Лекція
НАВАНТАЖЕННЯ,Стомлення, відновленню І АДАПТАЦІЯ в спортивному тренуванні
План
1. Характеристика навантажень, що застосовуються в спортивнійтренуванні
2. Компоненти навантаження, що визначають її спрямованість івеличину впливу
3. Стомлення і відновлення при напруженій м'язовійдіяльності
4. Адаптація в спортивному тренуванні
1. Характеристиканавантажень, що застосовуються в спортивному тренуванні
Навантаження - це вплив фізичних вправ на організмспортсмена, що викликає активну реакцію його функціональних систем(В.Н.Платонов, 1987).
Змагальна навантаження - це інтенсивна, часто максимальне навантаження,пов'язана з виконанням змагальної діяльності.
Тренувальна навантаження не існує сама по собі. Вона єфункцією м'язової роботи, властивої тренувальної та змагальноїдіяльності. Саме м'язова робота містить в собі тренує потенціал,який викликає з боку організму відповідну функціональнуперебудову.
За своїм характером навантаження, що застосовуються у спорті,поділяються на:
тренувальні та змагальні,
специфічні і неспецифічні.
За величиною - на малі, середні, значні(Околопредельной) і великі (граничні).
За спрямованості, навантаження поділяються: - насприяють вдосконаленню окремих рухових якостей або їх компонентів,і на совершенствующие координаційну структуру рухів, компонентипсихічної підготовленості або тактичної майстерності і т.п..
За координаційної складності - на виконувані встереотипних умовах, які не потребують значної мобілізації координаційнихздібностей, і пов'язані з виконанням рухів високої координаційноїскладності;
За психічної напруженості - на більш напружені і меншнапружені в залежності від вимог, що пред'являються до психічнихможливостям спортсменів.
Всі навантаження за величиною впливу на організм спортсменаможуть бути розділені на:
- розвиваючі,
- підтримуючі (стабілізуючі) і
- відновні.
До розвиваючим навантажень відносяться великі і значнінавантаження, які характеризуються високими впливами на основніфункціональні системи організму і викликають значний рівень стомлення.Такі навантаження за інтегральним впливу на організм можуть бути вираженічерез 100 і 80%. Після таких навантажень потрібно відновлювальний період длянайбільш задіяних функціональних систем відповідно 48-96 і 24-48 ч.
До підтримуючим (стабілізуючим) навантажень ставлятьсясередні навантаження, що впливають на організм спортсмена на рівні 50-60% повідношенню до великих навантажень і потребують відновлення найбільш стомленихсистем від 12 до 24 ч.
До відновним навантажень відносяться малі навантаження наорганізм спортсмена на рівні 25-30% по відношенню до великих і вимагаютьвідновлення не більше 6 ч.
Вибір тієї чи іншої навантаження повинен бути обгрунтований, перш за все, зпозицій ефективності. До числа найбільш істотних ознак ефективностітренувальних навантажень можна віднести (М. А. Годик, 1980):
1)спеціалізованість,тобто міру подібності з змагальним вправою;
2)напруженість,яка проявляється у переважному впливі на те чи інше руховеякість, при залученні певних механізмів енергозабезпечення;
3)величинуяк кількісну міру впливу вправи на організм спортсмена.
Спеціалізовані навантаження припускає їх розподіл нагрупи в залежності від ступеня їх схожості з змагальними. За цимознакою всі тренувальні навантаження поділяються на специфічні і неспецифічні .До специфічних відносять навантаження, істотно подібні з змагальними похарактері здібностей і реакціям функціональних систем.
