Лекція № 3
МЕТА,ЗАВДАННЯ, ЗАСОБИ, МЕТОДИ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СПОРТИВНОЇ ТРЕНУВАННЯ
План
1. Цілі і завдання спортивноїтренування
2. Засоби спортивного тренування
3. Методи спортивного тренування
3. Основні принципи спортивноїтренування
1. Цілі і завданняспортивного тренування
Метою спортивноїтренування є досягнення максимально можливого для даного індивідуумарівня техніко-тактичної, фізичної та психічної підготовленості,обумовленого специфікою виду спорту і вимогами досягнення максимальновисоких результатів у змагальній діяльності.
Основнізавдання, які вирішуються в процесі тренування, наступні:
-освоєння техніки і тактики обраного виду спорту;
-забезпечення необхідного рівня розвитку рухових якостей, можливостей функціональнихсистем організму, що несуть основне навантаження в даному виді спорту;
-виховання необхідних моральних і вольових якостей;
-забезпечення необхідного рівня спеціальної психічної підготовленості;
-придбання теоретичних знань і практичного досвіду, необхідних дляуспішної тренувальної та змагальної діяльності;
-комплексне вдосконалення і прояв у змагальній діяльностірізних сторін підготовленості спортсмена.
2. Засобиспортивного тренування
Засобиспортивного тренування - різноманітні фізичні вправи, прямо абоопосередковано впливають на вдосконалення майстерності спортсменів. Складзасобів спортивного тренування формується з урахуванням особливостей конкретноговиду спорту, який є предметом спортивної спеціалізації.
Засобиспортивного тренування - фізичні вправи - умовно можуть бути поділеніна чотири групи:
Загально підготовчі,
-->>
допоміжні,
спеціально-підготовчі,
змагальні.
До загально підготовчимвідносяться вправи, службовці всебічному функціональному розвитку організмуспортсмена. Вони можуть як відповідати особливостям обраного виду спорту,так і перебувати з ними в певному протиріччі (при вирішенні завданьвсебічного і гармонійного фізичного виховання).
Наприклад,
Загально підготовчівправи можуть включати елементи спортивної гімнастики, акробатики,спортивних ігор.
Допоміжнівправи припускаютьрухові дії, що створюють спеціальний фундамент для подальшоговдосконалення в тій чи іншій спортивній діяльності.
Наприклад,
додопоміжним вправам можуть бути віднесені засоби, що сприяютьпідвищенню максимальної сили, силової витривалості і гнучкості при роботі в залі,кошти, запозичені з інших видів спорту і спрямовані на підвищенняаеробних можливостей, - кросовий біг, ходьба на лижах, веслування.
Спеціально-підготовчівправи займаютьцентральне місце в системі тренування кваліфікованих спортсменів іохоплюють коло засобів, що включають елементи змагальної діяльності, атакож дії, наближені до них за формою, структурою, а також за характеромпроявляються якостей і діяльності функціональних систем організму.
Наприклад,
дляспортсмена, що спеціалізується у плаванні, спеціально-підготовчим -пропливаніе відрізків дистанції основним і додатковим способами плавання,плавання за допомогою одних рук або ніг, з додатковими обтяженнями ігальмовими пристроями і т. п.
Змагальнівправи припускаютьвиконання комплексу рухових дій, що є предметом спортивноїспеціалізації, у відповідності з існуючими правилами змагань.
Наприклад,також, для спортсмена, що спеціалізується у плаванні, змагальнимвправою буде пропливаніе основної або суміжній дистанції відповідно доправилами змагань;
Такепідрозділ вельми умовно, грані між виділеними групами вправнечіткі, і, по суті, кошти як по їх формі і структурі, так і поособливостям впливу на організм плавно переходять з однієї групи в іншу.
Засобиспортивного тренування розділяються також за спрямованістю впливу. При цьомуможна виділити кошти, переважно пов'язані з вдосконаленнямрізних сторін підготовленості - технічної, тактичної і т. п., а такожспрямовані на розвиток окремих рухових якостей.
