Томський Державний Університет
Філософський факультет
Кафедра історії філософії та логіки
Реферат
Концепція особистості у філософії В.С. Соловйова, П.О.Флоренського та Л.П. Карсавіна
Виконала
Студентка 4 курсу
Групи 1211
Бойко Е.А.
Науковий керівник
Канд.філос.наук, доцент
Сухушин Д.В.
Томськ 2005
Зміст
Введення
1. Філософський принцип всеєдності
2. Теорія особистості Соловйова
2.1 Ідея особистості
2.2 Ставлення особистості людини до божественної особистості
2.3 Життя особистості
3. Теорія особистості Флоренського
3.1 Теодіцея і антроподіцея як необхідні підставиособистості
4. Теорія особистості Карсавіна
4.1 Симфонічна особистість
4.2 Єдність особистості як визначення її досконалості
Висновок
Література
Введення
концепція особистістьсолов'їв Флоренський Карсавін
Тема моєї роботи -Концепція особистості у філософії В. С. Соловйова, П. А. Флоренського та Л. П.Карсавіна. В останні роки активізуються зусилля вчених, що вивчають особистістьлюдини. Відомі різні науки, які пропонують свої підходи до вивченняцього феномена, такі як соціологія, психологія, біологія, педагогіка .... Але вних ми не знайдемо інтегративного дослідження особистості, її фундаментальноговизначення
, а тому виникає необхідність звернення до філософії. Основнимипитаннями, на які звертає увагу філософія, є питання проможливості побудови єдиної науки про особистість, про поняття особистості. Не можнасказати, що ці питання у філософії стали розроблятися тільки зараз, такяк тільки серед праць вітчизняних авторів є чимало значущих робіт проособистості.
Проблема полягає в тому, що хочав цих роботах велика увага приділяється соціально-філософського розумінняособистості та її внутрішнього світу, але в них немає дослідження духовноїфундаментальної бази феномена особистості. Такою базою є метафізикавсеєдності, де основна установка - визначення духовного змістуособистості.
Якщо ж ми звернемося докультурній сфері сучасного нам суспільства, то побачимо що виявляється кризаморальних цінностей, відчуття дезорієнтації в світогляді. Виходячи зцього, підвищується роль філософського осмислення того, що відбувається з точки зору йоговпливу на життя особистості, а для цього потрібно знати, що взагалі розуміється підтерміном В«особистістьВ». В основу її покладено завдання - розкрити розуміння особистостіз точки зору метафізики всеєдності. У свою чергу, це потрібно, щоб мимогли реконструювати концепцію особистості в традиції вітчизняної філософії тавизначити її зміст.Одночасно із загальним для різних історичних епох уявленням про особистостііснує і таке її розуміння, яке обумовлено духовними умовами життялюдей в кожній конкретній культурі. Вплив цих умов формуєконкретну націю, народ і своєрідні риси особистості, характерні для них. Таквиявляється різні орієнтири в розумінні особистості в Росії і Європі, десвоєрідні умови життя створили передумови для розуміння особистості. Особистістьяк усвідомлення людиною свого самостійного існування, яке не злитоз суспільством, вважається, з'явилося в епоху Відродження саме в Західній Європі.Тут завдяки конкретним соціально - політичним і економічним умовамвиникає ідея автономії особистості. Цьому сприяла і філософська установкарозуміння особистості як окремого індивіда, я, як носія особистої свідомості, атакож, що з'явилася на цьому грунті, гілка християнської релігії - протестантизм.Вважалося, що вимагається трудове, ділове ставлення до світу, а, отже,вітається заповзятливість. Таким чином, духовна сфера Західної Європибула пов'язана з підприємництвом. Все це сприяло тому, що вкультурі Заходу оформлявся ідеал підприємливого людини. Життя особистості упершу чергу орієнтована на матеріальне благополуччя. Тобто на Заходіособистість розуміється з точки зору її суспільних відносин. Для російської жтрадиції розуміння особистості, навпаки, характерна увага не на зовнішнє буття,а на внутрішній зміст. Тобто в Росії особистість розуміється з точки зоруїї духовного змісту. Тут життя людини наділена на цінності блага,краси, істини. Таке розуміння людини йде від іншої гілки християнства -православ'я. І в протестантизмі, і в православ'ї мова йде про добро, розумі,совісті. Але якщо в першому вони проведені вольовим зусиллям людини, і тому вПевною мірою обумовлені. То в православ'ї добро, безумовна цінністьособистого буття. Необхідністьвідновлення зв'язку з вітчизняної філософської традицією визначаєактуальність даної роботи, присвяченої дослідженню концепції особистості у такихавторів, як В. С. Соловйов, П.А. Флоренський і Л.П., Карсавін, роботи якихносять морально - етичний характер і грунтуються на ідеї розвиткутворчого особистісного начала в людині, а також вважають, що дослідженняприроди особистості неможливо поза метафізики всеєдності.
