Зміст
Введення
1. Огляд літератури з досліджуваноїпроблемі
1.1 Історія плавання
1.2 Спортивно-оздоровчеплавання
1.3 Історія аква аеробіки
1.4 Аква аеробіка сьогодні
1.5 оздоровляти властивості водноїсередовища
1.6 Психологічні особливостіперіоду середньої дорослості
1.7 Фізіологічні особливостіжіночого організму
1.8 Методи вимірювання відсотка жиру
2. Мета, завдання, методи і організаціядослідження
2.1 Мета і завдання дослідження
2.2 Організація дослідження
3. Результати досліджень та їхобговорення
3.1 Результати опитування
3.2 Результати скидання ваги
Висновки
Список використаної літератури
Введення
Плавання - один з найбільшпопулярних і масових видів спорту. При русі у воді практично працюють всім'язи тіла. Плавання сприяє розвитку витривалості, координації рухів. Це- Ефективний засіб зміцнення серцево-судинної і дихальної систем. Плавання як фізична вправа,гармонійно розвиваюче і зміцнює організм людини, сприяє збільшеннюйого рухових можливостей і поліпшенню якості ряду рухів, необхідних йомув повсякденному житті. Тому не випадково плавання входить в число основних засобівсистеми фізичного виховання.
Аква аеробіка - це ефективнатренування у воді на зміцнення всіх груп м'язів і особливо м'язів черевного пресаі спини. Один із самих жиро спалюють видів навантаження. При заняттях навантаження на хребет зведена до мінімуму. Для жінокіз зайвою вагою це не маловажно. За рахунок того, що водне середовище чинить опір,доводиться робити великі зусилля для того, щоб виконати вправу.
Фізичні вправи у водідають зовсім інші відчуття, ніж на суші. А все тому, що вода маєунікальними властивостями, що надають вплив на наше тіло. Оскільки тискводи в 50 разів перевищує тиск повітря, то на кожен рух витрачається істотнобільше сил. Однак виштовхувальна сила води вирівнює ці витрати настільки, щов цілому рухи виходять більш вільними, розкутими і не так вибиваєз сил. Додатковий опір рухам тіла вимагає великих м'язових зусильі більшої витрати калорій. Долаючи постійний опір води, м'язи отримуютьбільш серйозну багатопланову навантаження. У тренуванні виявляються задіяні всім'язи тіла, у тому числі і антагоністи. Заняття у воді в 7 -14 разів ефективніше, ніжна суші. Одне заняття у воді прирівнюється до трьох занять в залі. Найефективнішимиє заняття на глибокій воді.
Тема даної курсової роботидосить актуальна в наш час, так як практично всі жінки незадоволені своєюфігурою і завжди хочуть скинути вагу. Зайва вага-це проблема багатьох, яка такж погано позначається на здоров'ї людей. У цій курсовій роботі проводяться дослідженнядопомагають зрозуміти, що ж більш ефективно при зниженні ваги: ​​заняття гідроаеробікойабо спортивно-оздоровчим плаванням.
Предметом курсової роботиє зміна ваги;
Об'єктом - жінки 45-50 років.
оздоровчий плаванняаеробіка опитування
1.Обзорлітератури з досліджуваної проблеми
1.1 Історіяплавання
Плавання один з найстаріших видів спорту. Зараз важко визначити,коли людина вперше виявив здібності до плавання. Проте знайдені в наші днірізні наскальні малюнки (один з них виявлений археологами в Лівійській пустелі)дозволяють стверджувати, що як мінімум чотири тисячі років тому люди вміли триматисяна воді без допоміжних засобів.
