МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедракультурологи
РЕФЕРАТ
ВнесокАристотеля в античну філософію
Виконала
Ст.гр.ТП-06
Печерська Е.С.
Донецьк-2011
Зміст
1. Введення
2. Життя і творчість
3. Логіка і методологія
4. Перша філософія. Вчення про причини і початки буття ізнання
5. Фізика: світ, життя і людина
6. Суспільство, етика і політика
7. Висновок
8. Список літератури
1. Введення
Актуальність . У всі часи і народи людейзаворожували, захоплювали, полонили такі талановиті, цікаві, геніальнівчені, як, наприклад, Платон, Сократ, Демокріт. У своєму рефераті, я б хотілабільш детально зупинитися на особистості видатного представника Античнійфілософії і науки - Аристотелеві. Адже Антична філософія по праву вважається,основою філософії взагалі, саме на її фундаментальних законах будуєтьсясучасний світ. А хто ж, як не її родоначальники, першовідкривачі дали намможливість насолоджуватися дійсністю, пізнавати світ, базуючись наелементарних аксіомах тієї першої філософії, яка зародилася ще в Середністоліття? Тому, я вважаю тему свого реферату досить актуальною,пізнавальної, цікавою. Адже творчість Арістотеля є вершиною нетільки Античній філософії, але і всього стародавнього мислення, найбільш обширною і влогічному сенсі найбільш розробленою системою пізнання. К.Маркс і В.І.Ленінхарактеризували Аристотеля як найбільшого вченого і мислителя стародавності. Рядсучасних спеціальних наук (етика, естетика, логіка) має свій початок в йоготворах. Аристотель зміг не тільки впорядкувати, але і систематичноузагальнити досягнення пізнання свого часу. Він дав початок в тому чи іншомусенсі більшості наступних філософських систем.
Мета мого реферату - розкрити особистістьвидатного філософа і вченого Арістотеля, показати в кожному окремому розділінаскільки багатогранний його талант в областях найрізноманітніших наук, на яскравихприкладах відобразити індивідуальність та неординарність його мислення.
Завдання мого реферату:
- описати захоплюючужиття і творчість видатного філософа;
- розкрити генійАристотеля в таких науках, як логіка та методологія, показати його вплив наподальший розвиток цих дисциплін;
- відобразити баченнявченого в області першої філософії, проаналізувати його вчення про причини тазасадах буття;
- освятити думкаАристотеля в області фізики, показати неординарність його ідей;
- розкрити талантАристотеля, як видатного вченого в областях суспільства, політики, етики,моралі.
2. Життя і творчість Арістотеля
Аристотель народився в384г. до н.е. в м. Стагире (Македонія). Його батько Нікомах був придворним лікареммакедонського царя Амінта II. У родині Аристотель придбав певнізнання і глибокий інтерес до природознавства. У 17 років під впливом поговору проАкадемії Платона він залишає Стагире і йде в Афіни, де стає учнемПлатона. В Академії Арістотель протягом майже 20 років розвиває свої творчіздатності. Спочатку на нього помітно впливала філософія Платона, зокремавчення про ідеї. Проте менш ніж через 10 років перебування в Академії він В«самовизначаєтьсяВ»і займає критичну позицію по відношенню до філософії академіків. Орієнтаціяйого власних філософських пошуків, незгода з академічної філософією восновних питаннях змусили його в кінці кінців піти з Академії.
Він покидає не тількиАкадемію, але й Афіни. Спочатку він прибуває в Малу Азію, але після смертімісцевого тирана, його друга Гермія, відправляється на острів Лесбос, а звідти в343г. до н.е. за запрошенням македонського царя Пилипа II переселяється вмакедонську Пеллу, де стає вчителем Олександра Македонського.
Коли Олександр прийшов довлади, Аристотель не схвалив його завойовницької політики, що стало приводом допоступового охолодження відносин між ними. Після 30 років мандрівАристотель повертається в Афіни і засновує власну школу в афінському Лику.Тут під час прогулянок він викладав своїм учням проблеми філософії, питанняприродничих та суспільних наук.
