КОМІТЕТ ПО ОСВІТІ Г.САНКТ-ПЕТЕРБУРГА
державних освітніхУСТАНОВА СЕРЕДНЬОГО
НАУКИ
ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ № 1 ІМ. Н. А.НЕКРАСОВА
Г. САНКТ-ПЕТЕРБУРГА
Реферат
на тему:
В«Сократ і його вченняВ»
Виконала:
МісюченкоЄвгенія Ігорісовна
3курс, 1 група
Викладач:Машівський Олексій
Геннадійович
Санкт-Петербург 2013
Зміст
Біографічна довідка
Сократ про природу і натурфілософії
Діалоги Сократа
Судження Сократа про моральнихчеснотах
Політико-правові погляди Сократа
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Сократ - давньогрецькийфілософ, вчення якого знаменує поворот в історії. Сократ - великий античниймудрець. Він вніс величезний внесок у вивчення філософії й етики, логіки, діалектики.
Центром всього Сократвважав людину, його вади і чеснот, свободу і відповідальність, права таборг. Ісократівський бесіди - повчальний і авторитетний приклад того, якможна орієнтуватися в хащі цих вічно актуальних питань.
Спосіб життя Сократа,моральні і політичні колізії в його долі, популярний стильфілософствування, військова доблесть і мужність, трагічний фінал - оточилийого ім'я привабливим ореолом легендарності. Сократом цікавилися ізахоплювалися за всіх часів. Від століття до століття аудиторія його співрозмовниківзмінювалася, але не спадала. І сьогодні вона, безсумнівно, багатолюдні, ніж коли бто не б
уло
Коротка біографічнадовідка
Сократ (469-399г. до н.е.)народився в Афінах. Його батько Софроніск був каменотесом (скульптор), а матиповитуха Фенарета. У Сократа був брат по матері Патрокл, сам же Сократ бувдругою дитиною в сім'ї. Отримав загальнодоступна початкова освіта, якабуло націлене на фізичне і духовне формування члена поліса.
У зрілому віці(Коли йому було далеко за 40), Сократ одружується на Ксантіппою, яка в подальшомународжує йому трьох синів: Лампрокла, Софронікса і Менексен. Брав активнуучасть у громадському житті Афін. Коли до Сократа було 37 років, він брав участь уПелопоннеської війні - бився під Потідеа (432 р. до н.е.) і при Делії (424р. до н.е.), а також під Амфіполем (422 р. до н.е.). Був проголошенийДельфійським оракулом В«наймудрішим з людейВ». Був вчителем і старшим другомафінського політика і полководця Алківіада.
У 406 році Сократнамагався перешкоджати протизаконному вироком стретегіі, які булипритягнуті до суду після битви біля Аргінусскіх островів. У 404 році знехтувавлинули від тридцяти тиранів повеління схопити Леонтьєв з Саламіна, внесеногоними в проскріпціонние списки. У 399 до н. е.. йому було пред'явлено звинувачення втому, що В«він не шанує богів, яких шанує місто, а вводить нові божества, івинен у тому, що розбещує юнацтво В». Сократ свою провину не визнав, і нестав просити про заміну смерті вигнанням. Як вільний афінський громадянин, небув підданий страти, а сам прийняв отруту.
Про природу інатурфілософії
Сократ - представникідеалістичного релігійно-морального світогляду, відкрито ворожогоматеріалізму. Вперше саме Сократ свідомо поставив перед собою задачуобгрунтування ідеалізму і виступив проти античного матеріалістичногосвіторозуміння, природно - наукового знання і безбожництва.
Основним завданнямфілософії Сократ визнавав обгрунтування релігійно-морального світогляду,пізнання ж природи, натурфілософію вважав справою непотрібним і безбожної.