3. Методиспортивного тренування
Підметодами, що застосовуються в спортивному тренуванні, слід розуміти способироботи тренера і спортсмена, за допомогою яких досягається оволодіння знаннями,вміннями та навичками, розвиваються необхідні якості, формуєтьсясвітогляд.
Впрактичних цілях всі методи умовно поділяють на три групи:
-словесні,
-наочні і
-практичні.
Припідборі методів слід стежити за тим, щоб вони суворо відповідалипоставленим завданням, загально дидактичним принципам, а також спеціальнимпринципам спортивного тренування, віковим і статевим особливостям спортсменів,їх кваліфікації і підготовленості.
До словеснихметодам, застосовуваним в спортивному тренуванні, відносяться розповідь, пояснення,лекція, бесіда, аналіз та обговорення. (В комплексі з наочними, т.е, наприклад,словесно пояснюєш, наочно показуєш)
Наочніметоди, використовувані вспортивній практиці, різноманітні і в значній мірі обумовлюютьдієвість процесу тренування. До них насамперед слід віднестиправильний в методичному відношенні показ окремих вправ та їх елементів,який зазвичай проводить тренер або кваліфікований спортсмен.
Вспортивній практиці, особливо в останні роки, широко застосовуютьсядопоміжні засоби демонстрації - навчальні фільми, відеомагнітофонзаписи, макети ігрових майданчиків і полів для демонстрації тактичних схем,електронні ігри. Широко використовуються також методи орієнтування. Тут слідрозрізняти як найпростіші орієнтири, які обмежують напрямок рухів,подолане відстань та ін, так і більш складні - світлові, звукові тамеханічні лідируючі пристрої, в тому числі з програмним управлінням ізворотним зв'язком. Ці пристрої дозволяють спортсмену отримати інформацію протемпо-ритмовий, просторових і динамічних характеристиках рухів, аіноді і забезпечити не тільки інформацію про рухи та їх результати, але іпримусову корекцію.
Методипрактичних вправ умовноможуть бути розділені на дві основні групи:
1)методи, переважно спрямовані на освоєння спортивної техніки, тобто наформування рухових умінь і навичок, характерних для обраного видуспорту (наприклад, фігурне катання, стрибки у воду, акробатика, спортивна тахудожня гімнастика, єдиноборства, ігри);
2)методи, переважно спрямовані на розвиток рухових якостей.
1)Методи, спрямовані переважно на освоєння спортивної техніки
Слідвиділяти методи розучування вправи в цілому і по частинах.
Розучуванняруху в цілому здійснюється при освоєнні відносно простих вправ, атакож складних рухів, поділ яких на частини неможливо. Однак приосвоєнні цілісного руху увагу займаються послідовно акцентуютьна раціональному виконанні окремих елементів цілісного рухового акта.
Прирозучуванні більш-менш складних рухів, які можна розділити навідносно самостійні частини, освоєння спортивної техніки здійснюєтьсяпо частинах. Надалі цілісне виконання рухових дій призведе доінтеграції в єдине ціле раніше освоєних складових складного вправи.
Призастосуванні методів освоєння рухів як в цілому, так і по частинах велика рольвідводиться подводящим і імітаційним вправам. Підвідні вправивикористовуються для полегшення освоєння спортивної техніки шляхом планомірногоосвоєння більш простих рухових дій, що забезпечують виконанняосновного руху. Це обумовлюється спорідненою координаційною структуроюпідвідних і основних вправ. Наприклад, у тренуванні бігуна в якостіпідвідних вправ використовується біг з високим підніманням стегна, біг ззахлестиваніем гомілки, семенящій біг, біг стрибками та ін Кожне з цих вправє підвідним по відношенню до бігу і сприяє більш ефективномустановленню його окремих елементів: ефективного відштовхування, високого внескустегна, зменшення часу опори, вдосконаленню координації в діяльностім'язів-антагоністів і ін
Вімітаційних вправах зберігається за...
