Лекція
СТРУКТУРАПІДГОТОВЛЕНОСТІ СПОРТСМЕНІВ
План
Введення
1. Технічна підготовка і технічна підготовленість
2. Фізична підготовка
3. Тактична підготовка
4. Психічна підготовка
5. Інтегральна підготовка
Введення
У спеціальній літературі виділяють різні види і різновидипідготовки спортсменів. Узагальнення розрізнених і щодо усталенихдумок дозволяє запропонувати три найбільш значущих ознаки для їх загальноїкласифікації:
- по переважному впливу на ті чи інші компонентиготовності спортсмена до досягнення (технічна, тактична, фізична,психологічна, інтелектуальна (теоретична) підготовка);
- за характером взаємозв'язку зі спортивної спеціалізацією (загальна іспеціальна підготовка);
- за ступенем з'єднання, поєднання і реалізації в умовахтренувальної та змагальної діяльності різних сторінпідготовленості, якостей і здібностей (інтегральна підготовка).
1. Технічна підготовка і технічна підготовленість
Технічна підготовка спрямована на навчання спортсмена техніцірухів і доведення їх до досконалості.
Спортивна техніка - це спосіб виконання спортивного дії,який характеризується певним ступенем ефективності і раціональностівикористання спортсменом своїх психофізичних можливостей.
Роль спортивної техніки в різних видах спорту неоднакова.Виділяють чотири групи видів спорту з властивою їм спортивною технікою.
1.Швидкісно-силовівиди (спринтерський біг, метання, стрибки, важка атлетика та ін.) У цих видахспорту техніка спрямована на те, щоб спортсмен міг розвинути найбільш потужні ішвидкі зусилля в провідних фазах змагального вправи, наприклад, під часвідштовхування в бігу або в стрибках у довжину та висоту, при виконанні фінальногозусилля в метанні списа, диска і т.д.
2.Видиспорту, що характеризуються переважним проявом витривалості (біг надовгі дистанції, лижні гонки, велоспорт тощо). Тут техніка спрямована наекономізацію витрати енергетичних ресурсів в організмі спортсмена.
3.Видиспорту, в основі яких лежить мистецтво рухів (гімнастика, акробатика,стрибки у воду та ін.) Техніка повинна забезпечити спортсмену красу,виразність і точність рухів.
4.Спортивнігри і єдиноборства. Техніка повинна забезпечити високу результативність,стабільність і варіативність дій спортсмена на постійно змінюютьсяумовах змагальної боротьби. (Курамшин Ю.Ф., 2003, стр.356-357)
Під технічною підготовленістю слід розуміти ступіньосвоєння спортсменом системи рухів (техніки виду спорту), відповідноїособливостям даного виду спорту і спрямованої на досягнення високихспортивних результатів
У структурі технічної підготовленості важливо виділити:
Базові руху , до них відносяться руху та дії,становлять основу технічної оснащеності даного виду спорту, без якихнеможливе ефективне здійснення змагальної боротьби з дотриманняміснуючих правил. Освоєння базових рухів є обов'язковим дляспортсмена, що спеціалізується в тому чи іншому виді спорту.
Додаткові руху і дії - це другорядніруху та дії, елементи окремих рухів, які характерні дляокремих спортсменів і пов'язані з їх індивідуальними особливостями. Саме вониі формують індивідуальну технічну манеру, стиль спортсмена.
За ступенем освоєння прийомів і дій технічнапідготовленість характеризується трьома рівнями:
1 - наявністю рухових уявлень про прийоми і діях, іспроб їх виконання;
2 - виникненням рухового вміння;
3 - утворенням рухового навику.
Рухове вміння відрізняють нестабільні і не завжди адекватніспособи рішень рухової задачі, значна концентрація уваги привиконанні окремих рухів, відсутність автоматизованого керування ними.
Характерними особливостями рухового навику, навпаки,є стабільність рухів, їх надійність і автоматизированность.(Платонов, Теорія спорту, стор 144)
Досить високий рівень технічної підготовленості називають технічниммайстерністю . Критеріями технічної майстерності є:
Обсяг техніки - загальне число технічних прийомів, які вмієвиконувати спортсмен.
Різнобічність техніки - ступінь розмаїття технічних прийомів. Так, вспортивних іграх це - співвідношення частоти використання різних ігровихприйомів.
Ефективність володіння спортивною технікою характеризуєтьсяступенем близькості техніки спортивного дії до індивідуально оптимальномуваріанту.
Освоєність техніки рухів. Цей критерій показує, якзавчено, закріплене дане технічне дію. Для добре освоєних рухівтипові:
а) стабільність спортивного результату та ряду характеристиктехніки руху при його виконанні в стандартних умовах;
б) стійкість (порівняно мала мінливість) результатупри виконанні дії (при зміні стану спортсмена, дій супротивникав ускладнених умовах);
в) збереження рухової навички при перервах втренуванні;
г) автоматизированность виконання дій.
Види, завдання, засоби і методи, технічної підготовки спортсмена
Розрізняють загальну і спеціальну технічну підготовку. Загальнатехнічна підготовка спрямована на оволодіння різноманітними руховимивміннями та навичками, необхідними в спортивній діяльності.
Завдання ОТП:
1.Увелічіть (або відновити) діапазонрухових умінь і навичок, що є передумовою для формування навичокв обраному виді спорту.
2.Овладеть технікою вправ, що застосовуються в якостізасобів ЗФП.
Спеціальна технічна підготовка спрямована на оволодіннятехнікою рухів в обраному виді спорту. Її завдання:
1.Сформуватизнання про техніку спортивних дій.
2.Розробитиіндивідуальні форми техніки рухів, найбільш повно відповідніможливостям спортсмена.
3.Сформувативміння та навички, необхідні для успішної участі в змаганнях.
4.Перетворитиі оновити форми техніки (в тій мірі, в якій це продиктовано закономірностямиспортивно-тактичного вдосконалення).
5.Сформуватинові варіанти спортивної техніки, не застосовувалися раніше (наприклад, "фосбюрі-флоп"в стрибках у висоту; техніка штовхання ядра за принципом повороту, як в метаннідиска; "коньковий" хід у лижах та ін.)
У процесі технічної підготовки використовується комплекс засобів іметодів спортивного тренування. Умовно їх можна поділити на дві групи:
Засоби та методи словесного, наочного і сенсорно-корекційноговпливу. До них відносяться:
а) бесіди, пояснення, розповідь, опис і ін;
б) показ техніки досліджуваного руху;
в) демонстрація плакатів, схем, кинограмм, відео запису;
г) використання предметних та інших орієнтирів;
д) звуко-і светолідірованіе;
е) різні тренажери, реєструючі пристрої, приладитермінової інформації.
Засоби і методи, в основі яких лежить виконання спортсменомяких фізичних вправ. У цьому випадку застосовуються:
а) общеподготовительного вправи. Вони дозволяють опануватирізноманітними вміннями та навичками, які є фундаментом для зростання технічногомайстерності в обраному виді спорту;
б) спеціально-підготовчі та змагальні вправи.Вони спрямовані на оволодіння технікою свого виду спорту;
в) методи цілісного і розчленованого вправи. Вониспрямовані на оволодіння, виправлення, закріплення і вдосконалення технікицілісного рухового дії або окремих його частин, фаз, елементів;
г) рівномірний, перемінний, повторний, інтервальний,ігровий, змагальний і інші методи, що сприяють головним чиномвдосконалення і стабілізації техніки рухів.
Застосування даних засобів і методів залежить від особливостейтехніки обраного виду спорту, віку та кваліфікації спортсмена, етапівтехнічної підгот...