У сучасній класифікації тренувальних і змагальнихнавантажень виділяють п'ять зон, що мають певні фізіологічні межі іпедагогічні критерії, широко розповсюджені в практиці тренування. Длякваліфікованих спортсменів ці зони мають наступні характеристики
1-а зона - аеробна відновлювальна. Найближчий тренувальнийефект навантажень цієї зони пов'язаний з підвищенням ЧСС до 140-145 уд./хв. Лактат вкрові знаходиться на рівні спокою і не перевищує 2 ммоль/л. Споживання киснюдосягає 40-70/від МПК. Забезпечення енергією відбувається за рахунок окисленніжирів (50% і більше), м'язового глікогену і глюкози крові. Робота забезпечуєтьсяповністю повільними м'язовими волокнами (ММВ), які мають властивостіповної утилізації лактату, і тому він не накопичується в м'язах і крові.Верхньою межею цієї зони є швидкість (потужність) аеробного порогу(Лактат 2 ммоль/л). Робота в цій зоні може виконуватися від декількох хвилин додекількох годин. Вона стимулює відновлювальні процеси, жировий обмін ворганізмі удосконалює аеробні здатності (загальну витривалість).
Навантаження, спрямовані на розвиток гнучкості та координаціїрухів, виконуються в цій зоні. Методи вправи не регламентовані.
Обсяг роботи протягом макроциклу в цій зоні в різних видахспорту становить від 20 до 30%.
2-я зона - аеробна розвиваюча. Близький тренувальнийефект навантажень цієї зони пов'язаний з підвищенням ЧСС до 160 - 175 уд./хв. Лактат вкрові до 4 ммоль/л, споживання кисню 60-90% від МПК. Забезпечення енергієювідбувається за рахунок окислення вуглеводів (м'язового глікогену і глюкози) і вменшій мірі жирів. Робота забезпечується повільними м'язовими волокнами(ММВ) і швидкими м'язовими волокнами (БМВ) типу "а", яківключаються при виконанні навантажень біля верхньої межі зони - швидкості (потужності)анаеробного порога.
Вступники роботу швидкі м'язові волокна типу "а"здатні в меншій мірі окисляти лактат, і він повільно поступово наростаєвід 2 до 4 ммоль/л.
Змагальна і тренувальна діяльність у цій зоні можепроходити також декілька годин і пов'язана з марафонської дистанції,спортивними іграми. Вона стимулює виховання спеціальної витривалості, що вимагаєвисоких аеробних здібностей, силової витривалості, а також забезпечуєроботу по вихованню координації і гнучкості. Основні методи: безперервноговправи та інтервального екстенсивного вправи.
Обсяг роботи в цій зоні в макроциклі в різних видах спортустановить від 40 до 80%.
третій зона - змішана аеробно-анаеробна. Близький тренувальнийефект навантажень в цій зоні пов'язаний з підвищенням ЧСС до 180-185 уд./хв, лактатв крові до 8-10 ммоль/л, споживання кисню 80-100% від МПК. Забезпечення енергієювідбувається переважно за рахунок окислення вуглеводів (глікогену і глюкози).Робота забезпечується повільними і швидкими м'язовими одиницями (волокнами). Уверхньої межі зони - критичної швидкості (потужності), що відповідає МПК,підключаються швидкі м'язові волокна (одиниці) типу "б", які нездатні окислювати нагромаджуючись в результаті роботи лактат, що веде до йогошвидкого підвищення в м'язах і крові (до 8-10 ммоль/л), що рефлекторно викликаєтакож значне збільшення легеневої вентиляції і освіта кисневогоборгу.
Змагальна і тренувальна діяльність в безперервному режиміу цій зоні може продовжуватися до 1,5-2 ч. Така робота стимулює вихованняспеціальної витривалості, забезпечуваною як аеробними, так і анаеробно-гліколітичніздібностями, силової витривалості. Основні методи: безперервного іінтервального екстенсивного вправи. Обсяг роботи в макроциклі в цій зоні врізних видах спорту становить від 5 до 35%.
4-я зона - анаеробно-гліколітичні. Найближчий тренувальнийефект навантажень цієї зони пов'язаний з підвищенням лактату в крові від 10 до 20ммоль/л. ЧСС стає менш інформативною і знаходиться на рівні 180-200уд./хв. Споживання кисню поступово знижується від 100 до 80% від МПК.Забезпечення енергією відбувається за рахунок вуглеводів (як за участю кисню,так і анаеробним шляхом). Робота виконується всіма трьома типами м'язових одиниць,що веде до значного пі...
