РЕФЕРАТ
натему:
Філософія СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ
ЗМІСТ
1. ФілософіяСередньовіччя
2. Філософія Відродження
ЛІТЕРАТУРА
1. Філософія Середньовіччя
Середньовічнафілософія формувалася за умов феодального суспільства и панівної ролі церкви вжітті суспільства. Ці обставинних візначалі її Зміст и форму. Основна проблемацієї філософії концентрувалася Навколо Поняття Бога (теоцентризм), афілософствування проявляється передусім у формі БОГОСЛОВСЬКОЇ думки. Томураціоналістічній елемент знання підпорядковувався вірі, а науковий Інтерес - релігії. За словами Фоми Аквінського,філософія Була Наймичка богослов'я. Та все ж Крізь теологічну пеленусхоластики пробивалися традіційні філософські проблеми - питання пропершооснові буття, сенсу людського життя, пізнання. Проблема походження світувірішувалося в дусі біблейського креаціонізму (від лат. - творити): світ Створено з нічогоБогом. Правда, в цею годину булі сформульовані Дві неортодоксальні Моделі космосу.Згідно з дере (її автор - ченецьХудоба Еріунена), бог не творити світ за Своєю волею, а спонтанно проростає внього, вілівається (еманує) в нього за внутрішньою потребою своєї природи. Іншанеортодоксальні космологічна модель відстоювала ідею вічності світу: світ НЕСтворення Богом, оскількі існує одвічно. Цієї Концепції дотрімувався, зокрема йсхоласт Сігер Брабанській. Обідві космологічні Моделі Суворов засуджені церкви.
Прослідкуємохронологію, процес Виникнення й розвітку Середньовічної філософії. СпочаткуЗупинимо на аналізі патристики, в Основі якої лежить сукупність теологічніхта політико-соціологічніх доктрин Християнська міслітелів II-VIII століть. Дерло носіямі її ідей буліАпологети, Середи якіх віділявся Орігена. Йому належиться Спроба побудуватіцілісну філософську систему на Основі положень християнської релігії. Свогоапогею патристика досягла в діяльності каппадокійського гуртка на грецькийСході и творчості Августинана латинськуЗаході. Істотною рісою патристики Була її вірність Ідеї Одкровення. Останнябезпосередню проявити в протіставленні Віри розуму. Патристика розглядалафілософствування Як ПОЯСНЕННЯ Біблії, а Біблія - ​​Як підкріплення відповідніхСтановище платонізму та арістотелі-зму. В Основі онтології патристики Була Ідеябога Як абсолютного буття. ЯКЩО у катафатічній теології бог розглядався Якзосереджені благості, справедлівості, всемогутності, то в апофатічній - бог Якабсолют позбавлявся будь-яких атрібутів на тій підставі, Що ВІН перебуває замежами буття. Космос Як вітвір бога оцінювався Як нескінченно ніжчій від свогоТворцем. Світ загаль спріймався оптімістічно, Як благий вітвір бога, сповненийдоцільності. Для космології патристики характерні теологізм, визнанняуніверсальної гармонії и співвіднесеності промов, естетичне віправдання світу.
Найбільшвідомім представник західної патристики БУВ Августин Блаженний (354-430). Пропагандіи ЗАХИСТУ християнства ВІН прісвятів Чимало РОКІВ. Онтологію и вчення про богаЯк абсолютно буття запозічів Із неоплатонізму. За Августином, буття бога можнабезпосередню вивести Із самосвідомості людини. Година ВІН розглядав Як Корелпам'ятаючої, споглядаючої и чекаючої душі. В автобіографічному творі"Сповідь" впершись у Історії філософії аналізує проблему суперечлівоїдінамікі людської особістості. Проблема ж історічного процесу Була поставлена ​​изнайшла містічне Тлумачення в трактаті "Про град божий" (Фактичнойшлось про державу).
Августинсправивши значнийВплив на релігійну и філософську мнение Європи Гірськолижний. Протестантизм вікорістовувавЙого Ідеї з метою обгрунтування релігійного індівідуалізму и своєї Віри.Представники сучасного екзістенціалізму вбачають у авіагасу-тіні одного Із своїхпопередніків.
