Введення
Діалектичнийхарактер наукового пізнання, що виражається у взаємодії суб'єкта й об'єкта,протягом століть проявлявся стихійно, як свого роду В«кріт історіїВ» (К. Маркс).Разом з тим матеріалістична діалектика слухає видимість В«нейтральностіВ»методології у вирішенні основного питання філософії, розкриває партійністьметодології, специфічним чином виконує світоглядну іідеологічну функції але відношенню до науки.
Великийфізіолог І.П. Павлов любив нагадувати ту істину, що факти -це повітря вченого, оскільки лише спираючись на них, він може піднятися нарівень високих теоретичних узагальнень. У такому випадку метод науковихдосліджень, якому слід вчений, просуваючись до побудови наукової теорії,можна уподібнити крилам і локаційні чуттю птаха, що летить, що дозволяє тримативірний курс польоту до наміченої мети. Філософія давно зіткнулася з проблемоюнаукових відкриттів, оскільки їх умовою є прорив за межі відомого івихід на нову парадигму, часом протилежну раніше ухваленому думку внауковому співтоваристві.
Вже Аристотелем була поміченанедостатність коштів формальної логіки для такого прориву в область новогознання, оскільки порушуються правила побудови силогізму, що допускають лишерозширення обсягу знань про якісно відомому колі явищі.
І. Канту довелося ввести поняттяапріорного знання, що вже з'явилося збентежив багатьох його сучасників (та й нетільки їх) відступом від формально-логічних вимог пізнавальноїдіяльності.
Наступний важливий крок у дослідженнілогіки відкриттів було зроблено Гегелем, впустити протиріччя в святая святихформальної логіки в закон тотожності (А = А). Більш того, Гегель показав нетільки іманентність протилежностей самої сутності явищ, а й творчуспрямованість тенденції їх розвитку та дозволу, оскільки в результаті виникаєнове явище, протилежне заперечує. Новий метод мислення, вперше такповно розгорнутий у філософській теорії, як це представлено в В«Науці логікиВ»Гегеля, незабаром отримав додатково до поняття В«діалектичнийВ» що пояснює йогоназву В«евристичнийВ», тобто метод, що веде до отриманню якісно новогознання.
Глава 1. В«СколковоВ» - приклад діалектичного підходу додослідженню
Сенс у тому, щоумовиводи про проект В«СколковоВ» можна вибудовувати в системному порядку, інавіть можна вибудовувати положення його теоретичного обоснованія.Етоуявлення діалектичних спеціалізованих тез та міркувань по теміінновацій та проекту В«СколковоВ». На зустрічі з делегацією бізнесменівіз США, очолюваної губернатором Каліфорнії А.Шварценеггер, в Сколково, дедля них провели презентацію проекту російського інноваційного центру (11.10.10м.), Президент РФ Д.А. Медведєв підкреслив, що проект В«СколковоВ», крімвідомих задач, вирішує також і завдання створення нового творчого клімату. ВисловленаПрезидентом РФ думка, покладена в одиничності, не залишається в собі або впевній сфері, а позиціонується через особливість самого проектуВ«СколковоВ» і у загальності завдання модернізації, тобто спочаткурозглядається в першій фігурі умовиводи, згіднопраці Гегеля В«Наука логікаВ». Але так як при цьому одиничне не виявляєтьсябезпосередньо загальним, що зрозуміло, наприклад в силу багатогранності завданнямодернізації, а через особливе виступає зовні себе, то воно знаходитьвизначеність як взяту особливість, яка і виявляється істотною вданому випадку. Тут грає роль саме особливість, яку можна братибезпосередньо (що здається з боку - більш В«відчутнимВ», тому логічним ібільш обгрунтованим, хоча саме в цьому неразуменію і криється слабість наук), аможна використовувати опосередкування або навіть інші операції.
