Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Философия » Професійне спілкування: особливості неформальних практик

Реферат Професійне спілкування: особливості неформальних практик

Категория: Философия

КарлюковаОльга Сергіївна - аспірантка Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова

Систематичнеспілкування між колегами в організації об'єднує їх в мережі або групи, якіможуть бути розглянуті як неформальні професійні колективи. Взарубіжній літературі для позначення таких колективів введений спеціальнийтермін - "спільноти практики" (community of practice) [1]. У широкомусенсі під таким співтовариством розуміється група працівників, якірегулярно вступають один з одним в комунікацію, обмінюючись досвідом, аналізуючирізні підходи до вирішення професійних завдань. Основною властивістю подібнихспівтовариств є спонтанний характер їх формування. Його механізмгрунтується на особистій зацікавленості в отриманні тих професійнихвідомостей, якими володіють інші учасники спільноти. Автору не вдалосявиявити заснованих на кількісних даних емпіричних підтвердженьвисокої цінності таких спільнот як додаткового ресурсу розвиткуорганізації: в зарубіжних джерелах описуються численні приклади їхдіяльності, які, як правило, носять характер кейс-стаді і не можуть стр.115 бути екстрапольовані на генеральну сукупність. Що ж стосуєтьсяросійських умов, залишається неясним, наскільки спільноти практикипоширені в середовищі сучасних вітчизняних підприємств. Можнаприпустити, що вони можуть бути успішно використані для посилення стійкоюдіяльності організації, проте як саме і в якій мірі вони сприяютьцього? На це питання автор шукав відповіді в проведеному в 2008 р. ісследованіі1. У формуванні вибірки ісследованія2 ми виходили з уявлень про основніхарактеристиках постіндустріального суспільства та суспільства знань, розглянутихяк моделі прогресивного соціально-економічного розвитку. Відомо, щоодним з індикаторів їх формування є зростання частки підприємствсфери послуг, або третинного сектору економіки, в структурі валового внутрішньогопродукту [2]. Виходячи з цього, ми виділили підприємства третинного сектора якключового для економіки знань. Наявність співтовариств практики всередині нихрозглядається нами як незалежна змінна, імовірно впливає напевні параметри діяльності підприємства (організації), що характеризуютьїї стійкість. Крім специфічних для кожної галузі характеристикстійкість діяльності організації, на наш погляд, в цілому може зміцнюватисянаступними факторами: 1) ступінь лояльності клієнтів; 2) рівеньзадоволеності працівників своєю працею і 3) рівень та структура їх трудовоїмотивації. Ми вважаємо, що розглядаються нами характеристики діяльностіорганізації можуть виступати загальними факторами зміцнення стійкості позиціїорганізації будь-якої галузі третинного сектору економіки. У проведеномудослідженні перераховані характеристики виступали як залежні змінні.Інші вагомі показники успішності конкурентної позиції компанії, наприклад, фінансові,в дослідженні не розглядалися. Рівень задоволеності клієнтівоцінювався на підставі відомостей, отриманих безпосередньо від співробітникаорганізації, безпосередньо взаємодіє з її клієнтами в рамках своїхпосадових обов'язків.

Анкетнеопитування методом самозаповнення був обраний інструментом формування вибірки, адля забезпечення відповідності її елементів профілю цільової генеральноїсукупності використовувалися питання-фільтри, які не дозволяли респондентупродовжувати роботу з анкетою у випадку, якщо він не задовольняв критеріям відбору.Електронна анкета являла собою програму, яка автоматичнонаправляла респондентів до відповідних розділів в результаті використанняпитань-фільтров3. Так, закрите питання про сферу діяльності компаніївикористовувався нами для формування вибірки, репрезентативної з цьогопараметру, а питання про посади респондента дозволяв виділити працівниківрозумової праці в формованої вибіркової сукупності. Необхідність отримативід співробітника організації відомості про її взаємодії з клієнтом і рівні йоголояльності до компанії визначила вимога включати у вибірку тих співробітниківорганізації, які в рамках своїх обов'язків безпосередньовзаємодіють з клієнтами. При цьому технічний персонал (секретарі, офіс-менеджери)також виключалися за допомогою використання відповідних фільтрів. Останнімкритерієм відбору респондентів був стаж їх роботи: в опитуванні взяли участьспівробітники, що працюють на поточному місці не менше року.

