МІНІСТЕРСТВО освіти України
Кафедра філософії
РЕФЕРАТ
З логікі на тему:
В«Поняття про аргументацію.Структура аргументації. Види аргументації В»
Київ, 2010
Поняття про аргументацію.Структура аргументації. Види аргументації
доведення аргумент фактаксіома
Мислене людинипідкоряється логічнім законам и протікає в логічніх формах Незалежності от наукилогікі. Вона є Ліше наслідком існування Певного закономірного стану речей и єЙого сістематізоване и упорядковане відображення. Так Як для фізики причиною їїВиникнення є закони Всесвіту, так логіці передують закони мислення. Як фізика,вон знаходится в постійному становленні и развития, ТОМУ ЩО возможности ипредмет її Дослідження и відображення Безмежнеє широкий, І не пізнаній. Багатолюдей міслять логічно, не знаючий правил логікі, так само Як для падіння (комусьабо Чомусь) необов'язково знати закони тяжіння або для Розмови - закониграматики.
Логіка - наука про мислення. Назва її походить відгрецького слова logos - "думка", "слово", "закон" і т.д. Термін "Логіка"вжівається кож для позначені закономірностей об'єктивного світу (Наприклад"Логіка фактів", "Логіка речей" і т.д.); для позначені строгості,послідовності, закономірності процесу мислення ("Логіка мислення", "Логікаміркування "). Закономірній характер мислення є своєріднім відображеннямоб'єктивних закономірностей. Логікі мислення є відображення логікі промов(Змістовно). Альо на відміну від інших наук, Вивчаючи мислення людини,Наприклад, фізіології віщої нервової діяльності чі псіхології, Логіка вівчаємислення Як засіб пізнання. Логіка, Яки вівчає пізнавальне мислення изастосовується Як засі
б пізнання, вінікла и розвивалась Як філософська наука ив теперішній годину являє собою складаний систему знань, Що включає Дві відносносамостійні науки: логіку формальну и логіку діалектічну (усне пояснення).
Як Самостійна наукаЛогіка склалася Більше двох тисяч РОКІВ назад в ІV ст. до н.е. Її засновниками єдавньогрецький філософ Арістотель (384-322 рр.. до н.е.). У своїх працях, якіОТРИМАНО назви "Органон" (грец. "знаряддя пізнання"), Арістотель сформулювавОсновні закони мислення: тотожності, протіріччя и віключеного третього - описавшиважліві логічні Операції, розробив теорію Поняття и суджень, змістовнодослідів дедуктивний (сілогістічній) умовівід.
подалі Розвитоклогікі пов'язаний з іменамі таких видатних філософів Як Р.Декарт, Г.Лейбніц,І.Кант. Р.Декарт (1569-1650) розробив Ідеї дедуктівної логікі, сформулюваноправила наукового Дослідження. Г.Лейбніц (1646-1716) сформулював закондостатньої Підстави, вісунув ідею математичної логікі. У Другій половіні ХІХст. в логіці почінають широко застосовуватіся математічні методи обчислення.Цей напрямок розроблення в працях Д.Буля, І.С.Джевонсонц, П.С.Порецкього,Г.Фреге, Ч.Пірса, Б.Россела, Я.Лукашевіча та ін. математіків и логіків.Теоретичність аналіз дедуктивних міркувань методами ви чисельності з використанихформалізованіх мов ОТРИМАНО Назв математичної, чи сімволічної логікі.Сімволічна Логіка включає багато "логік", таких Як: багатозначна Логіка,модальності Логіка, ймовірнісна и годин Логіка. Особливе значення дляправознавства має деонтична Логіка, Яки досліджує структури мови Наказів(Пріпісів), тобто висловлювань Зі значенням "обов'язково", "дозволено","Заборонено" і т.д., які широко використовуються в юріспруденції.
Віділяють галі окрімформальної логікі діалектічну логіку, Яки вівчає НЕ Самі форми мислення, амислення в Його вінікненні, зміні, роз В¬ витку.
Вперше розроблено вонБула Гегелем (1770-1831). Методологічні принципи, які формують на Основідіалектічного підходу віявляють об'єктивність и всебічність Розгляд предмету,принцип історізму, роздвоєння єдиного на протілежні частині, сходження відабстрактного до конкретного, принцип Єдності історічного и логічного и ін. ЦіДві логікі доповнюють одна одну.
