Доктор педагогічних наук, професор Г.Д. Бабушкін
Сибірський державний університет фізичноїкультури і спорту, Омськ
Проблемасумісності та срабативаемость в спортивній діяльності - одна з актуальнихв психології спорту і в той же час недостатньо розроблена. Оскількикожен вид спорту має свої специфічні особливості, то сумісність ісрабативаемость партнерів будуть залежати від конкретнихіндивідуально-психологічних і соціально-психологічних особливостей особистостіспортсмена. Дослідження, спрямовані на виявлення критеріїв сумісності тасрабативаемость, проведені лише в деяких видах спорту [2, 3, 5, 9, 10].Через відсутність науково-методичних розробок з цієї проблеми в спортивнійпрактиці комплектування спортивних ланок, груп, складів найчастішездійснюється тренером інтуїтивно, без урахування психологічної сумісностіспортсменів. При цьому тренери в основному враховують рівень спортивноїпідготовленості спортсменів. Звідси виникають різні негативні явища вспільно виконуваної спортивної діяльності: нерозуміння партнера, конфлікти,незадоволеність діями партнера, тривале розучування спільнихспортивних вправ і нестабільність їх виконання [2, 7, 9 та ін]. Так, проведенийнами опитування висококваліфікованих баскетболістів показав, що основна перешкодадля них у змаганнях - нерозуміння при взаємодії з партнером (70%) інесприятливі взаємини (100%). На наш погляд, подібні явищаобумовлені в першу чергу несумісністю гравців.
Сумісністьлежить в основі формування взаєморозуміння, міжособистісної взаємодії, взаємині срабативаемость взаємодіючих спортсменів [1, 2, 5 та ін]. Поєднанняособистісних характеристик, що позитивно впливають на результати спільноїдіяльності, визначається як сумісність. Основний компонент сумісності- Суб'єктивна задоволеність взаємодіючих людей [2, 4 та ін].
срабативаемостьвизначається як єдність (оптимальність) взаємодіючих людей привиконанні спільної діяльності. В якості ознак срабативаемостьвиступають: висока продуктивність членів групи, точність і узгодженістьдій, сприятливі міжособистісні взаємини, надійність колективноїроботи, швидкість оволодіння новими спільними діями, стабільність їхвиконання [2, 4, 9 та ін].
Психологічнасумісність розглядається як феномен, що включає міжособистісні відносини, іприпускає наступне [2]:
1.Компліментарність потреб, подразумевающую доповнення до проявупотреб. Наприклад, коли один із суб'єктів виявляє сильне прагнення долідерства, а інший - потреба в покорі.
2.Конгруентність потреб, коли обидва суб'єкта (партнери) володіють схожимипотребами, задовольняються одними і тими ж міжособистісними відносинами.
3.Компліментарність навичок, яка передбачає компенсацію недостатньо розвинених уодного суб'єкта здібностей іншим (партнером).
4.Компліментарність знань, коли обидва партнери володіють неперекрещівающімісязнаннями, так що кожен з них може вчитися в іншого.
5.Спільність цінностей, коли партнери по спільній діяльності мають загальнусистему цінностей і правила поведінки.
Прирозробці проблеми сумісності і срабативаемость в спортивній діяльностідосліджувані психічні характеристики не можуть бути досить повно розкритібез отримання знань про механізми індивідуальної та групової поведінкиспортсменів, закономірності формування стереотипів поведінки в різнихситуаціях, звичок, установок, ціннісних орієнтацій, без вивчення настроїв,почуттів, емоцій, психологічного клімату, мотивів, міжособистісних відносин, індивідуально-психологічнихособливостей і т.п. На основі вивчення цих характеристик і їх обліку та повиненбудуватися навчально-тренувальний процес у спільно виконуваної спортивноїдіяльності.
