МІНІСТЕРСТВОАГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ
ДЕРЖАВНЕОсвітніх установ
ВИЩОЇПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
ДАЛЕКОСХІДНИЙГУМАНІТАРНИЙ ДЕРЖАВНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФІЗИЧНОГОВИХОВАННЯ І СПОРТУ
Тема:Міжнародний Олімпійський Комітет (МОК). Олімпійська Хартія
ХАБАРОВСЬК
2010
Зміст
Введення
1. Міжнародний олімпійський комітет (МОК)
1.1 Історія створення та розвиток
1.2 Організація і структура
2. Олімпійська хартія
2.1 Загальні положення
2.2 Завдання і роль МОК
Висновок
Список використаної літератури
Введення
В кінці XIX в. бурхливийзростання економічних і культурних міжнародних зв'язків знайшов своє відображення і вспорті. Були створені перші міжнародні спортивні об'єднання, сталипроводитися змагання за участю спортсменів різних країн. З виходом спортуна міжнародну арену виникла необхідність проведення великих комплекснихзмагань, створення центру міжнародного спортивного руху.
Для консолідаціїспортивного життя та координації змагань стали необхідні: єдина організація,стоїть над міжнародними федераціями, і такі змагання, якіохоплювали б усі види спорту, періодично повторювалися і в ході якихфіксувалися б досягнуті результати. Завдяки досягненням науки профізичної культури і починанням в проведенні змагань Франція наприкінці XIXв. стала центром міжнародної спортивної життя. [1]
16 червня 1894 П'єромде Кубертеном був створений Міжнародний олімпійський комітет - міжнароднаорганізація, створена для відродження Олімпійських ігор і пропагандиолімпійського руху. [5]
Актуальність питання проМОК та Олімпійської хартії безсумнівна, тому Олімпійський рух, що зародився вепоху Античності, існує і в сучасному світі, надаючи виключневплив на розвиток фізичної культури.
Метою дослідницькоїроботи є вивчення такої організації як МОК і змісту Олімпійськоїхартії. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. Розглянути історіюстворення і розвиток МОК, його організацію і структуру.
2. Вивчити вмістОлімпійської хартії, визначити з її допомогою завдання і роль МОК.
В ході написання роботивикористовувалися такі методи як аналіз і вивчення наукової літератури та ресурсівІнтернету, присвячених даній темі, що дозволяє розкрити тему дослідницькоїроботи.
1. Міжнароднийолімпійський комітет
1.1 Історія створення тарозвиток
25 жовтня 1892 підчас святкування п'ятиріччя Союзу французьких суспільств атлетичних видівспорту у великому амфітеатрі паризької Сорбонни П'єр де Кубертен вперше офіційнозаявив, що приступає до безпосередньої реалізації проекту відродженняОлімпійських ігор "на принципах, що відповідають потребам сьогоднішньогодня ". Він переконав цей авторитетний Союз створити міжнародний форум дляорганізації Олімпійських ігор, а також вироблення загальних вимог до їхучасникам. Підготовка такого світового форуму була доручена трьом комісарам, вчисло яких був включений і П'єр де Кубертен. Навесні 1893 р. він розіслав листив багато країн світу, в яких писав: "Відродження Олімпійських ігор напринципах і умовах, які б відповідали запитам сучасногосуспільства, зробить можливість зустрічі представників усіх народів світу черезкожні чотири роки. Ми сподіваємося, що ці мирні і благородні змагання будутькращим виразом духу інтернаціоналізму ".
Міжнароднийатлетичний конгрес відкрито 16 червня 1894 р., а через тиждень, прийнявши рішенняпро відродження Олімпійських ігор, делегати конгресу сформували постійнодіючий комітет, який мав організувати і провести Ігри. Так бувстворений МОК. Кубертен був обраний його генеральним секретарем, а представникГреції Викелас Деметріус - президентом. 10 квітня 1896 В. Деметріус подав увідставку, а П'єр де Кубертен був обраний Президентом МОК. Конгрес затвердивОлімпійську хартію і прийняв рішення проводити Олімпійські ігри один раз вчотири роки, встановив, що їх метою є "зміцнення братерства і мируміж народами ". Перші Олімпійські ігри було вирішено провести у 1896 роців столиці Греції Афінах.