Для аналізу обраніроботи саме цих філософів, так як у них теорія особистості найбільш розвинена івиразно простежується зв'язок з метафізикою всеєдності. Так творчість В.Соловйова можна розділити на три періоди. У першому філософ сподівався, щоздійснення мудрості бога в світі може бути досягнуто за допомогою християнськоїтеософії, тобто через пізнання бога і його ставлення до світу. Основнітвори цього періоду: В«Читання про БоголюдстваВ», В«Релігійні основижиття В». У другій період Соловйов сподівався на перетворення суспільствадопомогою теократії, тобто шляхом створення справедливої вЂ‹вЂ‹держави тагромадського порядку, які здійснює християнські ідеї. Основнимироботами тут були: "Історія та майбуття теократії", "Росія і Вселенськацерква ". У третій період Соловйов займався теургією, тобто містичниммистецтвом, що створює нове життя, згідно божественної істини. Роботами цьогоперіоду стали "Виправдання добра" і "Сенс любові".
Загалом, роботи Флоренськогоявляють собою вчення про світ і особистості, як частини цього світу. Називаючи цюпроблему загальнолюдської, Флоренський для її вирішення пропонує виходити здвох фундаментальних принципів: по-перше, існування реальності особистоголюдського буття, і, по-друге, існування реальності поза особистості,незалежною від її свідомості. Це означає, що особистість, створена богом, всвоєму феноменальному існуванні містить деякий ноуменальний принцип, так щокожна створена частина світу є щось більше, ніж вона дана особистості в їїпростому сприйнятті чи відчутті. Вся філософія Л.П. Карсавіна будується на двохвзаємопов'язаних принципах: триєдність і всеєдності. Але на відміну від своїхпопередників, автор зробив центром метафізики всеєдності філософськутеорію особистості, проблематику якої він розкриває у вченні про символічнуособистості. Світ, по Карсавін, має своє особисте буття і здійснює його влюдстві. Але світ недосконалий, і тому він не може бути вищою "соціальної"особистістю, він є особистість симфонічна. Філософ представляв світ у виглядіпасхального яйця, яке саме складається з безлічі включених один в одногояєць, що, з його точки зору, свідчить про наявність у світі особистого буття.
Таким чином, тема особистості єнаскрізний і сполучною темою у творчості всіх авторів в тому сенсі, що вонапростежується в кожній їхній роботі, ніж з'єднує ці твори.
Мета ж даної роботиполягає в наступному: розглянути вчення цих авторів і на підставі цьогоспробувати реконструювати концепцію особистості в філософії всеєдності. Цієїметою визначається і метод, який носить порівняльно - аналітичнийхарактер.
1. Філософський принцип всеєдності
Як зазначалося раніше, всіТри філософи є представниками традиції метафізики всеєдності.Відповідно, і особистість вони розуміють на підставі цього принципу.
Володимир Соловйоввважається засновником метафізики всеєдності в російській філо...