З часів глибокої давнини плавання завжди було у людей впошані. Сьогодні можна спостерігати, як у народів, що живуть на островах і по берегахтеплих річок, озер і морів, діти починають самостійно плавати раніше, ніж ходити.У середині сімнадцятого століття на Японських островах з'явилися перші, доступні широкомуколу людей імператорські школи плавання. Сам 17-річний імператор Го Іозі став в1603 учасником змагань з плавання. У 1515г. у Венеції проводилися змаганняплавців, це були одні з перших змагань з плавання. У 1538 р. вийшло в світперше керівництво по плаванню данця П. Вінмана. У другій половині XVIII -початку XIX століття з'являються перші школи плавання в Німеччині, Австрії, Чехословаччиніі Франції. У середині XIX століття з'явилися перші штучні басейни, що призводитьдо різкого зростання популярності цього виду спорту в кінці XIX століття. У 1890 проводитьсяперший першість Європи з плавання, а в 1896р. плавання було включено в програмуОлімпійських ігор. У 1908 р. організована Міжнародна любительська федерація плаванняФІНА, а в 1973 ця організація об'єднувала вже 96 національних федерацій. Пріоритетзаконодавців плавальної моди можна повністю віддати військовослужбовцям і студентамЛіверпуля, Лондона та інших міст туманного Альбіону. Саме в Лондоні в 1869році була створена перша в світі спортивна організація плавців - Асоціація аматорівспортивного плавання в Англії. Невдовзі відбувся й перший національний чемпіонатз плавання. Це стало відправною точкою, з'явилися спортивні організації з плаванняу Швеції, Німеччині та Угорщині, у Франції, Голландії. У 1888 році спортивне плаванняотримало визнання в США, а ще через рік в Будапешті відбувся перший Міжнароднийтурнір з плавання. Стали будуватися спеціальні плавальні басейни для проведенняміжнародних змагань.
У Росії плавання не мало такого широкого розповсюдження якв Європі. Великий перетворювач Російської держави - Петро I - створюючи морськийі сухопутний кадетські корпуси, наказував ввести в якості обов'язкової дисциплінидля навчання майбутніх офіцерів війська російського плавання. Перші змагання з плаваннявідбулися в Росії через майже 17 років після Вітчизняної війни 1812 року. Місцемїх проведення став огороджений дерев'яними плотами невелику ділянку річки Березини.Учасники по команді судді стрибали у воду, брали вертикальне положення і починалиВ«ХодьбуВ» у воді, не торкаючись ногами дна. Дистанція в 53метра 34сантіметра (25 сажнів)долалася наввипередки. Учасниками перших у Росії змагань на Березинібули солдати, а суддями - офіцери другий саперної бригади російської армії. За результатамизмагань з числа кращих і найбільш різнобічно підготовлених у плаванні солдатівукомплектовувалися спеціальні підрозділи. Починаючи з літа 1829 змаганняз плавання проводилися щорічно в першій і в другій саперною бригаді, а плаваннязнайшло широке застосування в бойовій підготовці російських військ. У 1834 році в Петербурзіна Неві, поруч з Літнім садом, відкрили першу загальнодоступну школу плавання. Працювалавона, природно, тільки в жаркі дні, яких за літо набиралося не так вже й багато.Серед відвідувачів школи часто бував і Олександр Сергійович Пушкін, а також англійськийпоет Д. Байрон. Керівник школи плавання на Неві шведський фахівець Густав Муарде Паулі назавжди увійшов в історію цього виду спорту. Саме він написав книгу, поклалапочаток спеціальній літературі про плавання, яка була опублікована у Петербурзів 1838 році під назвою В«Керівництво до плавання з показанням користі цього мистецтвау війні В». Влітку 1894 року Петербурзький В«Гурток любителів спортуВ» організував запливина річці Слов'янці. Були поставлені плоти, вивірена дистанція, фіксувалося час.Головним гальмом для широкого розвитку шкіл плавання служило мізерно мала кількістькритих плавальних басейнів.
Так, до кінця минулого століття навіть у столиці діяли лише 4невеликих, розміром всього 12,5 х5, 4м басейну при кадетських корпусах і військових училищах.Правда, в 1906 році отримали можливість відвідувати уроки плавання і майбутні офіцерифлоту. Для них був побудований, як тоді вважалося, першокласний басейн - 17,5 X8 м. Відкрилися невеликі ванни і в низці інших російських міст. Але це навіть частковоне вирішувало питання. Як і раніше плавати вчили обраних. Одним з ентузіастів-першовідкривачівпо праву називають морського офіцера, доктора медицини Володимира Миколайовича Пєскова(1873-1937). Невтомний організатор, Пєсков в 1906 р...