Сумнів ("я знаю, щонічого не знаю ') повинне було, по навчанню Сократа, привести до самопізнання('Пізнай самого себе'). Тільки таким індивідуалістичної шляхом, учив він, можнаприйти до розуміння справедливості, права, закону, благочестя, добра і зла.Матеріалісти, вивчаючи природу, прийшли до заперечення божественного розуму у світі,софісти взяли під сумнів і осміяли всі колишні погляди, - необхідно тому,відповідно до Сократа, звернутися до пізнання самого себе, людського духу й у ньомузнайти основу релігії і моралі. Таким чином, основне філософське питанняСократ вирішує як ідеаліст: первинним для нього є дух, свідомість, природаж - це щось вторинне і навіть несуттєве, не варте уваги філософа.Сумнів служив Сократові передумовою для звертання до власного Я, досуб'єктивного духу, для якого подальший шлях вів до об'єктивного духу - добожественного розуму.
Розвиваючи своєрелігійно-моральне вчення, Сократ на противагу матеріалістам,призиває 'прислухатися до природи', посилатися на особливий внутрішній голос,нібито наставляв його в найважливіших питаннях, - знаменитий 'демон' Сократа.
Сократ виступає протидетермінізму давньогрецьких матеріалістів і намічає основи телеологічногосвіторозуміння, причому тут вихідним пунктом для нього є суб'єкт, тому вінвважає, що все в світі має своєю метою користь людини.
Органи почуттів людини,згідно цього вчення, своєю метою мають виконання визначених задач: цільочей - бачити, вух - слухати, носа - нюхати і т.п. Рівним чином богипосилають світло, необхідний людям для зору, ніч призначена богами длявідпочинку людей, світло місяця і зірок має своєю метою допомагати визначенню часу.Боги піклуються про те, щоб земля робила їжу для людини, для чоговведений відповідний розпорядок пір року; більш того, рух сонцявідбувається на такій відстані від землі, щоб люди не страждали від зайвоготепла або надмірного холоду і т.п.
Свого філософськогонавчання Сократ у письмову форму не облікаются, але поширював його шляхом усноїбесіди у формі своєрідного, методологічно спрямованого до визначеної метиспору. Сократ бродив по Афінам і усюди - на площах, на вулицях, у місцяхгромадських зборів, на заміській чи галявині під мармуровим портиком - вівбесіди з афінянами і заїжджими чужоземцями, ставив перед ними філософські,релігійно-моральні проблеми, вів з ними тривалі суперечки, намагавсяпоказати, в чому полягає, за його переконанням, дійсно моральне життя,виступав проти матеріалістів і софістів, вів невтомну усну пропагандусвого етичного ідеалізму.
Розробкаідеалістичної моралі складає основне ядро ​​філософських інтересів і занятьСократа.
Діалоги Сократа
Життя Сократа пройшла вбесідах. Це були не звичайні життєві розмови і словесні сперечання,але уподобаний їм, добре продуманий і вміло застосовували спосібдослідження філософських, моральних і політичних проблем. Сократ нічого неписав. Він філософствував усно і висловив всі свої погляди в бесідах. Останніявляли собою одночасно і своєрідну форму сократівськогофілософствування, і стиль його життя, свідомо підпорядкованої пошукам істини.
Сократовская манерабесіди і за стилем, і за змістом, і за цілями різко відрізнялася від зовніефектною, пихатою і буяла словесними красотами софістичноїриторики. Але при всій простоті мова Сократа не тільки по суті, алеі за формою досить витончений. Він був тонким майстром того, що і як сказати
Характеристика Сократа,дана Тімоном і приводиться у Діогена Лаертський (II, 19):
В«Каменетес, базіка іреформатор світу,
Князь чаклунства,винахідник каверз, сперечальник,
Зарозумілий насмішник іудавальник В»
Менон, софіст і ученьГоргія, характеризуючи сократовской манеру бесіди, зізнається, що Сократ йогозачарував, зачарував і до того заговорив, що в голові у нього все зміталося ізаплуталося. Менон, який вважав себе знавцем чесноти, в ході сократівсковипробування змушений ошелешено визнати, що в даному предметі він повністюнетямущий. В«І ще, по-моєму, якщо можна пожартувати, - звертається він до Сократа, - тидуже схожий і виглядом, і всім на плоского морського ската: він адже всякого, хто донього наблизиться і доторкнеться, призводить до заціпеніння, а ти зараз, меніздається, зробив зі мною те ж саме - я заціпенів ... Ти, я думаю, прав, щонікуди не виїжджаєш звідси і не пливеш на чужину: якщо б ти ...
