Структурафілософського знання
Як будь-яка розвиненанаука, філософія має свою внутрішню спеціалізацію. Класичними розділамифілософії вважаються онтологія, гносеологія, логіка, етика, естетика і історіяфілософії.
Структура філософськогознання відносна. Кожна філософська система має власну структуру.Між основними розділами філософії ні в одній системі не існує жорсткихкордонів, їх зміст перетинається, проблеми, досліджувані в одних розділах,розглядаються і в інших.
Найважливішим розділомфілософії є ​​онтологія.
ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos - Суще і logos - Слово, вчення, наука) - вчення про сущому, вчення про буття.
Онтологія - це вченняпро все, що існує. Вона вивчає найбільш загальні форми буття, відволікаючись відїх конкретного змісту. Ці форми виражаються в основних онтологічнихкатегоріях: буття і небуття, матеріальне і ідеальне, матерія і свідомість,простір і час, переривчастість і безперервність, рух, зміна і т. д. (докладнішесм.: 5.2. Філософське вчення про буття).
У складі онтологіївиділяють свої підрозділи, які вивчають найбільш загальні закономірності існуванняпевних сфер буття: природи, людини, суспільства.
Такими підрозділамиє філософія природи, філософська антропологія, соціальна філософія (докладнішесм.: Модулі 5, 6, 7).
Філософія природи, абонатурфілософія (від лат. rtatura -природа) - найдавніший розділ філософії. Його предметом є основнізакономірності існування природи. Натурфілософія прагне узагальнитинаявні знання про фізичний світ, створити єдину картину світу, вона тіснопов'язана з природничо знанням. Найважливішою філософською проблемою вивченняприроди є питання про походження фізичного світу.
-->>
Філософськаантропологія (від грец. anthropos - людина)- Філософське вчення про людину. Як самостійна галузь вона сформуваласяв XVI в. Філософська антропологіявивчає проблеми походження людини, сенсу його існування,взаємин людини з природою і суспільством. Детальніше див: 7.3.Філософія про походження людини і про його природу.
Соціальна філософія (відлат. socium - суспільство)- Наука про основні закони існування суспільства. Розділи соціального знання,присвячені окремим сторонам суспільного життя, містилися у всіхнайбільших філософських навчаннях з часів античності. Проте виділення суспільствав якості самостійного об'єкта вивчення відбулося тільки на початку XIXв. Сучасна соціальна філософія розглядає суспільство як систему яксукупність взаємодіючих елементів і як процес (як послідовнезміна, розвиток громадських структур). Синонімами соціальної філософії врізних філософських теоріях виступають поняття В«загальна соціологіяВ», В«філософіяісторії В»,В« історичний матеріалізм В»та ін .
Другим основоположнимрозділом філософії виступає гносеологія.
ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis -знання) - вчення про пізнання, теорія пізнання.
Гносеологія вивчаєсутність і зміст процесу пізнання, досліджує взаємини міжсуб'єктом і об'єктом пізнання, розглядає проблеми кордонів, джерел, формі способів пізнання існуючого світу.
У сучаснійгносеології виділяються такі провідні галузі, як епістемологія та наукознавство.
Епістемологія (відгреч. episteme - знання)- Вчення про знання як такому. Епістемологія вивчає знання, відволікаючись відсуб'єктно-об'єктних відносин у процесі пізнання. Вона досліджує структурузнання та закономірності його функціонування. Епістемологія існує зчасів античної філософії, хоча багато хто її проблеми до XXв. вивчалися в рамках формальної логіки.
Наукознавство - дисципліна,вивчає теоретичні проблеми розвитку науки. Виділення наукознавства всамостійну галузь відноситься до 60-м рр.. XXв.
Наступним післяонтології і гносеології провідним розділом філософії є ​​ логіка (відгреч. logos -слово, поняття, думка, вчення, наука) - наука про закони мислення. Логікавивчає закони, форми, способи, засоби мислення, розглядає проблеми,пов'язані з інтелектом, в тому числі і штучним (машинним). Логіказародилася в античний період.
Основним розділомлогіки є формальна логіка - вчення про форми міркувань,розглянутих абстрактно від їх змісту. Родоначальником формальної логікиє Аристотель.
Класичну формальнулогіку називають також традиційної, або аристотелівської. З кінця XIXв. в рамках формальної логіки набула поширення математична(Символічна) логіка, вивчає процеси мислення за допомогою їхматематичного опису.
Онтологія, гносеологіяі логіка, що вивчають існування, пізнання і мислення, являють собою ядро,основу філософського знання, будучи взаємопов'язаними частинами єдиного цілого.Крім цих основних розділів до складу філософії входять і інші, такзвані периферійні (від лат. periphereia - віддаленийвід центру, окружний) розділи: етика, естетика, історія філософії.
Етика (від грец. ethos - звичай,характер) - вчення про моральність, моралі. Етика досліджує природу, сутністьі зміст моральності, вивчає основні цінності людського життя.Етика виникла як практичний напрямок в античній філософії, як вчення пронорми людської поведінки. На відміну від онтології, що вивчає те, що є,етика міркує про те, як треба поводитися, тобто є нормативноюдисципліною. Основною проблемою етики є питання про походження моральнихнорм: чи створює їх суспільство, або вони існують об'єктивно, незалежно відлюдини.
В рамках етикивиділяються етологія - наука про етичні норми конкретних суспільств тааксіологія (від грец. axia -цінність) - вчення про цінності людського життя.
Естетика (від грец. aisthetikos - чуттєвий,чуттєвість) - вчення про закони прекрасного. Естетика, як і етика, єнайдавнішим розділом філософії. Вона вивчає сутність, форми, типи прекрасного вприроді, мистецтві, людському житті. Основною проблемою естетики єпитання про походження критеріїв прекрасного: чи існує В«об'єктивнопрекрасне В», або розуміння прекрасного завжди суб'єктивно як породженнялюдської свідомості. Історія філософії вивчає розвиток філософськоїдумки від її зародження до наших днів. Структурною основою історії філософіїє її періодизацію, тобто поділ на періоди, етапи, а такожнапрями і школи. В історії філософії виділяють кілька етапів становленняфілософського знання
Питання для самоперевірки
(перший рівеньрозуміння матеріалу)
філософіяонтологія логіка естетика
1.Що входить вструктуру філософії?
2.Як колопитань онтології?
3.Як головнапроблема гносеології?
4.Який рольвідіграють закони і принципи в становленні філософського знання як системи?