У другій половині IV ст. до н.е. після смертіОлександра Македонського (323г. до н.е.) в Афінах до влади прийшла В«антимакедонскойпартія В»і Аристотель був змушений залишити місто. Він іде в Халкіду, наострів Евбей, де веде інтенсивну теоретичну роботу, але не менше ніж черезрік вмирає (322г. до н.е.).
Арістотель єтворцем самої великої наукової системи з існуючих в античності. Вонаспиралася на обширнейший емпіричний матеріал як з області природознавства,так і з області суспільних наук, який систематично збирали й накопичувалийого учні. Наукова діяльність Аристотеля - це не тільки вершина античногофілософського мислення, вона була і великим внеском практично в усі тодівідомі наукові області: були створені нові наукові напрями, він разом зучнями систематизував науки, визначав предмет і методи деяких наук.Написав понад 150 наукових і трактатів.
У своїй більшості праціАристотеля збереглися у його учнів і послідовників. В елліністичнийперіод, в I в. до н.е., вони були зібрані, класифіковані та виданіпослідовником Арістотельовой філософії Андроніком Родоський. Їх можна розділитина кілька тематичних груп.
До першої групи відносятьсяроботи, які викладають найбільш суттєві питання онтологічногохарактеру. Аристотель визначає цю проблематику як першу філософію.
Наступну групу йогоробіт представляють праці, присвячені питанням філософії природи і природнихнаук, - В«ФізикаВ», В«Про небоВ», В«Про виникнення і загибеліВ», В«МетеорологіяВ», В«Провиникнення тварин В»та ін
Вельми велику групупредставляють роботи, присвячені проблематиці суспільствознавства. Сюди відносятьсяетичні, політичні, естетичні й інші трактати - В«ПолітикаВ», В«Нікомаховаетика В»,В« Евдемова етика В»,В« Риторика В»" Поетика "та ін
Видатний розділ йоготворчості представляють праці, присвячені логіці і методології, якіоб'єднані під загальною назвою В«ОрганонВ».
Аристотель був, мабуть,першим, хто глибоко і систематично досліджував всі доступні йому роботипопередніх мислителів. Систематично, хоча й через призму власнихпоглядів, він розглядає філософські вчення від найдавніших мислителів досвоїх сучасників. У цьому сенсі про нього можна говорити і як про історикафілософії. [4, стор.70].
3. Логіка і методологія
Аристотель - визнанийзасновник логіки. Правда, не він дав науці це ім'я, проте вже в його працяхлогіка досягла такої досконалості, що ще в кінці XVIII ст. І. Кант мігсказати, що після нього вона В«досі не могла зробити жодного кроку вперед і, судячиз усього, вона здається наукою цілком закінченою і завершеною В». Важливе місце вспадщині Аристотеля займають праці, присвячені проблемам саме логіки. Логікувін розумів як знаряддя пізнання, точніше, наукового пізнання. Звідси назвапраць Аристотеля, присвячених логіці, - "Органон". Логічнемислення Аристотеля розвивалося в тісному взаємозв'язку як з його філософськимипоглядами, так і з його вивченням природи і суспільства. Воно було вершиноюлогіко-методологічних поглядів древньої філософії і майже 2000 років визначалоподальший розвиток логічного мислення. Аристотель, власне, заклавтеоретичні основи логіки як науки. Йому належить заслуга формулюваннязакону протиріччя і закону виключеного третього. Ці закони довгоналежали до основних законів логіки висловлювань. Своє значення вони невтратили і в наш час.
Закон суперечності ісутності свідчить, що при незмінних умовах неможливо, щоб булиодночасно істинними і деякий вислів, і його заперечення. Законвиключеного третього виключає той факт, що з двох взаємно протилежнихсуджень у даних умовах істинним може бути тільки одне.
Важливим внеском у розвитоклогічного мислення було і створення першої цільної логічної теорії прокатегоричному силогізмі. Вся Аріс...