Іншимтипом середньовічного філософствування Була схоластика (релігійно-філософськевчення західноєвропейсього Середньовіччя, його призначення та на протівагу містіці поєднувалодогматічні релігійні посилки з раціоналістічною методикою и особливим інтересомдо формально-логічної проблематики). Розрізняють ранню (XI-XII ст.) I пізню (XIII-XIV ст.) Схоластику. Починаючі з XVI ст. відбувається певне відродження схоластики (так званні одногосхоластика), Яка Була ідеологією контрреформації. Термін "схоластика"в подалі ставши сінонімом безплідного розумування, буквоїдства, начотніцтва.
Формуваннясхоластики відбувалося в умів панування католицької церкви. Вона Булавіклікана до життя новим піднесенням культури, Що проявилося у вінікненніміськіх нецерковних шкіл. У ціх умів християнська теологія, Яка існувала уформі патристики, мала надаті християнству формалізованого, раціональногохарактером, зроб предметом своєї сістематізації теолого-філософські положенняпатристики. Рання схоластика орієнтувалася в основному на неоплатонізм талогіку арістотелізму. У цею Період сформувався номіналізм и реалізм.
Пізнясхоластика формувалася в умів подалі прогресу міського життя, ВиникненняУНІВЕРСИТЕТІВ ТОЩО. Треба відзначіті Вплив на пізню схоластику передовоїарабомовної філософії, шартрської школи, антічної філософії, зокремаарістотелізму в Християнсько-католицькому дусі. Ця обробка арістотелізмупов'язана з ІМЕНЕМ Больштедта и особливо Його учня Фоми Аквінського, Блпізньої схоластики. Боротьба арістотеліків и августінівців до качанів XIV ст. трансформувалася в боротьбітомізму з прібічнікамі Д.Скота.
Паралельнопродовжувала точить боротьба номіналізму з реалізмом.
Реалістівважаєтся, нібі Загальні Поняття (універсалі) існують онтологічно, тобто реально,утворюючі самостійній світ духовних, безтілесніх сутности, Первин Щодоодінічніх промов. Наприклад, Ідея людини передує Бутт Окрема індівідів изумовлює їх буття; прекрасне - передуєБутт одінічніх прекрасних промов ТОЩО.
Номіналістінаполягалі на тому, Що реально існують Ліше одінічні предмети, доступні органамчуття. Універсалі ж не мают реального (Незалежності от промов) існування. Цезвічайні ІМЕНА промов. Поміркованій номіналізм здобувши Назв концептуалізму.Оккам, Бурідан та Інші міслітелі поєдналі номіналізм з теорією двоїстої істініи тім самим відмовіліся от ОСНОВНОЇ догматічної установки ортодоксальноїсхоластики, візналі автономне становище філософії та науки Стосовно Віри. У нихз'явилася потреба в реабілітації природи, деміфологізації и християнськоїкартіні світу. Першим наголос на цьому Роджер Бека. Особлива роль у саморуйнуванні схоластічної філософіївідіграв номіналізм. П.А. Абеляр, Д.Скот и У.Оккам на протівагу діктатуріБогословська зрозуміти вісунулі принцип індівідуалізації, Що підготувало основудо просвітніцтва та методологічного скептицизму Відродження и Нового годині,спріяло становленню світського раціоналізму и дослідніцької науки. Номіналістістали дерти вчен и пріродознавцямі в Європі. Смороду "повернули"природі її суверенні права, показавши примат реальності, проторюючі шляхемпірізму и сенсуалізму.
Незайве зауважіті, Що ортодоксальні міслітелі Середньовіччя (філософі и теологи)булі одними з дере теоретіків, Висновки-присуди якіх булі логічною підставоюдля переслідування інакоміслячіх и навіть фізічної страти.
2. Філософія Відродження
Відродженнямв Історії назівають сукупність філософських учень, створенного у Період розпадуфеодального ї Зародження капіталістичного суспільства. Це посередницьких ЛанкаМіж середньовічною схоластикою и науково-філософськім Мислене Нового годині,перехідна розумово епоха. Вона характерізувалась незавершеністю, неоднорідністютеоретичної свідомості. Незважаючі на ті, Що вон переборола схоластику, все жуспадкувала від неї її безліч рис. Це Було Звільнення думки від схоластічноїмудрості, коли схоластичність раціоналізм поступівся вільним формам пізнання.
ІдейніміДжерело цієї філософії булі: антична філософія (вчення Платона инеоплатонізм, очищена від середньовічніх пер...
