ПРОБЛЕМАПохождення у вченні Прокл Діадох
Зміст
Введення
1. Методологічнеобгрунтування дослідження
2. Визначення джерел
3. Проблема исхождения в філософіїПрокла
3.1 Візантійська імперія в 3-5 в.в.н.е. і біографія Прокла
3.2 Визначеннятерміна В«pro> odovВ»
3.3 Проблема исхождения вВ«Першоосновою теологіїВ» Прокла і шоста книга В«ДержавиВ» Платона
3.4 Прокл іпостановка В«тематичної проблемиВ»
3.5 Розвиток науки і ідеяисхождения
3.6 Послідовністьисхождения
3.7 похождення в контексті проблемимежі і безмежного
3.8 Проблемаисхождения в інтерпретації В.С. Біблера
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Постановкапроблеми исхождения в філософії Прокла діадохів, очевидно, не припускаєсуворого обмеження дослідження антіковедческімі, історіософським тафілологічними аспектами - хоча можливість переходу в ці області, безсумніви, завжди приваблива. Тим не менш, на сьогоднішній день єбезліч робіт, які досліджують тексти Прокла саме при ретельному очищенніпроцесу проведення дослідження від рефлексії; такий підхід, однак,виявляється небезпечний можливістю неусвідомлюваного В«вчитуванняВ». Робота з текстомв такому разі ризикує перетворитися на дослідження самого дослідника в йогоодиничності. Прокл Діадох є фігурою першорядної важливості, оскількитворив на сполученні епох; саме в його роботах відбувається світогляднатрансформація, перехід від античного світогляду до середньовічного; саме вних слід шукати ключ до розуміння античної та середньовічної філософії. Длясучасного ж російського д
ослідника важливість Прокла полягає в тому, щовін вплинув як на західну, так і на східну думка; розуміння загальнихдля російської та європейської метафізики основ може дати можливість порівняння,розрізнення і пошуку свого шляху. Очевидно, що філософія Прокл Діадохсучасна остільки, оскільки залишає - продовжує залишати - бляклісліди і в Росії, в світогляді російської людини: ці сліди ведуть нас черезС.Н. Булгакова, імяславцев і Ніла Сорський прямо до стін стародавнього Києва. Чи непотрібно доказів того, наскільки важливу роль зіграла традиціяапофатичного богослов'я в російській культурі; розуміючи витоки цього вчення, мирозуміємо себе.
1. Методологічне обгрунтуваннядослідження
Історіяфілософії як наука повинна спиратися на текст - це вимога ріднить її злінгвістикою, філологією, мовознавством і літературознавством; та, в кінцевомурахунку, всі перераховані науки мають справу зі сферою зафіксованих смислів, повизначенням Поля Рікера [1]. Прицьому ми припускаємо, що літературознавець та історик філософії в рівній мірішукають кордон самого тексту - а значить, займаються визначенням початковогосенсу. Проблема з'являється тоді, коли ми акцентуємо увагу нанеоднорідності сенсу при його тимчасової протяжності - з одного боку, - інерозривному зв'язку сенсу з настільки ж мінливим мовою, прив'язкою останнього до тогочи іншому моменту часу, як і до даного носію мови, його середовищі,географічної області, в якій сенс себе виявив спочатку. Проблемиподібного роду особливо явно впадають в очі, коли ми досліджуємо текст-сенс,час створення якого відстоїть від нас на кілька десятків століть. Тимчасовоїбар'єр здається ще більш непереборною, коли збитий з пантелику історик філософіїзвертається за допомогою до гуманітарних або, - після невдачі - позитивним наукам,таким, як археологія чи навіть емпірична психологія. У всіх випадкахВ«Об'єктивністьВ» виявляється похована під невизначено великою кількістюВ«Культурних шарівВ».