У серпні 1894 року вПарижі відбувся XII олімпійський Конгрес сторіччя, який отримав назву"Конгрес єдності".
Два роки проводиласьнапружена робота і ось настала знаменна дата світового спорту - 6Квітень 1896 на Мармуровому стадіоні Грецької столиці в присутності 80 тисячглядачів було проголошено відкриття перших Олімпійських ігор сучасності. Нагри в Афіни приїхало 295 атлетів із 13 держав. Змагання включали всебе дев'ять видів спорту. Спортсмени з 10 країн стали чемпіонами, найбільшуспішно виступили атлети США.
Дуже важливо, що зперших ігор члени МОК робили все можливе, щоб відродити не лише комплексзмагань, але і в дусі Олімпійської хартії відродити Олімпізм як синтезспорту, культури і мистецтва, високої духовності та моральності. Їхнадзвичайно цікавили морально-етичні, соціально-педагогічні тавиховні аспекти Олімпізму. Вони були пристрасними пропагандистами спорту,фізичної культури та ідей олімпізму. У цих цілях було встановлено, щоб Ігрипроводилися в різних містах і на різних континентах. Так, рівно через 1500 роківОлімпійські ігри були відновлені.
З тих пір пройшло понад100 років. За цей час 24 рази запалювався вогонь літніх Олімпійських ігор (в періодсвітових воєн три Олімпіади не проводилися). Найчастіше Ігри проводилися наєвропейському континенті - 14, 6 - у містах Америки, 2 - в Азії і 2 - вАвстралії.
З 1924 р. проводятьсязимові Олімпійські ігри, які мають свою нумерацію. Але поняття"Олімпіада" збережено тільки для літніх Ігор.
Місце проведення Олімпійськихігор вибирають демократичним шляхом МОК. Право їхньої організації надаєтьсямісту, а не країні. Тривалість Ігор не понад 16 днів (зимових Ігор - непонад 10 днів). Олімпійський рух має свою емблему і прапор, затвердженіМОК за пропозицією Кубертена в 1913 році. Емблема - п'ять переплетених кілецьблакитного, чорного, червоного (верхній ряд), жовтого і зеленого (нижній ряд)квітів, що символізують 5 об'єднаних в Олімпійському русі континентів.Девіз Олімпійського руху - Citius, Altius, Fortius (швидше, вище, сильніше).Прапор - біле полотно з олімпійськими кільцями. [1]
За сто років склавсяритуал проведення Ігор: запалювання Олімпійського вогню на церемонії відкриття (вогоньзапалюється від сонячних променів в Олімпії і доставляється факельної естафетоюспортсменів в місто-організатор олімпійських ігор); проголошення одним звидатних спортсменів країни, в якій проводяться Ігри, олімпійської клятви відімені всіх учасників Ігор; проголошення від імені суддів клятви про неупередженомусуддівстві; вручення переможцям і призерам змагань медалей; підняттядержавного прапора країни та виконання національного гімну на честьпереможців. З 1932 р. організатор Олімпійських ігор будує так звануолімпійське селище для учасників Ігор. Згідно Олімпійської хартії, ігриє змаганням між окремими спортсменами, а не між національнимикомандами. Однак з 1908 р. набув поширення так званоїнеофіційний загальнокомандний залік - визначення місця, зайнятого командами, покількості отриманих медалей. При цьому пріоритет у встановленні командногомісця відводиться золотих медалей, а при їх рівності - срібним і бронзовимнагородам.
З розвиткомОлімпійського руху все більше країн включаються в його орбіту. На Іграх вСіднеї брали участь команди 199 держав. Все більше збагачується і спортивнапрограма. Майже на кожній Олімпіаді в її програмі з'являються нові видиспорту, відповідно збільшується і число розігруваних Олімпійських нагород. Наіграх в Афінах було вручено 43 золотих медалей, а в Сіднеї розігрувалися вже300 комплектів Олімпійських нагород. Збільшилося число медалей, що і зарахунок включення, починаючи з других Олімпійських ігор, в олімпійські старти жінок.Всього за минулі сто років в Олімпійських іграх взяли участь близько 140 зполовиною тисяч спортсменів.
Сьогодні Олімпійськіігри перетворилися в ...
