Білоруськийреспубліканський союз
споживчихтовариств
Установаосвіти
В«Білоруськийторговельно-економічний університет
споживчоїкооперації В»
МАГІСТРАТУРА
Реферат
З ДИСЦИПЛІНИ:
Філософія іметодологія науки
Тема: ІмамАбу Ханіфа
Виконав магістрант:
Давлат А.А.
Науковий керівник:
доцент Юріс Т.А.
Гомель - 2011
Зміст
Введення
1.Жізнь Імама Абу Ханіфа
2.Формування ханафітського мазхаба
2.1 Історіографія ханафітськогомазхаба
2.2 Ієрархія авторитетів в ханафітськогомазхабе
2.3 Поширення ханафітськогомазхаба
Висновок
Література
Введення
Абу-Ханіфа - найбільшафігура в історії класичної релігійно-правової думки ісламу, чия спадщинанайдієвішим чином актуально для мусульман і сьогодні. Послідовники йогошколи зустрічаються у всіх куточках земної кулі і обчислюються сотнями мільйонів.З ім'ям Абу-Ханіфа знайомі і представники інших конфесій та світоглядів,адже воно стало надбанням загальносвітової правової культури. Виникає в ційзв'язку інтерес до особистості та спадщини видатного мусульманського факіха(Богослови-правники, що опанували фікх, називаються Факіх (В«знаючіВ»)) очевидний.Однак російськомовний читач зможе задовольнити його лише в мінімальнійступеня. Парадоксально: ім'я Абу-Ханіфа на слуху у всіх, хто знайомий з тематикоюІсламу та історією його правового вчення, але до цих пір в Білорусі ніхто неробив серйозних досліджень, присвячених життю і спадщині знаменитогомусульманського правознавця. У Росії велика частина мусульман єприхильниками ханафітського традиції, а перші статті, присвячені імама і йоготворчості, з'явилися в вітчизняній н
ауці ще в кінці XVIII ст. Вмусульманському ж світі інтерес до особистості Абу-Ханіфа має набагато більш древнікоріння. Першу біографічну книгу про нього склав Ахмад ібн Сальт більше тисячіроків тому. З тих пір життєписів вченого у вигляді як окремих книг, так істатей в біографічних збірниках було написано чимало. На жаль, частина зних не збереглася, а багато хто до цих пір не введені в науковий обіг, залишившисьневиданими. З великим відривом за займаним обсягом лідирує стаття про імамааль-Бухарі, укладача другий за значимістю після Корану книги в Ісламі. Йогожиттєпис викладено на 30 сторінках. Але Абу-Ханіфа навіть аль-Бухарі позбавивцього своєрідного першості: йому присвячено незрівнянно більше - 130 сторінок,ціла книга в книзі. Іншими словами, Абу-Ханіфа - самий суперечливий образ вісторії мусульманської релігійної науки.
Абу-Ханіфа народивсяв 699г., а помер в 767 р. (за хиджре 80-150 рр..). Він був найстаршим середвсіх імамів - засновників сунітських мазхабів. Так, Малік ібн Анас народився в 713 р., а помер у 795 р. Імам Мухаммад аш-Шафії народився в рік смерті Абу-Ханіфа, а Ахмад ібн Ханбала -тільки в 780 р. З усіх цих імамів тільки Абу-Ханіфа міг зустрічатися зісподвижниками Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Всевишнього), хоча цейфакт є предметом для дискусій. Подібне питання для шанувальниківрелігійного авторитету тих часів мав принципове значення. Справа в тому,що з плином часу серед мусульман утвердилася ідея богообраності двохпоколінь: Сахаб і табіінов. В результаті формалізації даних понять до Сахаб(Сподвижникам) стали відносити всіх людей, які, будучи мусульманами, хоча браз у своєму житті бачили Пророка Мухаммада, а до табіінам - тих, хто також,будучи мусульманами, бачили і чули хоча б одного сподвижника. При цьому булоособливо важливо не просто побачити Сахаб, але і отримати від нього збережене нимзнання релігійного перекази (хадис). Однак складність полягає в тому, щоАбу-Ханіфа народився хоч і раніше багатьох відомих факихов, але все ж доситьпізно для того, щоб стати повноцінним В«наступникомВ» сподвижників Пророка. Домоменту, коли Абу-Ханіфа почав більш-менш усвідомлено сприйматинавколишню дійсність, дожили лише деякі з числа Сахаб, - хто бачивПророка в такому ж юному віці.