Притаманне висновку опосередкування, через багатствосамого проекту, вже актуалізованого Президентом РФ, може бути в даномувипадку взято по-різному, включаючи цільові аспекти, хоча, в сенсі обговорюванихінновацій доцільно говорити про їх основному - про новації, протез'являються, зрозуміло, не просто так, а завдяки пізнанню. Але так як моваведеться не на основі наук, які не володіють діалектичними принципамиумовиводів, то говоритися буде про діалектичний пізнанні, яке володієнеобхідної характеристикою опосередкування в даному випадку, причому не тільки завідношенню до ситуації, але і до наук, що теж важливо, оскільки відкриває просториі для їх діяльності.
положення в сенсі особливості - в даному випадку,сучасне діалектичне пізнання - не може бути мимовільним до заданоїзагальності модернізації, яка, в свою чергу, виявляється взятої вконкретному випадку через фіксовану задачу, тобто теж особливо. Цевизначає в даному випадку особливу структуру члена загальності, маніфестуєне взагалі якісний розвиток діалектичного пізнання, а, в конкретномузначенні, необхідність нового мислення, здатного забезпечити рішенняпоставлених та інших сучасних завдань, і його впровадження в миследеятельность НЕтільки вчених, але й чиновників, без чого новий творчий клімат, зрозуміло,створити буде не можна. Беруться, як видно, необхідні умови, що й вимагаєтьсядля визначення особливості, хоча в інших розрізах (при розглядах інших питань)має відбуватися інше маніфестірованіе. Більш того, в силу безпосередньоїособливості самої обумовленою в даному випадку загальності, або, точніше, в силубагатогранності останньої, можливі й інші варіанти або відповідніположення, але саме вони і складають можливість різнобічного, поетапного,розумного, зваженого й обгрунтованого підходу до проблеми, що заявляєтьсятільки в сучасній діалектичної філософії, і про що чомусь мовчать науки,які не висувають теоретичних міркувань щодо питання соціального обгрунтування проекту В«СколковоВ» . А адже розгляд можливих випадків і альтернативних варіантів, а в загальномувипадку - соціальне обгрунтування проекту В«СколковоВ», має не тільки важливепрактичне значення, істотне при його реалізації, а й соціальнезначення. А для сучасної діалектики тут важливим виявляється те, що проектВ«СколковоВ» має, зокрема, адміністративну і теоретичну (наукову)складові, і російська держава сприяє інноваційній економіці, втому сенсі, що навіть зазначене Президентом РФ створення нового творчого кліматуне тільки є усвідомленою необхідністю майбутнього інноваційного розвитку,про що і сказав Д.А. Медведєв, але і є саме в історичній об'єктивності,причому тут виявляється одиничною іпостассю прояви поняття діалектичногопізнання (акцент на цьому важливий в силу покладеної вище визначеності, але,слід розуміти, він не є єдиним). Іншими словами, озвученийПрезидентом РФ тезу, що є результатом аналітичної проробки питанняна вищому політичному рівні, мається сам по собі ще і в якості актуальноїнеобхідності в сенсі суспільного розвитку. Але, з іншого боку, проявдіалектики на новому витку розвитку діалектичного пізнання, як виходить,визначає співвідношення висунутого в сучасній діалектичної філософіїтези про необхідність впровадження нової форми мислення в державній інауковій сферах та тези Президента РФ - директиви для діяльностідержавних органів з питань проекту В«СколковоВ».
Отже, говорячи про конкретний тезі Президента РФ, слідсказати, що він узгоджується не тільки з іншими озвученими термінами, якіскладаються в першій фігурі умовиводів, але й з двома вище означенимидіалектичними положеннями, причому вже в формі завершальній гегелівської третьої фігури умовиводів, саме яка покладається(Виражається) в деякому конкретному, причому в прямому сенсі (тут: упризначеннях для практики, яка сама завжди конкретна), та ще й яквисновок. Особливо важливо те, що в нього включається безпосередність,опосередкована ззовні, за рахунок припущеного - взятого з боку своєїзагальності діалектичного пізнання. Однак середній термін береться конкретноне в положенні, а, знову ж таки, у визначенні, тобто мається у своїй істотісаме третя фігура. У своїй якості середній термін, по-любому єєдністю крайніх термінів, в даному випадку маніфестується певнимєдністю, так як не абстрагований від істотного для першого терміна. При...
