МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇПолітики УКРАЇНИ
уманський НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ
САДІВНІЦТВА
РЕФЕРАТ
з філософії на тему:
В«Воля людини: ілюзія чиреальність? В»
Виконала:
Кулібаба Руслан Вікторович
Умань 2010
План
Вступ
І. Різнобічність Тлумачення ПоняттяВ«СвободаВ» та її форми
1.1Субстаціональне,Акцидентальної та феноменологічне розуміння свободи
1.2Основніформи свободи - фізична, соціальна та моральна
ІІ. Історичні етапи Формуванняфілософських поглядів Щодо свободи
2.1Поняттязвільни за часів Антічності
2.2СвободаЯк Вибір и визнання: за Середньовіччя та періоду Відродження
2.3СвободаЯк пізнана необхідність для міслітелів Нового годині
ІІІ. Свобода в сучасний Періодглобалізації та Відповідальність за свободу
3.1Основизвільни сучасного європейського суспільства
3.2Свобода всучасний Період глобалізації та проблема розвітку звільни у майбутнє
3.3Проблемасуперечності функціональної дієвості розуму реалізації свободи
3.4Ілюзорністьіснування свободи Як протиставлення відповідальності
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Для більшостілюдей свобода (воля) є Найвищий цінністю. Однак, Дуже част
о, Дуже часто в жіттімі стікаємось з тім, Що свобода розглядається Як засіб для реалізації іншихцілей. У цьому значенні Під свободою розуміють свободу слова, совісті, зібрань,свободу вільного пересування. З філософської точки зору актуальним є питання,чі ОТРИМАНО ВСІ віщеперелічені звільни людина почуватіметься Вільно. Більшємнім поняттям свободи віражається у Слові В«воляВ». Інакше Кажучи свобідній,означає и Вільний, тобто тієї хто НЕ обмежує себе у Чомусь. Свобода зараз -найважлівіше Поняття для людини, Яка розуміє свою роль у суспільстві; свободадля Такої особини перебуває в епіцентрі Його жіттєвіх Принципів. Неможливимвіглядає Розвиток суспільства без Надання йому неілюзорної, справжньої свободи,Яка НŠ​​обмежує жодних з людей.
Для Розкриттясмислу свободи необхідно розглянуті НЕ Тільки понятійній спектр ПоняттяВ«СвободаВ», альо ї прослідкуваті історічну трансформацію даного терміну відантічності до сьогодення. Аналіз реальності свободи не буде повний без аналізусучасного спрійнятя звільни в глобальному суспільстві. Сучасне сприйняттівзвільни потрібно досліджуваті через призму глобалізуючого світу та суспільства,його призначення та вімагає від свободи В«свогоВ» трактування.
Метою даноїроботи є Розкриття смислу звільни Як Засоба існування, а кож Дослідження міріілюзорності чі реальності свободи. Аджея ОТРИМАНО Певної міру свободи, індівідотрімує и пропорційну міру відповідальності, тобто міру обов'язків, які Знову жтаки змушують відчуваті собі обмеження и вільному існуванні.
Основоположникамифілософії свободи вважають праці відоміх міслітелів: І.Канта, Й.Шелінга,Ф.Гегеля, Т.Гоббса, Ж.П. Сарті та Спінозі. Їхні уявлення про свободу мідослідімо більш детально. Важливим кож відмітіті, Що уявлення віщезгаданіхфілософів про свободу, Це уявлення трансформаційні, тобто Такі, які змінюютьсяПротяг Історії розвітку філософської думки або окремого вченого, абосуспільства загаль. Свобода відозмінюється в процесі трансформації філософськоїдумки.
ПредметДослідження: Трансформація Поняття свободи в Історії філософії, а кожвідозмінення ставлені и розуміння самої свободи. Свобода Як Поняття, Термін,сукупність прав, певне Досягнення суспільства. Ставлені до свободи людини тарозуміння свободи у філософів Протяг історічного розвітку людськоїцівілізації.
Весь спектр звеликого різноманіття концепцій и трактування свободи, пропонується розглянуті основнітіпологічну розрізненість Поняття свободи. Для того, щоб дане Дослідження НЕперетворилася в простий калейдоскоп історічніх змін розуміння свободи, мівіходітімемо з основних трактування свободи у чотірьох періодах Історії:Антічність, Середньовіччя, Новий час, та сьогодення (Період глобалізації), акож Спробуємо осягнути її (свободи) реальність з позіції раціональногорозуму.
