав: Dr. Lesher
Новгородськийдержавний університет імені Ярослава Мудрого
Великий Новгород2010
Введення
Намежі 60-70 років XX століття в розвинених країнах стає очевидним, щоінформаційні технології та процеси починають робити істотний вплив нарозвиток суспільства. Спроби осмислити цей вплив призводять до зародженняконцепції інформаційного суспільства - суспільства, в якому головною цінністю іструктуроутворюючої основою є інформація, і в якому всі процеси тіснопов'язані з інформацією та інформаційними технологіями (насамперед, електронними).Таке суспільство зазвичай розглядається як нова ступінь еволюції людськоїцивілізації, як нова фаза суспільного розвитку, при якій інформаційнийсектор економіки починає відігравати вирішальну роль у розвитку окремих країн івсього світового співтовариства.
ВНині є велика кількість наукових досліджень, футурологічнихі публіцистичних робіт, в яких з різних точок зору досліджуютьсяпроблеми взаємовідносин суспільства і особистості з інформаційними технологіями, регулярнопроводяться конференції та семінари. Актуальність даної теми привертає увагувеликого числа вчених і громадських діячів, і це не дивно -інформаційна індустрія продовжує стрімко розвиватися, охоплюючи всінові і нові напрямки.
Далізроблена спроба узагальнити деякі погляди на інформаційне суспільство, особливостійого формування, проблеми та перспективи розвитку. Для цього необхіднорозглянути історичні передумови його виникнення, основні теоретичніідеї та концепції. Крім того, важливо простежити сучасні тенденції розвиткусуспільства, пов'язані з широким розповсюдженням інформаційних технологій, щодозволить зробити висновок про те, як іде процес розвитку інформаційногосуспільства в даний час, і які наслідки ці процеси матимуть длялюдей.
1. Роль інформації всуспільстві: історичний аспект
<p> НаПротягом історії людської цивілізації з найдавніших часів і до наших днівможна виділити декілька так званих інформаційних революцій - якіснихзмін у всіх сферах життя суспільства, викликаних впровадженням нових засобівпередачі та зберігання інформації. Прийнято виділяти чотири інформаційнихреволюції, які мали визначальний вплив на розвиток людства.
Першареволюція ознаменувалася винаходом писемності та призвела до значногострибка у розвитку людської цивілізації. З'явилася можливість неспотвореноїпередачі знань і збереження їх для наступних поколінь.
Другареволюція була пов'язана з розвитком друкарства, яке в свою чергу булотісно пов'язане з переходом до індустріального суспільства. Книгодрукування відкриломожливість тиражувати знання, з метою зробити їх доступними для великоїчисла людей.
Наступнийякісний стрибок у питаннях передачі та зберігання інформації був зумовленийвпровадженням нових технологій зв'язку, заснованих на електриці і радіохвилях.Це дозволило передавати інформацію на величезні відстані практичномиттєво, а також зберігати її на магнітних та інших носіях.
І,нарешті, четверта революція, що відбулася в другій половині XX століття, характеризуєтьсяуспіхами в області електроніки (зокрема, широким застосуваннямнапівпровідникової техніки), які зробили можливим створення невеликихвисокопродуктивних електронно-обчислювальних машин з програмнимуправлінням, повсюдне їх впровадження в діяльність людини, а такожстворення комп'ютерних мереж. Це спричинило за собою кардинальні перетворенняу способах формування, організації та поширення інформації. Також в цейперіод були досягнуті значні успіхи в розвитку телебачення.
Кожнаподальша революція була б неможливою без досягнень, зроблених напопередніх етапах. Але саме четверта революція мала визначальне значеннядля виходу на перший план інформаційної індустрії, пов'язаної з виробництвомтехнічних засобів, методів, технологій для виробництва нових знань.Фактично ця революція інтегрує ефекти всіх попередніх, бо створюєтехнологічну основу об'єднання інтелектуальних здібностей всьоголюдства. Як ніяке що передує відкриття або винахід в світі інформаціїі комунікацій, ця інформаційна революція (іноді вживається терміниВ«Комп'ютерна революціяВ» або В«мережева революціяВ») надає потужний впливна всі сфери життя суспільства: політику, економіку, культуру і, зрозуміло, нажиття і безпеку людей.