Ефективністьспільної діяльності та формування оптимальних міжособистіснихвзаємин зумовлені трьома видами сумісності - соціальної, психологічноїі психофізіологічної [8]. Вони проявляються у всіх різновидах діяльності,в тому числі і спортивної. Для срабативаемость членів групи необов'язковонаявність всіх трьох видів сумісності. Повна сумісність членів групи передбачаєоптимальне поєднання всіх її видів та наявність певного співвідношення міжними, їх взаємодоповнюваність. У різних видах спортивної діяльності той чиінший вид сумісності виступає на перший план, стає ведучим іобумовлює ефективність спільно виконуваної спортивної діяльності.Значимість виду сумісності буде визначатися особливостями спортивноїдіяльності, її завданнями, вимогами до особистості.
Колипостає питання про комплектування спортивних груп, складів, ланок, екіпажів іт.п., важливий момент для тренера - знання і врахування особливостей спільновиконуваної спортивної діяльності, організації взаємодії партнерів, їхіндивідуально - психологічних особливостей, на основі яких іздійснюється пошук критеріїв сумісності, що обумовлюють срабативаемостьвзаємодіючих спортсменів.
Влітературі пропонуються два види організації спільно виконуваної спортивноїдіяльності [9, 10]. Так, А.П. Травіна [10] виділяє наступні види спільноїспортивної діяльності:
1)спільно-послідовна діяльність, характерна для естафет у легкійатлетиці, плаванні тощо;
2)спільна одночасно-паралельна діяльність (веслування, парне фігурнекатання і т.п.);
3)спільно-взаємопов'язана діяльність (баскетбол, хокей, волейбол тощо).
Нанаш погляд, дана класифікація недостатньо точно і повно відображає сутністьсумісності та срабативаемость в процесі групової спортивної діяльності.Нами [2] виділено три види спільної діяльності у спорті:
1)послідовно виконувана спільна діяльність, характерна для спортивнихігор (командних та парних) та інших видів спорту;
2)синхронно виконувана спільна діяльність (безконтактна). Цей виддіяльності характерний для окремих елементів парного фігурного катання, спортивноїакробатики; художньої гімнастики (командні вправи), синхронногоплавання, синхронних стрибків на батуті, командної веслування і т.п.;
3)одночасно виконувана спільна діяльність (контактна). Цей вид діяльностімає місце в спортивній акробатиці (пари, трійки, четвірки), в окремихелементах фігурного катання (підтримки, кидки).
Коженз цих видів, а також кожен вид спорту, що включає ці види, має своїспецифічні особливості. Тому критерії сумісності для кожного з цихвидів спільної діяльності будуть істотно відрізнятися. З урахуванням цьогонеобхідні пошук критеріїв сумісності для кожного конкретного видуспортивної діяльності і на цій основі комплектування спортивних груп.
Істотнезначення в сумісності і срабативаемость, особливо для командно-ігрових видівспорту, має структура рольових взаємин в команді. У спортивнихкомандах виділяються різні ролі: соціальна, міжособистісна, функціональна.Більш істотна для срабативаемость в спортивній команді функціональна рольгравця, яка проявляється в тому поведінці, яке очікується від спортсменаіншими учасниками команди відповідно до розподілу змагальнихфункцій (нападник, захисник, розігруючий і т.д.). Важливий момент всрабативаемость - то, щоб ця роль була прийнята і засвоєна гравцем. ВІнакше можливе прояв конфліктної поведінки з боку цьогогравця. Правильний розподіл рольових функцій, засноване на облікуіндивідуальності гравця, його підготовленості, ряді особистісних якостей, зумовлюєефективність групової діяльності.
Важливийфактор при диференціації рольових функцій, а також для ефективності груповоїдіяльності - лідерство. Лідерство виступає як спосіб і засіб організаціїгрупової діяльності. У той же час воно може розглядатися і якпевний механізм, який видобуває додаткові приховані можливості вкоманді. Оптимальний розвиток процесу лідерства і певні поєднання в системілідер-виконавець розглядається як фактор сумісності та срабативаемостьчленів спортивної групи. Це показано в дослідженні акробатичних ібаскетбольних ігрових складів, туристських груп, в побудові тактичнихліній у футболі [2, 3, 9]. Так, найбільш оптимальне поєднання в перерахованихвище спортивних колективах - поєднання лідер-вико...