Біографивченого схиляються до того, що в дитинстві він бачив Анаса ібн Маліка (помер бл. 710 р.) - один з наймолодших сподвижниківПророка. З десятирічного віку він був відданий батьками в служіння доПророку, при якому перебував до його смерті. Від нього передано безлічхадисів, значну частину яких він записав ще за життя Пророка. Але вонисперечаються про те, чи чув Абу-Ханіфа з вуст Анаса вислови Пророка. Не виключенотакож, що з числа Сахаб майбутній імам зустрів Абу-Туфайль Аміра ібн Василя.
ОднакАбу-Ханіфа, формально підпадає під статус В«наступникаВ», в цій якості длярелігійної науки Ісламу не уявляв ніякого інтересу, тому що в рамкахмусульманської традиції цінність покоління табіінов полягала, насамперед, уте, що вони зберегли для майбутніх нащадків хадіси від Пророка Мухаммада. Сталобути, дані зустрічі вивищували релігійний авторитет Абу-Ханіфа не як вченого,а лише як людину, бо завдяки ним він підпадав під благовествующий протабіінах аят Корану і відповідні хадіси Пророка. Разом з тим, самАбу-Ханіфа не без підстав вважав, що рівень його знань цілкомвідповідає знанням табіінов. В«Якщо є хадис від Божого Посланця, -говорив він про своє науковому методі, - то ми беззастережно приймаємо його. Якщоє кілька думок Сахаб, то ми вибираємо між ними. Якщо ж рішеннядано табіінамі, то ми суперничаємо з ними В», боВ« вони і ми - [звичайні] люди В»-додавав вчений.
Об'єктомреферативного дослідження є ханафітського мазхаб. Предмет дослідження -генезис ханафітського мазхаба. Мета дослідження - показати роль ІмамаАбу-Ханіфа в генезі ханафітського мазхаба.
Завданнядослідження:
- датиопис особистості Імама Абу-Ханіфа та його життя;
- висвітлитиособисті заслуги Імама Абу-Ханіфа у формуванні ханафітського мазхаба;
- показативклад учнів Імама Абу-Ханіфа у розвиток і поширення ханафітськогомазхаба;
- дати загальненадання про ханафітського мазхабе і його ролі в мусульманському світі.
1. Життя ІмамАбу Ханіфа
Самийвідомий і впливовий факіха в історії Ісламу ан-Нуман ібн Сабіт, більше відомийяк Абу-Ханіфа, народився під час п'ятого Омейядського халіфа Абд-аль-Маліка ібнМарвана (685-705) в Іраку. Є помилкові твердження, що він був арабом,турком і навіть набатеями. Кажуть і те, що він був родом з Вавилону. Однакзагальновизнано, що в жилах Абу-Ханіфа текла перська кров і сам вінпоходив із знатного таджик-перського роду. Про генеалогію ан-Нуманаоповідають його онуки: Умар ібн Хаммад і Ісмаїл ібн Хаммад. Обидва вони єдині в тому,що їх прадіда, тобто батька Абу-Ханіфа, звали по імені Сабіт, однак далі їхвідомості розходяться. Відповідно до першого, Сабіт був сином Марзбана, сина Маха. Йогодід аль Марзубан прийняв іслам у період правління 'Умара, хай буде задоволений нимАллах, і перебрався на проживання в Куфу. Батько Абу-Ханіфа, Сабіт, народився вКуфу. Одного разу Сабіт, прогулюючись вздовж річки, побачив пливуче по ній яблуко. Вінсхопив це яблуко і встиг відкусити від нього, перш ніж зрозумів, що зазіхнув начужу власність. Вирішивши виправити свою помилку і піднявшись вгору порічці, юнак знайшов сад, звідки впав нещасливий плід, і повідав його господареві прощо трапилося. Останній був вражений такою правдивістю, але, не подавши виду, велівйому відпрацювати свій проступок, бажаючи тим лише перевірити, наскільки той бувтвердий у своєму благочесті. Майбутній батько Абу-Ханіфа прийняв настільки суворепокарання, бо щиро шукав очищення. В результаті бідолаха протягом семироків в поті чола загладжують свою провину. Коли ж настав день розплати, господарсаду повідав Сабіт про останньому випробуванні: йому, щоб остаточно спокутувати свійгріх, належало одружитися з дочкою садівника, В«око якої не бачить, рукаякої не тримає і нога якої не ступає В». Сабіт не став неслухняним і цьому.Але, увійшовши в кімнату своєї судженої, замість обіцяної потворною нареченої він побачивздорову, гарну дівчину. Невдалий наречений негайно вибіг з покоївкра...