окремомурозкріватімемо питання ілюзорності та реальності свободи на сучасности етапірозвітку суспільства. При цьому слід аналізуваті Сучасні Досягнення європейськогосуспільства в розумінні політічної та особістісної звільни, які досяглосуспільство та які культівуються в країнах Західної Європи Гірськолижний та країн іншихдемократій. Сюди можна віднесті ряд прівілеїв демократичного суспільства такихЯк свобода віборів, свобода слова чи свобода зібрань. При цьому ЄВРОПЕЙСЬКІзвільни слід розглядаті в сукупності з тимі ж таки європейськімі обов'язками,які однозначно вімоглівіші Ніж у країн з меншим РОЗВИТКУ прав. Альо відсутністьправ не означає и відсутність свободи, Що буде розглянуто більш детально.Розуміючі багатогранність звільни слід розмежуваті її у нашому досліджені натри Основні архетипи: фізична, моральна та соціальна свобода не віділяючі прицьому жодних Із них в головну и другорядну, и порівнюючі їх у загальнорозумінні ціх свобід.
І.Різнобічність Тлумачення Поняття В«свободаВ» та її форми
1.1 Субстаціональне,Акцидентальної та феноменологічне розуміння свободи
Спершу віходітіме з Будьонного Подання звільни в уяві. "Свобода" єбагатозначнім терміном. Що мається на увазі, коли кажуть про свободу? Йдетьсяпро свободу "як таку" чі про свободу Як ознайо Певної інших промов, Наприклад,про свободу волі? ЯКЩО йдеться про свободу волі, або про свободу виборів, абопро свободу політічну, або про свободу дії ТОЩО, то, вочевідь, свобода втрачаєСвоє Первин и докорінне значення. Аджея свобода Як предикат, тобто Як додатокдо субстанції, Більше НЕ є свободою. Інакше Кажучи, свобода Як властівість чіОзнака інших промов або явищем постає чімось перелогових и відноснім. Проти,водночас, ЯКЩО пріпустіті, Що свобода є самодостатнім и Незалежності явищем (альоНЕ феноменологічнім феноменом), а кож ЯКЩО пріпустіті Наявність у Світі"Звільни Як Такої" чі то "звільни самої по собі", то одразу вінікає проблемадотічності звільни до інших Явища, які ми звіклі іноді назіваті свобіднімі:свобідна людина, свобідна воля, тощо. Справді, ЯКЩО свобода є субстанцією, єчімось, Що існує саме по собі, то як можлива свобідна воля або свобідні вибори?Отже, свобода Може розумітісь у філософії: Поняттєво: субстанціонально (тодіВона не Може буті властівістю будь-Чого іншого); Акцидентальної (тоді вонвтрачає сенс власне звільни). Феноменологічно: коли перше и друга ототожнюються.
У разі субстанціонального розуміння свобода Може поставаті Як такареальність, до якої долучаються Усі Інші Явища (воля, Вибір ТОЩО). Альо НЕ УсіЯвища мі схільні назіваті вільнімі. Тоді Чому одні з них залучаються дозвільни, а Інші - ні? Відповідь можна знайте, звертаючи не до свободи, а досутності тихий Окрема явищем, Що залучаються до свободи. При цьому, звичайна,пріпускається самостійність и самодостатність звільни Як джерела вільностіУсього, Що до неї залучається.
У випадка Акцидентальної розуміння свобода постає Як додаток до іншихпромов и явищем. Додавання звільни Може віклікатісь кількома обставинами.По-перше, ЯКЩО звільни потребує сутність того чи іншого Явища чі Речі. Чи небудемо одразу відкідаті Акцидентальної свободу Як таку, оскількі вон, на Першомупогляд, позбавляється будь-який сенсу, оскількі в такому разі начебто відіграєперелогових функцію. Аджея аналіз звільни в Акцидентальної розумінні маєґрунтуватісь на інших підвалінах, Ніж міркування Щодо субстанціональноїзвільни.
припущені феноменологічності звільни, тобто Подання її у віглядіфеномену, є суперечлівім. З одного боку, свобода, за Ж.-П. Сартром, єфеноменом, оскількі вон є неодмінною властівістю існування ("вільним-Буття") [1],Котре самоспрічіняється чі самопродукується. З іншог...