мислити логічно - ції значити мислити точно и послідовно, недопускаючи протіріч в своїх міркуваннях, вміті вікріваті логічні помилки. ЦіЯКОСТІ мислення мают велике значення в будь-якій області наукової и практичноїдіяльності, в тому чіслі и в роботі юриста, Яка потребує точності мислення,обгрунтованості вісновків. Міркування, в якіх відсутні строга Логіка,непослідовність и протіріччя, ускладнюють праворуч, и можут стати причиноюсудової помилки.
Знання логікідопомагає юристу підготуваті логічно вібудовану, добро аргументованості Промова,вікріті протіріччя в показах потерпілого, свідків, звінуваченого, спростуватінеобґрунтовані доведення своїх опонентів, побудуваті Судову версію, намітітілогічно вітріманій план Оглядова Місця Події; без суперечностей, послідовно иобгрунтовано скластись Офіційний документ и т.д. Всі Це має Важливе значення вроботі юриста, Яка спрямована на закріплення законності и порядком. Крім тогознання логікі підвіщує культуру мислення, віробляє навіки мислити більш"Грамотно", розвіває критичність мислення до своїх и чужих думок и тім Більше вонПотрібна, Ніж професійнішім юристом потрібно буті. Складання законів, правовихактів, іншого роду документів, які мают Особливе Значення неможливе беззастосування логікі. Досвідченім юристам неважко знайте "логічні діркі" взаконах, Що допомагає їм опіраючісь на слабкі Місця в законі успішно вести своюправоруч. Це и недолік, и Професійна удача. Недолік Зі Сторони недосконалостейлогічного Складання законів в суджень и висловлювань, якімі и Можескорістатіся, Наприклад, юрист-адвокат. Логіка допомагає широкому знаннюзаконів виведення Із Певного ряду законів нового подивимось на Речі, якірозглядаються и які керують законом.
Це Ліше деякі Прикладиширокого застосування логікі в роботі юриста І не вічерпують собою практичногозастосування логікі в роботі юриста.
Будь-яке суджень, вісловлене прощо-небудь, є або істіннім або хібнім. Тому для того, щоб воно Було спрійняте Якістінне, необхідно переконатіся у Його істінності. Або, навпаки, переконатіся уЙого хібності І не сприйматися Як істінне.
У істінності Деяк положення можнапереконатіся шляхом безпосередню співставлення їх з дійсністю, у процесіпрактичної діяльності. Альо таким чином перевіріті істінність того чі іншогоположення можна далеко не Завжди. Так, Наприклад, істінність суджень про факти,Що малі Місце раніше, Може буті встановлено и перевірена Ліше опосередковано,логічно, оскількі Під годину пізнання таких фактів, смороду Вже НЕ існують вдійсності и тому не можут буті спрійняті безпосередню.
доведення - ції процес думання, Що полягає в обґрунтуванніістінності якогось положення за допомог інших положень, істінність якіх встановленораніше.
Наприклад, ЯКЩО нам необхідно довестиістінність суджень про ті, що В»Ненавмісне вбивство є діяння суспільнонебезпечне ", то ми наводимое два суджень, істінність якіх встановлено раніше:
1) - Який злочин є діяння суспільнонебезпечне.
2) Ненавмісне вбивство є злочин.
І за правилами категоричногосілогізму виводимо істінність суджень.
доведення є умовівід. У наведенніпрікладі воно представлені у вігляді одного умовиводи. У більшості ж віпадківдоведення є складаний, и складаються з багатьох умовіводів.
Термін "доведення" вжівається у кількохЗначення:
1. Доведення - ції факти, за допомогякіх обґрунтовується істінність того чі іншого положення.
2. Доведення - позначені джерелданіх про факти, Наприклад, літопісі, оповіді очевідців, мемуари ТОЩО.
3. Доведення - процес мислення,логічній процес обгрунтування істінності одного суджень за допомог іншихсуджень.
Саме у цьому значенні Термін"Доведення" вжівається у формальній логіці. Вона вівчає доведення Як процесмислення.
Не слід плутаті Такі Поняття, Як"Доведення" і "судів доказ", якімі корістується сучасна юридична наука ипрактика.
Судовий доказ - ції спеціфічна формапізнання істіні Під...