Паралельноз розвитком техніки розвивалося й саме поняття інформації, набуваючи новихсмисли та програми в різних областях. Поняття інформації є настількиємним, що не існує єдиного його тлумачення. Тим не менше, воно повсюдновикористовується у фізиці, інформатиці, кібернетиці, теорії кодування, теоріїсистем, філософії і, в цілому, є наріжним поняттям сучасної науки.При цьому кожна галузь наукового знання розглядає інформацію виходячи звласного набору ознак.
Слідвідзначити, що, по-справжньому дослідженнями в галузі інформації стализайматися тільки в XX столітті. Так, наприклад, в 20-х роках XX століття робилисяспроби вивчення властивостей інформації як сукупності фактів, виходячи з теоріїжурналістики. Потім К. Шенноном була створена статистична теорії інформації(Професор Л.І. Хромов, також вживає по відношенню до теорії Шеннона термінВ«Теорія скалярною інформаціїВ» [1]) як основи теорії зв'язку і теоріїкодування. Пізніше поняття інформації було розширено і доповнено Н. Вінером іУ. Ешбі з точки зору кібернетики.
Подальшідослідження показали, що поняття інформації значно більш ємне і, щодуже важливо, що існує поза сприйняття конкретної людини. Таким чином, поняттяінформації стало розглядатися і з філософської точки зору. Весь навколишнійнас світ, як доступний, так і не доступний людині, усюди має інформаційнуструктуру. Виникають різні погляди на інформацію з точки зору філософії.З'являється таке науковий напрямок як філософія інформації, основні завданняякої були сформульовані як критичне дослідження абстрактній природи іосновних принципів інформації, а також розробкою і застосуваннямінформаційно-теоретичних і обчислювальних методологій до філософськихпроблемам.
Докінця 60-х років XX століття інформація та інформаційні процеси нерозглядалися як щось самостійне. А з точки зору матеріалістичноїфілософії (довгий час домінувала, зокрема, в нашій країні) вважалося,що вдосконалення інформаційних процесів викликається, насамперед, потребамирозвитку матеріального виробництва і переслідує мети його обслуговування. Так, наприклад,темпи зростання пізнання, накопичення цінної інформації є важливим показникомсуспільного прогресу, але цей показник не розглядався як головний і єдиний.Говорилося про те, що сама по собі інформація не здатна збільшитивиробництво матеріальних і культурних цінностей, і що вона приносить користьтільки тоді, коли втілена в техніку і технологію, в культурні цінності, взнання та досвід людей, в форми їх спілкування, у всю систему суспільних відносин.Цінність інформації є дійсною, коли вона сприяє зростаннюматеріально-енергетичного та духовного потенціалу людей, сприяє їхвсебічному розвитку та вдосконаленню. Тому місце соціальної інформаціїзалежить, насамперед, від характеру самого суспільства, від властивої йому системигромадських і насамперед економічних відносин. Соціальна інформаціяхарактеризує суспільну свідомість, взяте в його регулятивному аспекті. А цеозначає, що у всіх випадках соціальна інформація є продуктом івідображенням суспільного буття в тій же мірі, якою таким продуктом івідображенням є суспільна свідомість. Будучи вторинною по відношенню досуспільного буття, соціальна інформація разом з тим під всезростаючоїступеня чинить на нього активний зворотний вплив, що знаходить своєвираз в її посилюється регулятивної функції. Однак, регулятивна рольсоціальної інформації визначається потребами матеріального виробництва ітим, наскільки адекватно вона відображає найглибшу сутність цієї об'єктивноїоснови суспільства. Таким чином, з вищевикладеної точки зору, громадськебуття, матеріальне виро...