Слідомза Умберто Еко [2] і М.М.Бахтіним ми можемо знайти вихід - нехай лише по видимості заповнює порожнечу вметодологічному обгрунтуванні - у розумінні тексту як групи В«опорних стовпівВ»,і піддати дослідженню як дані В«стовпиВ» - слова, - так і простірміж ними - місце, залишене для читача. Аналіз В«опорВ» при цьому повиненвраховувати те, що, за очевидної даності їх читачеві, записане слово єВ«СкутийВ» мова - який неравен собі в кожний момент часу - і мова, -індивідуальна, залежна від В«апперцептивного багажуВ» (поняття, розробленеІ.Ф. Гербартом), рядів асоціацій, і таємничим чином обумовлена ​​мовою,в той же час формуючи останній [3]. Важливо іте, що текст, написаний в певний проміжок часу певнимавтором в певній країні, при цьому, з часом набуваєВ«НашаруванняВ» - подія тексту (з-буття позачасовий В«осіВ» тексту і нашарувань-інтерпретацій,впливу останніх на розвиток значень термінів і, навпаки, впливінтерпретацій на розвиток специфічної термінології) обростає смисловимидоповненнями і спотвореннями.
Нарешті,складність становить і те, що текст, будучи зафіксований певним авторомабо колективом авторів, з одного боку, по всій видимості, лише часткововідображає думку самого автора - оскільки В«кістякВ», перенесений на папірус,пергамент, віск або папір, в той же час відривається від В«апперцепціонногобагажу В»автора. З іншого боку - і це обставина надзвичайно важливо -подія тексту передбачає внесення в рамки іншої події, що минає щеглибше корінням в історію думки і культури. (Джеральд Холтон звернув увагу нацей факт у роботі В«Тематичний аналіз наукиВ»).
Існуєпотреба, таким чином, у виявленні В«тематичних питаньВ», відповіддю наякі є досліджуваний текст; але, при цьому, для розуміння тексту, - ідана обставина найчастіше ігнорується дослідниками - необхідно ірозуміння того, що протягом часу подія тексту розвивалося; це означає,зокрема, зміна значення слів і неминуче вплив В«історіїВ» слова насучасного читача . Стосовно до даного дослідження, можна з усієюупевненістю стверджувати, що сучасний дослідник, незалежно від йогобажання, В«вчитувавсяВ» смисли, вкладені в поняття, які використовує ПроклДіадох, - сам В«апперцепціонний багажВ», укупі зі знанням подальшого розвиткуісторії впливає на прочитання тексту - і цей факт повинен бути використаний, безсумніву, на благо дослідження. Ми повинні визнати, що розгортання подіїтексту - і навіть відбір В«нашаруваньВ» - відбувається у відповідності до змістутексту; зафіксований відповідь на В«тематичний питанняВ» міститься в ньому самому,а, значить, і в В«отвечанііВ» на нього, протяжному в часі, є внутрішнянеобхідність чи В«вектор розгортанняВ». Можна зробити висновок, щопроблематика, виражена Проклом - стосовно до даного дослідження - можеі повинна бути розкрита тільки через звернення як до попереднього періодуісторії думки для розуміння В«детермінатівиВ» тематичного питання, так і донаступного періоду розвитку проблематики. Таким чином, ми можемо виділити 3моменту дослідження:
1)Аналізепохи створення тексту і особистості автора
2)Виділенняосновних проблем, що стоять перед автором тексту і дослідження історії їхпояви
3)Аналізвнутрішньої логіки тексту з урахуванням попередніх моментів.
2. Визначення джерел
Вподію філософії Прокла - бачив у собі систематизатора вченняВ«БожественногоВ» Платона і залишив масу коментарів до діалогів останнього- Повнота принесена в жертву несуперечності. Тому досліднику, якийзалишив всі претензії на осягнення таємниць метемпсіхоза, необхідно вибратиосновний текст, припускаючи узгодженість останнього з ідеями, яківисловлені в що дійшов до нас корпусі творів в цілому. При цьому читач,приречений дивитися на епоху написання тексту лише з боку, змушений абобезплідно намагатися В«зчиститиВ» нашарування наступних епох - здійснюючи цейподвиг в середовищі, незмінно ворожої тієї, в якій був написаний вихідний текст,- Або прийняти в подія - з-буття тексту - все що мали місце прочитання іпокірно пройти шлях розвитку понять і самої мови. Дане дослідженняпокликане показати важливість прийняття до уваги другого варіанту. У події же філософіїПрокла, без сумніву, роль В«opusmagnum В»- яким би іронічнимвідтінком в даному контексті не наповнювалося це вираз - грає трактатВ...