Длявимірювання незалежної і залежних змінних нами була обрана шкала Лайкерта4,яка, з одного боку, дозволяє отримати дані на досить високому рівнівимірювання, а з іншого боку - досить легко сприймається респондентами.Відбір тверджень для шкал здійснювався на підставі аналізу літератури, яка описуєвластивості співтовариств практики, а також результатів якісної стадіїдослідження.

Розглянемокореляції тверджень, що увійшли до використані шкали, з сумою балів покожної з них. Для шкали "наявність спільноти практики в організації"в анкеті нами використовувалися 9 тверджень. Значення коефіцієнта стор 116Таблиця 1 Затвердження для вимірювання ступеня розвитку професійноїкомунікації N Затвердження Коефіцієнт кореляції Спірмена *

1Я обговорюю з колегами з інших відділів питання про те, як краще вирішувати професійнізавдання 0, 65 2 Колеги з інших відділів звертаються до мене, щобпорадитися про те, як краще вирішувати професійні завдання 0, 53 3 Я вважаю,що інформація, яку я отримую від колег з інших відділів, корисна для менев професійному плані 0, 71 4 Інформацію, яку я отримую від колег зінших відділів, я використовую у своїй роботі 0, 74 5 Інформація, яку яотримую від колег з інших відділів, допомагає мені швидше виконувати мою роботу0, 73 6 Інформація, яку я отримую від колег з інших відділів, допомагає менібільш якісно виконувати свою роботу 0, 76 7 Я відчуваю моральнезадоволення від отримання нових знань в результаті спілкування зі своїмиколегами 0, 63 8 Мене і моїх колег з інших відділів об'єднують спільні професійніінтереси 0, 57 9 Мене і моїх колег з інших відділів об'єднують дружнівідносини 0, 46 * Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена використовується длявимірювання зв'язку між порядковими ознаками. Значення цього коефіцієнта, якта інших коефіцієнтів кореляції, коливаються в діапазоні 0; 1, і чим ближчезначення коефіцієнта до 1, тим сильніше кореляція між ознаками. Оскількивихідні дані для шкали Лайкерта (рівень згоди респондента з кожним зтверджень шкали) відповідає порядковому рівнем вимірювання, цей коефіцієнтвикористовувався нами для перевірки валідності шкали. рангової кореляції Спірменаз сумою балів за шкалою в цілому представлені в табл. 1. Всі коефіцієнтиє значущими з довірчою ймовірністю 95%.

Якможна бачити, рівень кореляції кожного з тверджень з сумою балів пошкалою різний. У той же час затвердження 3 - 6 демонструють вищукореляцію і можуть бути використані для подальшого аналізу. Смисловезміст тверджень 1, 2 і 7 - 9 не асоціюється у свідомості респондентів звимірюваної нами змінної "співтовариство практики". Наприклад, спілкуванняна дружній основі (твердження 9) може здійснюватися і без активногозалучення обох учасників в професійну практику. Щоб уникнути невизначенихрезультатів при подальшому аналізі даних, оцінки за твердженнями 1, 2 і 7 - 9були виключені з масиву даних.

Смисловезміст тверджень 3 - 6 відображає такі властивості співтовариств практики, якзабезпечення отримання нових відомостей, які корисні в безпосереднійпрофесійної діяльності, застосовні в ній і приносять спостережуванірезультати, які проявляються в підвищенні якості і швидкості виконання роботи.Можливі сумніви в валідності результуючої шкали можуть бути усунені придопомогою перевірки коефіцієнтів кореляції оцінок за твердженнями 3 - 6 післявиключення інших тверджень. Як видно з даних табл. 2, утвердження 4 - 6мають коефіцієнт кореляції r> 0, 8, що говорить про сильну і стійкоюзв'язку.

Нанаш погляд, висока кореляція представлених тверджень з сумою балів пошкалою говорить не тільки про застосовність інструменту виміру до вирішенняпоставленої дослідницької задачі, але і про існування в генеральнійсукупності і у...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок