Зміст
Введення
Глава I. Особливості розвиткушвидкісно-силових якостей у футболістів 12-14 років
1.1 Фізична підготовка спортсмена
1.2 Особливості розвитку руховихздібностей футболістів 12-14 років
1.3 Зміст і принципи побудовинавчально-тренувального процесу юних футболістів
Глава II. Експериментальне обгрунтуванняметодики удосконалення розвитку швидкісно-силових якостей у футболістів
2.1 Організація і методи дослідження
2.1.1 Організація дослідження
2.1.2 Методи дослідження
2.2 Розробка методики вдосконаленнярозвитку швидкісно-силових якостей у футболістів 12-14 років
2.3 Оцінка ефективності розробленоїметодики
Висновки
Список використаної літератури
Введення
Актуальність.Сучасний рівень розвитку футболу пред'являє високі вимоги дофізичної підготовленості футболістів, однією із сторін якої є, швидкісно-силовіякості і спеціальна витривалість. У ряді видів спорту, в тому числі вфутболі, методика виховання швидкісно-силових здібностей потребуєподальшому вдосконаленні. За даними ряду досліджень, юні футболістизначно поступаються в рівні швидкісно-силової підготовленості представникамінших видів спорту. Особливо важливо істотно підвищити рівеньшвидкісно-силової підготовленості юних футболістів в тому віці, в якомузакладається фундамент їх спортивної майстерності, зокрема слід звернутиувагу на середній шкільний вік - вік формування всіх основнихсистем життєзабезпечення, їх вдосконалення. У цей період відбуваєтьсяактивна морфологічна перебудова організму, інтенсивно відбуваєтьсяпсихічний розвиток, адаптація до зовнішнього середовища фізіологічних систем, вєдиному комплексі розвиваються нервова система і руховий апарат. Середнійшкільний вік є особливо сприятливим для закладки фізи
чнихнавичок, умінь, здібностей дітей. [37] Очевидно, шукати резерви підвищенняефективності тренувального процесу слід в обліку особливостейіндивідуального розвитку юних футболістів при вдосконаленні фізичнихякостей. [6]
Рівеньі темпи зміни рухових якостей у дітей різного біологічноговіку неоднаковий. У той же час, наявні в літературі відомостінедостатньо повно відображають рівень показників швидкісно-силових якостей упідлітків різного біологічного віку, що займаються футболом. У зв'язку зцим, дослідження, присвячені аналізу розвитку рухових якостей у підлітківрізного ступеня біологічної зрілості, а також розробка диференційованоїметодики розвитку рухових якостей юних футболістів, є актуальниминапрямками в теорії і методиці фізичного виховання і спортивноїтренування. [23]
Метадослідження - експериментальне обгрунтування методики вдосконалення швидкісно-силовоїпідготовленості юних футболістів 12-14 років.
Гіпотеза. Передбачається, щонауково обгрунтована і розроблена технологія швидкісно-силової підготовкиюних футболістів при раціональному співвідношенні вправ з м'ячем і без м'яча, атакож з урахуванням основних педагогічних умов, що визначають її ефективність,дозволять підвищити загальний рівень спортивної майстерності гравців
Об'єктдослідження - процес розвитку швидкісно-силових якостей у 12-14 літніхфутболістів.
Предметдослідження - методика розвитку швидкісно-силових якостей у 12-14 літніхфутболістів.
Завданнядослідження :
1.Вивчити особливості розвитку швидкісно-силових якостей у 12 - 14-річних футболістів;
2.Розробити методику удосконалення розвитку швидкісно-силових якостей у юнихфутболістів.
3.Оцінити ступінь ефективності розробленої методики.
Практичназначимість. Результати дослідження можуть бути використані:
-для корекції основної спрямованості тренувального процесу юних футболістів;
-для контролю, за рівнем фізичного розвитку, функціональної та руховоїпідготовленості юних спортсменів.
Запропонованаметодика розвитку рухових якостей юних футболістів може застосовуватися якметодична основа в роботі тренерів, що працюють з дитячим контингентом.
Глава I. Особливості розвитку швидкісно-силових якостей у футболістів12-14 років
1.1 Фізична підготовка спортсмена
Фізичнапідготовка - це педагогічний процес, спрямований на вихованняфізичних якостей і розвиток функціональних можливостей, що створюютьсприятливі умови для вдосконалення всіх сторін підготовки. Вонапідрозділяється на загальну і спеціальну.
Загальнафізична підготовка припускає різнобічний розвиток фізичнихякостей, функціональних можливостей і систем організму спортсмена, злагодженістьїх прояву в процесі м'язової діяльності. У сучасній спортивнійтренуванні загальна фізична підготовленість пов'язується не з різнобічнимфізичною досконалістю взагалі, а з рівнем розвитку якостей і здібностей,надають опосередкований вплив на спортивні досягнення і ефективністьтренувального процесу в конкретному виді спорту. Засобами загальної фізичноїпідготовки є фізичні вправи, що надають загальний вплив наорганізм і особистість спортсмена. До їх числа відносяться різні пересування -біг, ходьба на лижах, плавання, рухливі та спортивні ігри, вправи зобтяженнями та ін
Загальнафізична підготовка повинна проводитися протягом всього річного циклутренування.
Спеціальнафізична підготовка характеризується рівнем розвитку фізичнихздібностей, можливостей органів і функціональних систем, безпосередньовизначають досягнення; в обраному виді спорту. Основними засобамиспеціальної фізичної підготовки є змагальні вправи: іспеціально підготовчі вправи.
Фізичнапідготовленість спортсмена тісно пов'язана з його спортивною спеціалізацією. Водних видах спорту та їх окремих дисциплінах спортивний результат визначаєтьсянасамперед швидкісно-силовими можливостями, рівнем розвитку анаеробноїпродуктивності; в інших - аеробної продуктивністю, витривалістю дотривалій роботі; у третіх - швидкісно-силовими і координаційнимиздібностями; в четвертих - рівномірним розвитком різноманітних фізичнихякостей. [35]
1.2 Особливості розвитку руховихздібностей футболістів 12-14 років
Рівень розвитку швидкісних здібностей один з найбільш важливихпоказників спеціальної фізичної підготовленості футболістів.
Сформованість швидкісних якостей, сприяє більш швидкомувиконанню різних техніко-тактичних показників, що забезпечуєдодатковий час для ефективного вирішення важливих рухових завдань вфутболі. Разом з тим, навіть провідні футболісти світу часто не володіють високимрівнем розвитку швидкісних здібностей для даної категорії займаються.Тільки окремі футболісти (Д. Джаїч, О. Блохін, Пеле, Г. Єврюжихін) пробігали100-метрову дистанцію швидше 11 секунд (Є.В. Скоморохов, 1987; С.Ю.Тюленьков, 2001). [11]
За даними М.А. Рочки (2001), більшість гравців супер-лігиРосії показують значно більш низькі на цій дистанції показники(11,3-12,6 с). Такий рівень розвитку швидкісних здібностей російськихфутболістів в певній мірі обумовлює і низький обсяг переміщень змаксимальною інтенсивністю в процесі ігрової діяльності, а також не високуефективність атакуючих дій. [10]
Аналіз тренувальної діяльності юних футболістів дозволиввиявити ряд значимих протиріч: між комплексом теоретичних розробокрозвитку швидкісних здібностей і програмно-методичним забезпеченням їхфізичної підготовки; між нормативними основами фізичної підготовленостіфутболістів і вимогами різних ігрових амплуа. Необхідність дозволузазначених протиріч і об'єктивна потреба у проведенні додатковихдосліджень визначають зміст нашого дослідження, яке орієнтованена наукове обгрунтування ефективної методики розвитку швидкісних здібностей уюних футболістів з урахуванням їх ігрового амплуа. [28]
Методика підвищення швидкісних здібностей юних футболістів будеефективною, якщо в її основу покласти ідею врахування...
